Ухвала

іменем україни

09 листопада 2017 рокум. Київ

Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

ЄвтушенкоО.І., Євграфової Є.П., Кадєтової О.В.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5 про витребування майна із чужого незаконного володіння,

за касаційною скаргою ОСОБА_5 в особі представника ОСОБА_6 на заочне рішення Печерського районного суду м. Києва від 17 січня 2017 року та ухвалу Апеляційного суду м. Києва від 07 червня 2017 року,

в с т а н о в и л а:

У серпні 2016 року ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_5 про витребування майна із чужого незаконного володіння ОСОБА_5, а саме транспортний засіб RENAULT TRAFIC, 2005 року, державний номерний знак НОМЕР_1 на користь ОСОБА_4, який належить останньому на праві власності, та стягнути з ОСОБА_5І судові витрати.

Заочним рішенням Печерського районного суду м. Києва від 17 січня 2017 року позовні вимоги задоволено. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 07 червня 2017 року заочне рішення Печерського районного суду м. Києва від 17 січня 2017 року залишено без змін.

У касаційній скарзі представник ОСОБА_5 - ОСОБА_6 просить скасувати оскаржувані судові рішення першої та апеляційної інстанції та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції, мотивуючи свої вимоги неправильним застосуванням судами норм матеріального права та порушенням норм процесуального права.

Відповідно до п. 6 розд. XII«Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 02 червня 2016 року № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ діє в межах повноважень, визначених процесуальним законом, до початку роботи Верховного Суду та до набрання чинності відповідним процесуальним законодавством, що регулює порядок розгляду справ Верховним Судом.

У звʼязку із цим справа підлягає розгляду в порядку, передбаченому Цивільним процесуальним кодексом України від 18 березня 2004 року.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, законність судового рішення в межах касаційного оскарження, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України суд касаційної інстанції в межах касаційної скарги перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні суду, чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність чи недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції виходив з того, що витребувати із чужого незаконного володіння може власник цього майна, тобто особа, яка має право володіти, користуватися і розпоряджатися цим майном, а набувач зобов'язаний повернути потерпілому безпідставно набуте майно в натурі.

Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що ОСОБА_7, має на праві приватної власності транспортний засіб Renault Trafic, 2005 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_1 (а. с. 9).

У 2015 році ОСОБА_7 за усною домовленістю працював водієм на ТОВ «Інтекс-дом», який займається доставкою інтернет-замовлень. Директором ТОВ «Інтекс-дом» є відповідач ОСОБА_5 За домовленістю розвозив товар по вказаним адресам і отримував гроші.

У серпні 2016 року ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_5, в якому просив витребувати із незаконного володіння останнього транспортний засіб Renault Trafic, 2005 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_1.

Судом встановлено, що ОСОБА_4 отримав у відповідача товар для доставки замовникам. У зв'язку з відсутністю грошових коштів, що були отримані від замовників за доставлений товар, ОСОБА_4 залишив свій автомобіль директору ТОВ «Інтекс-дом» з документами та ключами узгодивши, що автомобіль буде повернуто після повернення грошових коштів за товар. Станом на 05 травня 2016 року гроші не повернуті.

Стаття 1212 ЦК України регулює випадки набуття майна або його збереження без достатніх правових підстав.

Предметом регулювання інституту безпідставного набуття чи збереження майна є відносини, які вникають у зв'язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна і які не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права.

Зобов'язання з безпідставного набуття, збереження майна виникають за наявності трьох умов: а) набуття або збереження майна; б) набуття або збереження за рахунок іншої особи; в) відсутність правової підстави для набуття або збереження майна (відсутність положень закону, адміністративного акта, правочину або інших підстав, передбачених статтею 11 ЦК України).

Об'єктивними умовами виникнення зобов'язань з набуття. збереження майна без достатньої правової підстави виступають: 1) набуття або збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); 2) шкода у вигляді зменшення або незбільшення майна в іншої особи (потерпілого); 3) обумовленість збільшення або збереження майна з боку набувача шляхом зменшення або відсутності збільшення на стороні потерпілого; 4) відсутність правової підстави для вказаної зміни майнового стану цих осіб.

За змістом статті 1212 ЦК України безпідставно набутим є майно, набуте особою або збережене нею в себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави.

Загальна умова частини першої статті 1212 ЦК України звужує застосування інституту безпідставного збагачення у зобов'язальних (договірних) відносинах, бо отримане однією зі сторін у зобов'язанні підлягає поверненню іншій стороні на підставі цієї тільки за наявності ознаки безпідставності такого виконання.

Тобто, в разі, коли поведінка набувача, потерпілого, інших осіб або подія утворюють правову підставу для набуття (збереження) майна, статтю 1212 ЦК України можна застосовувати тільки після того, як така правова підстава в установленому порядку скасована, визнана недійсною, змінена, припинена або була відсутня взагалі.

Статтею 317 ЦК України встановлено, що власникові належать право володіння, користування та розпорядження своїм майном.

Відповідно до ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

За положеннями ст. 387 ЦК України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Зі змісту зазначеної норми закону вбачається, що витребувати майно з чужого незаконного володіння може власник цього майна, тобто особа, яка мала право володіти, користуватися і розпоряджатися цим майном, а набувач зобов'язаний повернути потерпілому безпідставно набуте майно.

Таким чином, суди попередніх інстанцій перевіривши усі обставини у справі, зробили правильний висновок про задоволення позовних вимог, оскільки на даний час транспортний засіб Renault Trafic, 2005 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_1 належить на праві приватної власності ОСОБА_4З 2015 році ОСОБА_5 безпідставно утримує вказаний транспортний засіб без відповідних на те правових підстав. А тому, витребувати майно з чужого незаконного володіння може власник цього майна, а набувач зобов'язаний повернути потерпілому безпідставно набуте майно.

Доводи на які посилається скаржник у касаційній скарзі, спростовуються матеріалами справи та додаткового правового аналізу не потребують, оскільки при їх дослідженні та встановленні судом першої та апеляційної інстанцій були дотримані норми матеріального та процесуального права. Доводи, наведені в касаційній скарзі, фактично зводяться до переоцінки доказів та незгоди скаржника з висновками суду попередніх інстанцій щодо їх оцінки.

Перевіривши доводи касаційної скарги, суд касаційної інстанції дійшов висновку про відхилення касаційної скарги та залишення без змін заочного рішення Печерського районного суду м. Києва від 17 січня 2017 року та ухвалу Апеляційного суду м. Києва від 07 червня 2017 року, оскільки судові рішення законні та обґрунтовані.

Відповідно до ч. 3 ст. 332 ЦПК України суд касаційної інстанції при попередньому розгляді справи відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Керуючись ст. 332 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

у х в а л и л а:

Касаційну скаргу ОСОБА_5 в особі представника ОСОБА_6 відхилити.

Заочне рішення Печерського районного суду м. Києва від 17 січня 2017 року та ухвалу Апеляційного суду м. Києва від 07 червня 2017 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді:О.І. Євтушенко Є.П. Євграфова О.В. Кадєтова