Справа № 2-a-4-2007 p.
ПОСТАНОВА Іменем України
1 лютого 2007 p. Артемівський міськрайонний суд
Донецької області
У складі головуючого судді - Кушнарьової В.А.
При секретарі - Черкай CM.
У присутності позивача ОСОБА_1, представника повивача ОСОБА_2, представників відповідача, голови Клинівської сільради ОСОБА_3, землевпорядника ОСОБА_4, представника 3-ї особи ОСОБА_5, 3-ї особи ОСОБА_6, розглянув у відкритому судовому засіданні залі суду цивільну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Клинівської Сільської Ради про визнання рішення сільської ради недійсним.
Встановив :
Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом про визнання рішення Клинівської сільради недійсним.
Позивач і представник позивача у судовому засіданні підтримуючі позовні вимоги пояснили, що 24.06.2004 року рішенням Клинівської сільської ради за » 4M4-2Q6 позивачу була надана згода на складання проекту відведення земельної ділянки розміром 0,25 га у приватну власність, для обслуговування жилого будинку » 66,розташованого по вул. Козаченко с. Клинового, Артемівського р-ну, який належить позивачу на праві приватної власності, що підтверджується свідоцтвом про право власності на нерухоме майно від 9.04.2003 року, яке зареєстровано у державному реєстрі прав власності на нерухоме 19.03.2003 року за IP 14. Цим самим рішенням відповідач надав згоду ОСОБА_6, що мешкає по сусідству з позивачем, на складання проекту відведення земельної ділянки розміром 0,25га. у приватну власність, для обслуговування жилого будинку №70, розташованого по вулиці Козаченко села Клинового Артемівського району та для ведення особистого селянського господарства розміром 0,10га.
17.02.2006 року позивач уклав з приватним підприємцем ОСОБА_7 (ліцензія Держкомзему України від 13.12.2004р., серії НОМЕР_1) Договір № 27 про надання послуг з оформлення технічної документації на земельну ділянку розміром 0,25га. у приватну власність, для обслуговування жилого будинку № 68, розташованого по вулиці Козаченко села Клинового Артемівського району. У ході виконання робіт з обміру земельної ділянки, яка повинна була бути передана безоплатно у приватну власність позивачу, з'ясувалось, що її площа дорівнює 0,2174га, що складає 87 відсотків від площі земельної ділянки, відносно якої було прийняте рішення відповідачем у відповідності з заявленим бажанням позивача. Також стало відомо, що ОСОБА_6, відповідно до технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право власності на земельну ділянку, яку здійснив працівник Артемівського районного відділу Донецької регіональної філії державного підприємства "Центр державного земельного кадастру при державному комітеті України по земельних ресурсах" ОСОБА_8/ 20.10.2004 року були надані державні акти на право приватної власності на землю:
> ДН - 073314, для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), земельної ділянки розміром 0,2491га., за реєстровим №352;
> ДН - 073315, для ведення особистого селянського господарства земельної ділянки розміром 0,0669га., за реєстровим Р353.
Враховуючи вище наведені розміри площ земельних ділянок вбачається, що загальна площа земельної ділянки, яка підлягала розділу між позивачем і ОСОБА_6., згідно рішення відповідача складала:
0,25 + 0,1 + 0,25 =0,6га., а фактично загальна площа земельної ділянки, яка підлягала розділу між позивачем і ОСОБА_6, згідно проведених замірів спеціалістами склала:
0,2491 + 0,0669 + 0,2174 = 0,5334га.
Відповідно до вимог ст.40 ЗК України, громадянам України за рішенням органів місцевого самоврядування можуть передаватися
безоплатно у власність або надаватися в оренду земельні ділянки для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель в межах норм, визначених цим Кодексом, п. "г" ч.І ст. 121 ЗК України визначив розмір земельної ділянки, яка надається громадянинові безоплатно у приватну власність із земель комунальної власності для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) у селах - не більше 0,25га. Позивачу буде надана земельна ділянка в межах норм, визначених ЗК України. ОСОБА_6, та і іншим мешканцям села, надані безоплатно у власність земельні ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) розміром 0,25га, а позивачу такої змоги не надано. Про бажаний розмір земельної ділянки він заявив у своїй заяві в адресу відповідача, і це бажання було задоволено рішенням, прийнятим на пленарному засіданні сесії сільської ради, яке є обов'язковим на території юрисдикції відповідача. Відповідач своїми діями надав привілей ОСОБА_6 перед позивачем, порушивши тим самим вимоги ст.24 Конституції України, та ст. 59 ЗУ "Про землеустрій".
Відповідно до тексту рішення відповідача земельні ділянки, які надавались позивачу та ОСОБА_6, були віднесені до категорії земель сільськогосподарського призначення, що є помилковим, було здійснене з метою надання ОСОБА_6 земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства, для створення обмежень і припону позивачу при реалізації його законного права на набуття власності на земельну ділянку.
Відповідно до вимог ч.І ст.19 ЗК України землі України за цільовим призначенням поділяються на категорії, у тому числі на землі сільсько - господарського призначення та землі житлової та громадської забудови. У своєму рішенні відповідач вказує, що землі, які передаються позивачу та ОСОБА_6 у приватну власність, віднесені до земель сільськогосподарського призначення, що є помилкою із сторони відповідача, тому що на цих землях були зведені житлові будинки ще багато років тому назад, і відповідно до містобудівної документації села Клинове ці землі були віднесені до земель житлової та громадської забудови. І тому, щоб змінити цільове використання земель, відповідач повинен був на пленарному засіданні сесії сільської ради прийняти відповідне рішення, яке в обов'язковому порядку повинно було бути погоджено з спеціально уповноваженими органами з питань містобудування та архітектури. А ці вимоги не були виконані
відповідачем. Вказівка щодо віднесення земель до категорії сільськогосподарського призначення зроблена з метою безоплатної передачі землі ОСОБА_6 для ведення особистого селянського господарства, що обумовлено вимогами п. "а" ч.З ст.22, п. "б" ч.І ст.121 ЗК України.
Своїми діями відповідач обумовив неможливість отримання позивачем земельної ділянки у приватну власність для обслуговування жилого будинку №68, розташованого по вулиці Козаченко села Клинового Артемівського району у межах норм, встановлених діючим законодавством України, з урахуванням рівних можливостей фізичним особам набуття у власність земельної ділянки, яка налається громадянинові безоплатно у приватну власність із земель комунальної власності для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) у селах.
Враховуючи вище викладене, позивач і представник позивача у судовому засіданні просять - визнати недійсним рішення Клинівської сільської ради Артемівського району від 24.06.2004 року за №4/14-206 в частині визначення категорії земель, як земель сільського господарського призначення, які передаються у приватну власність. Зобов'язати Клинівську сільську раду Артемівського району внести зміни у своє рішення від 24.06.2004 року за №4/14-206 в частині визначення категорії земель, які передаються у приватну власність, визначивши їх як землі житлової та громадської забудови.
Визнати недійсним рішення Клинівської сільської ради Артемівського району від 24.06.2004 року за №4/14-206 в частині надання згоди ОСОБА_6 на складання проекту відведення земельної ділянки у приватну власність, для ведення особистого селянського господарства, розміром 0,10 га.
Визнати недійсним п.2 рішення Клинівської сільської ради Артемівського району від 24.06.2004 року за №4/14-206.
Позивач та представник у судовому засіданні звернулися з заявою не розглядати частково позовні вимоги про визнання недійсним державного акту на право приватної власності на землю ДН - 073315, для ведення особистого селянського господарства земельної ділянки розміром 0,0669га., за реєстровим №353, виданий на ім'я ОСОБА_6 та залишити ці вимоги без розгляду у зв*язку з тим, що ці вимоги повинні розглядатися у ці вільно - процесуальному провадженні.
Представники відповідача заперечують проти позову і вважають, що адміністративний позов не підлягає задоволенню з тих підстав, що рішенням Клінівської сільради № 5\4 47 від 15.11.2006 року внесені зміни до рішення сільської ради від 24.06.2004 р. № 4M4-2Q6 у п. їв назві рішення слова „ на складання проекту відведення земельних ділянок громадянам у приватну власність" замінити словами" на складання технічної документації із землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність".
П. 2 викласти в такій редакції „надати згоду на складання технічної документації із землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність із земель житлової та громадської забудови і земель сільсько - господарського призначення для обслуговування жилого будинку та ведення особистого селянського господарства слідуючим громадянам : ОСОБА_6 - АДРЕСА_1 із земель житлової та громадської забудови для обслуговування жилого будинку - 0,25 а, із земель сільськогосподарського призначення для ведення - особистого селянського господарства - 0,10 га.
ОСОБА_1 -АДРЕСА_2 із земель житлової та громадської забудови для обслуговування жилого будинку - 0, 25 га".
Виключити з рішення такі слова „Землевпоряднику сільської ради ОСОБА_4 на підставі л. 1 цього рішення видати вищевказаним громадянам Державний акт на право приватної власності на землю". У зв*язку з цим пункт 3 вважати відповідно пунктом другим.
Представники відповідача вважають, що Клинівська сільська рада прийняла на сесії від 24.06.2004 р. за № 4\14-2-6 законне рішення „Про надання згоди на виготовлення проекту відвода земельних ділянок у приватну власність для обслуговування жилого будинку і ведення
селянського господарства „ ОСОБА_1 і ОСОБА_6 і рішення сесії від 15.11.2006 р. » 5\4-47 „Про внесення змін та доповнень у рішення сесії 24.06.2004 р. № 4М4-206 були прийняті згідно зі ст.ст.19,20,39,40,116,118,119,121 ЗК України, ст.ст. 1,3,5 Закона України „Про особисте селянське господарство „ Закона України „Про землеустрій", ст. 26 Закона України „гір місцеве самоврядування в Україні" і тому просить позивачу відмовити у задоволенні адміністративного позову.
Представник 3-ї особи вважає рішення Клинівської сільради законним і просить відмовити позивачу у позові.
Заслухавши сторони по справі, 3-х осіб, свідків, дослідивши матеріали справи суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з таких підстав :
24 травня 2004 року позивач звернувся до відповідача з письмовою заявою про надання останнім згоди на виготовлення проекту відводу земельної ділянки для обслуговування жилого дому, господарських будівель та споруд, які належать йому на праві приватної власності розміром 0,25 га. Цією заявою позивач використовував своє Конституційне право на здобуття у приватну власність земельної ділянки в межах норм, визначених п. „г" ч 1 ст. 121 ЗК України. Його заява, крім вказаних підстав, базувалася на рішенні відповідача від 13 .03.2004 року за 4\13-177, та висновків узгоджельної комісії, створеної відповідачем згідно до вказаного рішення. Відповідно до вказаних нормативних документів загальна площа ділянки, підлягала розподілу між позивачем і 3-ю особою, складала : 0,2088 + 0,3243 - 0,5331 га і ця цифра не може заперечуватися відповідачем, оскільки заміри виконувались
землевпорядником відповідача разом з депутатами сільської ради. Враховуючи спірні взаємовідносини, які склалися між позивачем і 3-ю особою з питань розмірів земельних ділянок, узгоджувальна комісія прийшла до правильного висновку, враховуючи те, що земельні ділянки використовуються позивачем та 3-ю особою без наявності правоустановчих документів, і застосувавши принципи справедливості та рівних можливостей вимоги яких закріплені у ч.2 ст18 ч 5 ст.23 Закону України „Про планування та забудову територій" ч 2 ст.59 Закону України „Про землеустрій". її висновок про надання у приватну власність сторонам спірних взаємовідносин земельних ділянок розміром 0,25 га для обслуговування жилого дому, господарських будівель та споруд був би єдиним правильним рішенням, щодо врахування прав та свобод сторін. Розмір земельної ділянки визначених п."г" ст.121 ЗК України та бажанням сторін, дозволяє це зробити без порушення діючого законодавства України. На земельну ділянку розміром 0,331 га позивач ніяких вимог, щодо набуття права на неї не мав намірів. Відповідач своїм спірним рішенням від 24.06.2004 р. за № 4\14-206 вказав площу 3-ї особи у розмірі : 0,25 га + 0,1 + 0,2 га- 0,6 га. Це відбувалося з урахуванням того Факту, що відповідні землевпорядні та містобудівні документальні данні, обов*язковість наявності яких містобудівного кадастру с. Клинове, Артемівського району ( ПКМУ Ж 224 від 25. 03.1993 р.) земельного кадастру ( Наказ ДКУ по земельних ресурсах № 85 від 26.08.1997 року, зареєстровваний в Мінюсті України 31 жовтня 1997 року за IP 522 \2326) рішень сільської ради - про визначення земельних ділянок в межах села Клинове за категоріями основного цільового призначення. Загальний розмір земельної ділянки, яка підлягала розподілу між позивачем і 3 -ю особою, згідно акту уз годжу вальної комісії від 27.04.2004 р. і підписаний цей акт землевпорядником Клинівської сільради складав : 0,2088 + 0,3243 -0,5331 га. Розмір цієї ж земельної ділянки, відповідно до замірів, які зробили відповідно при виготовленні технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право власності на земельні ділянки для 3-ї особи. При замірах встановлено, що позивачу для таких самих потреб різниця дорівнює 0,2491 + 0,0669+0,0217 = 0,5334 га, різниця між
замірами дорівнює 0,5334 - ).5331 - 0,0003 га, що в перерахунку на квадратні метри дорівнює 3 м2, який на площі землі буде квадратом зі сторонами довжиною -1,1 м.
У судовому засіданні свідки ОСОБА_8 та ОСОБА_7 підтвердили розміри земельних ділянок на які вони складали технічну документацію та робили переміри.
Право позивача у здійсненні ним свого законного права на здобуття права власності на земельну ділянку для обслуговування жилого дому господарських будівель та споруд порушено. Питання про визначення категорії основного цільового призначення земельних ділянок, які повинні передаватись безоплатно у приватну власність позивачу і 3-й особі на підставі спірного рішення повинні були розглядатися при винесенні спірного рішення.
Відповідно до ст.2 ЗК України в редакції від 18 грудня 1990 року, та ст. 20 ЭК України в редакції від 25.10.2001 року, на відповідача був накладений обов*язок визначення категорій основного цільового призначення земельних ділянок, які розташовані в межах населених пунктів, на території яких відповідач виконує свої повноваження, як орган місцевого самоврядування при здійсненні ним владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі при виконанні делегованих повноважень. Визначення відповідних категорій основного цільового призначення земельних ділянок відповідач повинен був здійснити у формі свого рішення, у відповідності з вимогами ЗУ РСР „Про місцеві Ради народних депутатів Української РСР та місцеве самоврядування „ в редакції 1991 року, та ч.1ст.59 ЗУ „Про місцеве самоврядування в Україні." Відповідач не надав в судовому засіданні відповідного рішення сільської ради про визначення категорій основного цільового призначення земельних ділянок, відносно яких було прийняте спірне рішення. Як пояснив представник такого рішення відповідачем не приймалося. Однак у своєму спірному рішенні відповідач вказує на земельні ділянки як на землі, що відносяться до категорії земель сільськогосподарського призначення. У спірному рішенні відповідач надаючи згоду на надання земельної діляки 3-ї особі як на землі, що відносяться до категорії земель сільськогосподарського призначення. Це ствердження у спірному рішенні зроблено для набуття 3-й особі права використання земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства, при виготовленні відповідної документації з землеустрою. Згідно ст. 67 ч 2 ЗК України в редакції від 18 грудня 1990 року, та п."р" ч 1 ст. 121 ЗК України, в редакції від 25.10.2001 p., законодавець встановив максимальну площу земельної ділянки для обслуговування жилого дому, господарських будівель та споруд, у розмірі 0,25 га. Збудовані житлові будинки, господарські будівлі та споруди, за часів СРСР, і законне право на земельні ділянки для обслуговування цих будівель та споруд не оформлювалося. Тому ці землі належать до категорії земель житлової та громадської забудови і повинні надаватись громадянам за рішенням сільської ради для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель та споруд, площею 0,25 га. Відповідач спірним рішення виділив позивачу 0,25 га згідно його заяви, на безоплатну передачу у власність з земель територіальної громади, а при перемірі встановлено, що ця ділянка меншею площею згідно рішення сільради. Відповідачем порушено вимоги ст.21 ЗК України щодо встановлення та зміни цільового призначення земель. Рішення від 15.11.2006 року за Н» 5\4-47 не може бути підставою для нстановленя цільового призначення земельної ділянки розміром 0,10 га, для сільськогосподарського призначення яке виділено 3-ї особі, тому що до цієї земельної ділянки не встановлено цільове призначення, як земель сільськогосподарського призначення.
З матеріалів справи вважається, що ОСОБА_6 наділялися у 1978 році присадибна ділянка у розмірі 0,27 га. \ а.с.107\. наділялася земельна діляка йому під огород у 1977 році. \ а.с.108\. у
1986 році ОСОБА_1 надано дозвіл для будівництва жилого будинку на діляці 0, 15 га. \ а.с.120\. спірним рішенням № 4\4-206 від 24.06.2004 р. позивачу і 3-ї особі виділено по 0,25 га для обслуговування жилого будинку і 0,10 га 3-ї особі для ведення особистого селянського господарства і передати ці ділянки у приватну власність.
Тому частково спірне рішення необхідно визнати недійсним Рішенням Клинівської сільської ради від 15.11.2006 р. внесені зміни у рішення від 24.06.2004 р. за № 4\14 -206 і виключено з рішення п.3 такі слова" землевпоряднику сільської ради ОСОБА_4 на підставі п.1 цього рішення видати вищевказаним громадянам Державний акт на право приватної власності на землю". У зв"зку э цим пункт 3 вважати відповідно пунктом другим, п. 4 по адміністративному позові позивача, скасовано відповідачем і задоволенню і скасуванню він не підлягає.
Керуючись ст. ст. 6 ч1,56 ч 4, 58 ч 4, 104,105,106, КАС України, ст.ст.15,16 ЦК України, ст.ст.21,121,152 ЗК України, суд
Постановив :
Визнати недійсним рішення Клинівської сільської ради Артемівського району від 24.06.2004 року за № 4\14 - 206 в частині визначення категорії земель, як земель сільського господарського призначення, які передаються у приватну власність.
Забов*язати Клинівську сільську раду Артемівського району внести зміни у своє рішення від 24.06.2004 року за № 4\Д4-206 в частині визначення категорії земель, які передаються у приватну власність, визначивши їх як землі житлової та громадської забудови.
Визнати недійсним рішення Клинівської сільської ради Артемівського району від 24.06.2004 року за № 4\14-206 в частині надання згоди ОСОБА_6 на складання проекту відведення земельної ділянки у приватну власність, для ведення особистого селянського господарства, розміром 0,1 га.
Відмовити частково у позові про визнання недійсним п.2 рішення Клинівської сільської ради Артемівського району від 24.06 2004 року за № 4U4-206.
Заяву про апеляційне оскарження постанови суду може бути подано протягом 10 днів. Апеляційну скаргу на постанову суду може бути
подано протягом 20 днів з дня подання заяви про апеляційне оскарження до Апеляційного суду Донецької області через Артемівський міськрайонний суд.
Постанову винесено у нарадчий кімнаті у єдиному примірнику.
Суддя