УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 листопада 2017 року м. Київ

Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого Євтушенко О.І.,

суддів: Євграфової Є.П., Мазур Л.М.,

Завгородньої І.М., Попович О.В.,

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_3, публічного акціонерного товариства «Акцент-Банк» про стягнення заборгованості за кредитним договором; за зустрічним позовом ОСОБА_3 до публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «ПриватБанк» про захист прав споживача, визнання кредитного договору недійсним, за касаційною скаргою представника публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «ПриватБанк» - Сокуренко Наталії Вікторівни на рішення апеляційного суду Дніпропетровської області від 15 листопада

2016 року,

в с т а н о в и л а :

У травні 2013 року публічне акціонерне товариство «Комерційний банк «ПриватБанк» (далі - ПАТ «КБ «ПриватБанк») звернулося до суду з указаним позовом, обґрунтовуючи його тим, що 13 вересня 2007 року між ПАТ «КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_3 було укладено кредитний договір

№ 88332-CRED, за умовами якого останній отримав кредит у розмірі 6 000 дол. США зі сплатою 24 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом та строком користування до 10 вересня 2009 року.

На забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором

20 жовтня 2010 року між ПАТ «КБ «ПриватБанк» та публічним акціонерним товариством «Акцент-Банк» (далі - ПАТ «Акцент-Банк») було укладено договір поруки № 167.

Внаслідок неналежного виконання зобов'язань за кредитним договором утворилась заборгованість, яка станом на 14 квітня 2013 року складала 15 435,57 дол. США, що за курсом НБУ станом на 14 квітня 2013 року складало 123 330 грн 17 коп., у тому числі: 4 518,69 дол. США - заборгованість за кредитом; 10 152,05 дол. США - заборгованість за процентами за користування кредитом; 31,29 дол. США - штраф (фіксована частина); 733,54 дол. США - штраф (процента складова).

Беручи до уваги зазначене, позивач просив суд стягнути з

ОСОБА_3 заборгованість за кредитним договором від 13 вересня

2007 року № 88332-CRED у розмірі 14 184,01 дол. США, що за курсом НБУ станом на 14 квітня 2013 року складало 113 330,17 грн; стягнути солідарно з ОСОБА_3 та ПАТ «Акцент-Банк» заборгованість у розмірі 10 000 грн та стягнути з ОСОБА_3 судовий збір та витрати на юридичну допомогу у розмірі 3 200 грн.

У грудні 2015 року ОСОБА_3 звернувся до суду із зустрічним позовом до ПАТ «КБ «ПриватБанк» про захист прав споживачів та визнання кредитного договору недійсним, посилаючись на те, що кредитний договір від 13 вересня 2007 року № 88332-CRED за своїм змістом не відповідає законодавству України, інтересам та волі позичальника, порушує його права та законні інтереси. Зазначав, що на порушення ч. 1 ст. 524 ЦК України оспорюваний договір був укладений у валюті, при цьому йому не було надано всю необхідну інформацію про умови кредитування, як того вимагає ст. ст. 10, 11, 15, 18, 19 Закону України «Про захист прав споживачів».

Рішенням Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від

21 червня 2016 року в задоволенні позовних вимог ПАТ «КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості відмовлено.

Провадження у справі в частині позовних вимог ПАТ «КБ «ПриватБанк» до ПАТ «Акцент-Банк» про стягнення заборгованості закрито.

У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_3 відмовлено.

Рішенням апеляційного суду Дніпропетровської області від 15 листопада 2016 року рішення Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від

21 червня 2016 року в частині відмови у задоволенні позовних вимог ПАТ «КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості скасовано, ухвалено в цій частині нове рішення про часткове задоволення позову.

Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ПАТ «КБ «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором станом на 14 квітня 2013 року, а саме: заборгованість за кредитом в сумі 4 518,69 дол. США; заборгованість за процентами за користування кредитом у сумі 9 963,83 дол. США, а всього 14 482,52 дол. США, що за курсом НБУ станом на 14 квітня 2013 року складало 115 715 грн 33 коп.

У задоволенні іншої частини позовних вимог ПАТ «КБ «ПриватБанк» відмовлено.

Вирішено питання про розподіл судових витрат.

У касаційній скарзі представник ПАТ «КБ «ПриватБанк» -

Сокуренко Н.В., посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права, просить змінити рішення апеляційного суду в частині стягнення заборгованості за кредитним договором у доларах США еквівалентно гривні станом на 14 квітня 2013 року, ухвалити в цій частині нове рішення, яким стягнути заборгованість за кредитним договором у доларах США еквівалентно гривні станом на 15 листопада 2016 року, в іншій частині рішення суду апеляційної інстанції залишити без змін.

Рішення судів попередніх інстанцій в частині вирішення позовних вимог ПАТ «КБ «ПриватБанк» до ПАТ «Акцент-Банк» та зустрічного позову ОСОБА_3 не оскаржуються, а тому не переглядаються в касаційному порядку.

Відповідно до п. 6 розд. XII «Прикінцеві та перехідні положення Закону України від 02 червня 2016 року № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ діє в межах повноважень, визначених процесуальним законом, до початку роботи Верховного Суду та до набрання чинності відповідним процесуальним законодавством, що регулює порядок розгляду справ Верховним Судом.

У зв'язку з цим справа підлягає розгляду в порядку, передбаченому Цивільним процесуальним кодексом України від 18 березня 2004 року.

Заслухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на таке.

Згідно із ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до ч. 1 ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог ПАТ «КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_3, суд першої інстанції виходив із недоведеності позовних вимог, оскільки позивачем не було надано графіка погашення кредиту та процентів.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції в частині вирішення позовних вимог ПАТ «КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_3 та ухвалюючи в цій частині нове рішення про часткове задоволення позову, суд апеляційної інстанції виходив із того, що вимоги про стягнення кредиту та процентів за період з

24 травня 2008 року по 14 квітня 2013 року є обґрунтованими та такими, що заявлені в межах строку позовної давності. В іншій частині вимоги ПАТ «КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_3 є такими, що заявлені поза межами строку позовної давності, про застосування якого заявляв відповідач.

Колегія суддів не може повністю погодитися із висновками суду апеляційної інстанції з огляду на таке.

Встановлено, що 13 вересня 2007 року між ПАТ «КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_3 було укладено кредитний договір № 88332-CRED, за умовами якого останній отримав кредит у розмірі 6 000 дол. США, зі сплатою 24 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом та строком користування до 10 вересня 2009 року.

На забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором

20 жовтня 2010 року між ПАТ «КБ «ПриватБанк» та ПАТ «Акцент-Банк» було укладено договір поруки № 167, за умовами якого обсяг відповідальності поручителя обмежується розміром 10 000 грн.

Станом на 14 квітня 2013 року заборгованість за кредитним договором складала 15 435,57 дол. США, що за курсом НБУ станом на 14 квітня

2013 року складало 123 330 грн 17 коп., у тому числі: 4 518,69 дол. США - заборгованість за кредитом; 10 152,05 дол. США - заборгованість за процентами за користування кредитом; 31,29 дол. США - штраф (фіксована частина); 733,54 дол. США - штраф (процента складова).

Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч. 1 ст. 530 ЦК України).

Згідно з ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ч. 2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 цього Кодексу.

Заперечуючи проти задоволення позову, ОСОБА_3 просив застосувати строк позовної давності (а. с. 65-66).

Суд апеляційної інстанції перевірив дотримання позивачем строків позовної давності при зверненні до суду із даним позовом, врахував, що умовами оспорюваного договору передбачалась сплата кредитної заборгованості частинами, у п. 5.7 кредитного договору сторони передбачили строк позовної давності терміном у 5 років, останній платіж за кредитом було здійснено 23 квітня 2008 року, а позов було подано 24 травня 2013 року, а тому дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для стягнення кредиту та процентів за договором за період з 24 травня 2008 року по 14 квітня

2013 року (дата здійснення розрахунку заборгованості).

Однак, ухвалюючи рішення про стягнення заборгованості за кредитним договором у валюті з визначенням грошового еквіваленту у гривні станом на

14 квітня 2013 року, судом апеляційної інстанції не було враховано положення ст. 533 ЦК України та необхідність визначення гривневого еквіваленту станом на день ухвалення судового рішення.

Згідно зі ст. 524 ЦК України зобов'язання має бути виражене у грошовій одиниці України - гривні.

Відповідно до ч. 1 ст. 533 ЦК України грошове зобов'язання має бути виконане у гривнях.

Отже, гривня як національна валюта є єдиним законним платіжним засобом на території України.

Разом з тим ч. 2 ст. 524 та ч. 2 ст. 533 ЦК України допускають, що сторони можуть визначити в грошовому зобов'язанні грошовий еквівалент в іноземній валюті.

У такому разі сума, що підлягає сплаті за зобов'язанням, визначається в гривнях за офіційним курсом Національного банку України, встановленим для відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 01 березня 2017 року у справі № 6-284цс17.

Суд апеляційної інстанції зазначеного не врахував та помилково визначив еквівалент суми заборгованості за кредитним договором за офіційним курсом НБУ станом на 14 квітня 2013 року.

З урахуванням зазначеного, колегія суддів дійшла висновку, що вказані вище обставини свідчать про ухвалення судом апеляційної інстанції оскаржуваного судового рішення із порушенням норм матеріального та процесуального права, що відповідно до ст. 338 ЦПК України є підставою для його скасування, із направленням справи в частині вирішення позовних вимог ПАТ «КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Керуючись ст. ст. 336, 338, 343-345 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

у х в а л и л а:

Касаційну скаргу представника публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «ПриватБанк» - Сокуренко Наталії Вікторівни задовольнити частково.

Рішення апеляційного суду Дніпропетровської області від

15 листопада 2016 року скасувати, справу в частині вирішення позовних вимог публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором направити на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий О.І. Євтушенко

Судді: Є.П. Євграфова

І.М.Завгородня

Л.М.Мазур

О.В. Попович