2-4459\2009
З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
30 листопада 2009 року м. Запоріжжя
Шевченківський районний суд м.Запоріжжя у складі:
головуючого судді Кляшторного В.С.,
при секретарі Керопян В.Ф.,
за участю представника позивача ОСОБА_1, розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості по аліментам,
В С Т А Н О В И В :
ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості по аліментам.
В заяві вказує, що рішенням Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 19.05.1993 року з ОСОБА_3 на користь матері позивача – ОСОБА_4 стягнуті аліменти на утримання сина – позивача ОСОБА_2 в розмірі 1\4 частини всіх видів заробітку відповідача до повноліття дитини.
На виконання зазначеного рішення суду 22.08.1995 року було видано виконавчий лист № 2-1060\1993, який знаходився на виконанні Шевченківського відділу державної виконавчої служби Запорізького міського управління юстиції.
21.11.2008 року позивачу виповнилося 18 років, тобто він досяг повноліття та постановою головного державного виконавця від 02.03.2009 року провадження з примусового виконання рішення суду було закінчено на підставі п.6 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження».
На момент досягнення позивачем повноліття заборгованість відповідача ОСОБА_3 зі сплати аліментів склала 6628 грн. 96 коп. і до теперішнього часу є непогашеною.
Відповідно до законодавства України відповідач повинен виконувати покладені на нього обов’язки по утриманню неповнолітніх дітей до досягнення повноліття.
Добровільно відшкодувати зазначену суму відповідач не бажає, тому позивач звернувся до суду та просить стягнути з відповідача 6628 грн. 96 коп. в рахунок стягнення заборгованості по аліментам, а також 20748 грн. 65 коп. в рахунок відшкодування неустойки (пені) за прострочення виплати аліментів за 313 днів (6628,96 грн. \100% х 313 днів = 20748,65 грн.)
В судовому засіданні представник позивача підтвердив зазначені в заяві обставини, просив стягнути з відповідача на користь позивача ОСОБА_2 6628 грн. 96 коп. в рахунок стягнення заборгованості по аліментам, а також 20748 грн. 65 коп. в рахунок відшкодування неустойки (пені) за прострочення виплати аліментів за 313 днів, а всього стягнути 27377 грн. 61 коп., покласти на відповідача судові витрати, просив ухвалити заочне рішення.
Відповідач ОСОБА_3 до суду повторно не з”явився, про причину неявки суд не повідомив, про день, час та місце слухання справи був повідомлений у встановленому законом порядку.
Згідно ст. 169 ч.4 ЦПК України, якщо суд не має відомостей про причину неявки відповідача, повідомленого належним чином, або причину неявки буде визнано неповажною, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).
Зі згоди представника позивача суд у судовому засіданні ухвалив провести заочний розгляд цієї справи за відсутністю відповідачів на підставі наявних у ній даних та доказів, що відповідає положенням ст. 224 ЦПК України.
Заслухавши пояснення представника позивача, вивчивши матеріали справи, суд вважає необхідним позовні вимоги задовольнити.
Судом встановлено, що обставини, зазначені в позові відповідають дійсності.
Рішенням Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 19.05.1993 року з ОСОБА_3 на користь матері позивача – ОСОБА_4 стягнуті аліменти на утримання сина – позивача ОСОБА_2 в розмірі 1\4 частини всіх видів заробітку відповідача до повноліття дитини, що підтверджено копією рішення суду № 2-1060\1993 року від 19.05.1993 року.
На виконання зазначеного рішення суду 22.08.1995 року було видано виконавчий лист № 2-1060\1993, який знаходився на виконанні Шевченківського відділу державної виконавчої служби Запорізького міського управління юстиції.
21.11.2008 року позивачу виповнилося 18 років, тобто він досяг повноліття та постановою головного державного виконавця від 02.03.2009 року провадження з примусового виконання рішення суду було закінчено на підставі п.6 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження», на момент досягнення позивачем повноліття заборгованість відповідача ОСОБА_3 зі сплати аліментів склала 6628 грн. 96 коп. і до теперішнього часу є непогашеною, що підтверджено постановою від 02.03.2009 року про закінчення виконавчого провадження.
У відповідності до ч. 1 ст. 196 Сімейного кодексу України, при виникненні заборгованості з вини особи, зобов’язаної виплачувати аліменти за рішенням суду, стягував аліментів має право на стягнення неустойки (пені) в розмірі одного процента від суми невиплачених аліментів за кожен день прострочки.
Розмір неустойки за неналежне виконання відповідачем обов’язку по утриманню сина за позовними вимогами складає 20748 грн. 65 коп. за 313 днів.
Приймаючи до уваги всі обставини, суд вважає за доцільне стягнути з відповідача на користь позивача 6628 грн. 96 коп. в рахунок відшкодування заборгованості по аліментам, 20748 грн. 65 коп. в рахунок відшкодування неустойки (пені) за прострочення виплати аліментів, крім того стягнути з відповідача судові витрати.
Керуючись ст. ст. 180, 181, 194, 196 Сімейного кодексу України, ст.ст. 10, 11, 88, 209, 212, 214, 215, 224-226, 294 ЦПК України, суд
В И Р І Ш И В:
Позов ОСОБА_2 задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 Олександровича6628 грн. 96 коп. в рахунок відшкодування заборгованості по аліментам, 20748 грн. 65 коп. в рахунок відшкодування неустойки (пені) за прострочення виплати аліментів, а всього стягнути 27377 грн. 61 коп.
Стягнути з ОСОБА_3 судовий збір в прибуток держави в розмірі 273 грн. 78 коп., а також 120 грн. в рахунок оплати збору на ІТЗ розгляду цивільної справи у Шевченківському районному суді м. Запоріжжя.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Запорізької області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.
Суддя: В.С. Кляшторний