Справа №2-237/07

РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"08" лютого 2007 року                                        Світловодський міськрайсуд        Кіровоградської

області в складі:

головуючого судді Широкоряд Р.В.

при секретарі           Рудській В.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в М.Світловодську справу за позовом ОСОБА_1 до  ОСОБА_2,  Державної  виконавчої  служби  у

м.Світловодськ та Світловодському районі, за участю третьої особи, Кредитної спілки «Оберіг»,

про визнання права власності на 1/2 частину спільного майна та виключення майна з акту опису,

УСТАНОВИВ:

Позивач просить суд постановити рішення, яким визнати за нею право власності на 1/2 частину Автомобіля «Москвич 2140», д.н. НОМЕР_1,   1/2 частину гаражу НОМЕР_2, що знаходиться в ГСК « Дніпро -4 » М.Світловодська,   1/2 частину автомобільного причепу д.н. НОМЕР_3. Виключити з акту опису та арешту 1/2 частину Автомобіля «Москвич 2140», д.н. НОМЕР_1, 1/2  частину гаражу НОМЕР_2, що знаходиться в ГСК   «Дніпро - 4» М.Світловодська,    1/2  частину автомобільного причепу д.н. НОМЕР_3.

Свій позов позивач мотивує тим, що за час проживання з відповідачем у шлюбі з 1978 року, ними було набуто майно: Автомобіль «Москвич 2140», д.н. НОМЕР_1, гараж НОМЕР_2, що знаходиться в ГСК « Дніпро -4 » м.Світловодська, автомобільний причеп д.н. НОМЕР_3.

З невідомих позивачеві причин, в правовстановлюючих документах, власником зазначеного майна є відповідач, чоловік позивача, ОСОБА_2.

ОСОБА_2., є боржником перед третьою особою по справі, КС «Оберіг».

Позивач по справі ніяких правовідносин з третьою особою не має і не відповідає по боргах її

чоловіка.

На   виконання   рішення   суду,   про   стягнення   з   ОСОБА_2,   грошових   коштів,   ДВС

М.Світловодська, було накладено арешт на майно боржника, ОСОБА_2, а саме на майно, яке є

сумісною власністю позивача з відповідачем.

Позивач вважає, що порушуються її права як співвласника вказаного майна, тому і вимушена була звернутися із позовом до суду.

Позивач та її представник в судовому засіданні позов підтримали.

Відповідач ОСОБА_2., позов визнав у повному обсязі.

Представник відповідача, ДВС М.Світловодська в судовому засіданні позов визнала.

Представник третьої особи, в судовому засіданні позов визнав частково, а саме в частині визнання

за позивачем права власності на 1/2 частину майна на праві сумісної власності. Вважає, що в іншій

частині позовних вимог необхідно відмовити.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню.

Судом із достовірністю встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2., під час шлюбу придбали Автомобіль «Москвич 2140», д.н. НОМЕР_1, та  автомобільний причеп д.н. НОМЕР_3.

 

Згідно ст.60 СК України, майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини(навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). 2. Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя. Згідно із ст.63 СК України, дружина та чоловік мають рівні права на володіння, користування і розпоряджання майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено домовленістю між ними.

Згідно із ст.70 СК України, у разі поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або  шлюбним договором.

Сторони по справі, не заперечують той факт, що автомобіль та причеп є спільною сумісною

власністю подружжя Вірних.

В правовстановлюючих документах зазначено, що власником зазначеного майна є

ОСОБА_2. Тому позивач має право на визнання за нею права спільної сумісної власності на

автомобіль та причеп.

Одночасно, подружжя Вірних не бажають ділити у натурі автомобіль та причеп. Позивач бажає

захистити майно, яке їй належить на праві спільної сумісної власності.

Відповідно до ст.368 ЦК України, спільна власність двох або більше осіб без визначення часток кожного з них у праві власності є спільною сумісною власністю.

Враховуючи, що ОСОБА_2., є боржником, на його майно накладено арешт, тому суд вважає за можливе виділити частки із майна, що є у спільній власності в рівних частках без виділення їх у натурі.

Обговорюючи питання про звільнення автомобіля та причепу з-під арешту, суд приходить до висновку, що в цій частині позов підлягає задоволенню.

КС «Оберіг» та ДВС м.Світловодськ самостійних вимог про відповідну грошову компенсацію,

поділ майна в натурі, тощо не заявляли.      

Відповідно до ст.11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи в межах заявлених позовних вимог і в даному випадку не може вирішити питання про грошову чи майнову компенсацію боргу ОСОБА_2 перед стягувачем КС «Оберіг».

Відповідно до ч.8 ст.50 ЗУ «Про виконавче провадження», ...У випадках коли боржник володіє майном спільно з іншими особами, стягнення звертається на його частку, що визначається судом за поданням державного виконавця.

Відповідно до ст.59 ЗУ «Про виконавче провадження», особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права на майно і про звільнення майна з-під арешту.

Судом встановлено, що позивачеві на праві спільної сумісної власності належить автомобіль та

причеп.

Крім того, судом вирішено питання про розмір частки майна позивача без виділення її у натурі.

Тому, за даних обставин, необхідно звільнити з-під арешту 1/2 частину Автомобіля «Москвич

2140», д.н. НОМЕР_1,  та  1/2 частину автомобільного причепу д.н. НОМЕР_3.

Ствердження представника третьої особи, що у відповідності до ст.65 СК України, за зобов'язаннями ОСОБА_2, повинна також відповідати позивач по справі, а відповідно і спільним майном, в судовому засіданні свого підтвердження не знайшло.

 

Так, згідно із ст.73 СК України, За зобов'язаннями одного з подружжя стягнення може бути накладено лише на його особисте майно і на частку у праві спільної сумісної власності подружжя, яка виділена йому в натурі.

2. Стягнення може бути накладено на майно, яке є спільною сумісною власністю подружжя, якщо судом встановлено, що договір був укладений одним із подружжя в інтересах сім'ї' і те, що було одержане за договором, використано на її потреби.

Договір, на який посилається представник третьої особи не є предметом даного судового розгляду. На даний час не існує судового рішення, яким встановлено, що договір був укладений одним із подружжя в інтересах сім'ї і те, що було одержане за договором, використано на її потреби.

Обговорюючи питання про визнання за позивачем права спільної сумісної власності на гараж, суд приходить до висновку, що в цій частині позовних вимог, необхідно відмовити. Так, позивач, звертаючись до суду, зазначає, що даний гараж був придбаний за час спільного проживання з ОСОБА_2 ,але зареєстрований на її чоловіка. Між тим, як позивач, так і ОСОБА_2, не надали суду докази, (правовстановлюючі документи) що стверджують, що гараж НОМЕР_2, належить на праві власності ОСОБА_2. На даний час, гараж належить ГСК «Дніпро - 4», ОСОБА_2., є членом даного кооперативу та використовує даний гараж.

Одночасно, відповідач, представник ДВС М.Світловодська, не змогла пояснити суду, з яких підстав, виконавчою службою було накладено арешт на гараж НОМЕР_2, коли ОСОБА_2, не є власником даного гаражу.

З вищенаведеного, суд приходить до висновку, що гараж НОМЕР_2, що знаходиться та належить ГСК «Дніпро-4», необхідно звільнити з-під арешту.

На підставі ст.ст.328,355-3.58,368,370 ЦК України, ст.ст.60, 63, 70, 71,73 СК України, ст.ст.50,55,59 ЗУ «Про виконавче провадження», керуючись ст.ст.213-218 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/2 частину автомобіля «Москвич 2140», д.н. НОМЕР_1, та на 1/2 частину автомобільного причепу д.н. НОМЕР_3 на праві спільної сумісної власності з ОСОБА_2.

Звільнити з-під арешту 1/2 частину Автомобіля «Москвич 2140», д.н. НОМЕР_1, та 1/2 частину автомобільного причепу д.н. НОМЕР_3.

Звільнити з-під арешту гараж НОМЕР_2, що знаходиться в ГСК « Дніпро -4 » М.Світловодська.

В іншій частині позовних вимог відмовити за недоведеністю.

Стягнути з ОСОБА_2 30 гривень витрат на інформаційно технічне забезпечення.

Заява про апеляційне оскарження рішення суду, може бути подана протягом десяти днів з дня його

проголошення.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подано протягом двадцяти   днів після подання

заяви про апеляційне оскарження.