Справа № 127/27515/21

Провадження № 1-кп/127/1037/23

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 грудня 2023 року м. Вінниця

Вінницький міський суд Вінницької області

в складі: головуючого судді ОСОБА_1 ,

при секретарі ОСОБА_2 ,

за участю прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

захисника ОСОБА_5 ,

потерпілих ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,

провівши підготовче судове засідання в приміщенні суду у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 289 КК України, відомості про які внесено 04 серпня 2021 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12021020040000501 та 08 серпня 2021 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12021020020000748,-

ВСТАНОВИВ:

       В провадженні Вінницького міського суду Вінницької області перебувають обвинувальні акти з додатками, які надійшли з Вінницького апеляційного суду, за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 289, ч. 3 ст. 185 КК України.

Прокурор ОСОБА_3 у підготовчому судовому засіданні просив суд постановити ухвалу про призначення судового розгляду на підставі обвинувального акту, вважаючи, що під час досудового розслідування дотримані вимоги КПК України, підстав для закриття та повернення обвинувального акту не вбачає. В судове засідання просив викликати обвинуваченого, захисника, потерпілих та свідків згідно з реєстром матеріалів досудового розслідування. Крім цього, прокурор заявив клопотання про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_4 строком на 60 діб. Підставами для продовження вказаного запобіжного заходу, на переконання прокурора є наявність обґрунтованих ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України. Крім цього, просив при продовженні тримання під вартою визначити обвинуваченому ОСОБА_4 заставу у розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб з покладенням обов`язків визначених КПК України.

       Захисник ОСОБА_4 адвокат ОСОБА_5 не заперечував щодо призначення справи до судового розгляду. Клопотань про виклик свідків чи витребування доказів не заявляв. Разом з тим, заперечив щодо задоволення клопотання прокурора, оскільки прокурор некоректно посилається на вирок суду, який скасований апеляційним судом, та відповідно на обґрунтованість обвинувачення ОСОБА_4 . Вважав, що прокурором недоведено наявність ризиків, на які він посилався, оскільки ОСОБА_4 не має намірів переховуватись від суду чи вчинити інше кримінальне правопорушення. Всі зібрані докази знаходяться в матеріалах справи, а тому ОСОБА_4 не може спотворити їх або внести зміни. Має постійне місце проживання та реєстрацію у м. Вінниці. Також зазначив, що ОСОБА_4 вину не визнає та прагне домогтися справедливості, щоб було винесено справедливе рішення. Враховуючи вищевикладене, просив обрати щодо ОСОБА_4 інший запобіжний захід, а саме домашній арешт в нічний час доби, за місцем його проживання. Також просив зменшити розмір застави.

               Обвинувачений ОСОБА_4 не заперечував щодо призначення справи до судового розгляду. Клопотань про виклик свідків чи витребування доказів не заявляв. Разом з тим, заперечив щодо задоволення клопотання прокурора та підтримав свого захисника.

       Потерпілий ОСОБА_6 не заперечував щодо призначення справи до судового розгляду. Клопотань про виклик свідків чи витребування доказів не заявляв та підтримав думку прокурора, щодо продовження запобіжного заходу обвинуваченому.

Просив прийняти до розгляду в межах кримінального провадження цивільний позов до обвинуваченого про відшкодування шкоди завданої кримінальним правопорушенням.

       Потерпілий ОСОБА_7 не заперечував щодо призначення справи до судового розгляду. Клопотань про виклик свідків чи витребування доказів не заявляв та підтримав думку прокурора, щодо продовження запобіжного заходу обвинуваченому.

       Вислухавши думку учасників процесу, дослідивши обвинувальні акти з додатками, суд вважає, що за вказаними обвинувальними актами можливо призначити судовий розгляд.

       Так, відповідно до вимог ст. 32, 33 КПК України кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 289, ч. 3 ст. 185 КК України підсудне Вінницькому міському суду Вінницької області.

               Підстав для прийняття рішень, передбачених п. 1-4 ч. 3 ст. 314 КПК України, суд не вбачає. Обвинувальні акти відповідають вимогам ст. 291 КПК України. Підстави для їх повернення прокурору, визначені законом, відсутні. Підстав для закриття кримінального провадження судом не встановлено, угоди у вказаному провадженні не укладались.

       Сукупність вказаного переконує суд у тому, що обвинувальні акти можливо призначити до судового розгляду.

               З метою підготовки до судового розгляду, суд вважає за необхідне визначити, що судовий розгляд слід провести у відкритому судовому засіданні, в яке викликати прокурора, обвинуваченого, захисника, потерпілих та свідків згідно з реєстрами матеріалів досудового розслідування .

Оцінивши цивільний позов потерпілого ОСОБА_6 до обвинуваченого ОСОБА_4 про відшкодування шкоди завданої кримінальним правопорушенням, суд вважає, що він відповідає вимогам ст. 128 КПК України та може бути прийнятий до розгляду в межах кримінального провадження.

               Вирішуючи клопотання прокурора про продовження обвинуваченому ОСОБА_4 запобіжного заходу, суд виходить з наступного.

       Ухвалою Вінницького апеляційного суду від 03.11.2023 року, ОСОБА_4 продовжено строк тримання до 01.01.2024 року.

               Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.

               Згідно із ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам, серед іншого, переховуватися від суду, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення, незаконно впливати на потерпілого, свідків у вказаному кримінальному провадженні.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини вагомою підставою для вирішення питання про необхідність попереднього ув`язнення особи є ризик перешкоджання встановленню істини у справі та переховування цієї особи від правосуддя. При цьому, зазначено, що небезпека перешкоджання встановленню істини у справі та переховування особи від правосуддя може вимірюватися суворістю можливого покарання  в сукупності з наявністю даних про матеріальний, соціальний стан особи, її соціальними зв`язками.

       При вирішенні питання щодо доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою суд враховує суть обвинувачення та факт того, що ОСОБА_4 вже набув статусу обвинуваченого у кримінальному проваджені, тобто сторона обвинувачення, звернувшись до суду з обвинувальним актом, вважала не лише підозру обґрунтованою, а й докази у справі достатніми для висунення обвинувачення особі.

       Факт наявності обвинувачення ОСОБА_4 у вчинені двох тяжких злочинів вказує на те, що поняття «обґрунтованої підозри» не підлягає оцінці, оскільки на даній стадії кримінального переслідування особи підозра трансформувалась в обвинувачення з критерієм доведеності, оцінка якого передбачена іншою процедурою ніж вирішення питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою.

Вирішуючи питання щодо продовження строків тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_4 суд приймає до уваги наступне.

ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні ряду тяжких кримінальних правопорушень, за які передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до восьми років, а тому усвідомлюючи тяжкість покарання за вказані кримінальні правопорушення, ОСОБА_4 перебуваючи на волі може ухилятись та переховуватись від суду з метою уникнення відповідальності.

                ОСОБА_4 не працює та не має офіційного джерела доходу, обвинувачується у вчинені кримінальних правопорушень з корисливою метою, тому потребуватиме джерел для існування, що свідчить про наявність ризику можливості вчинення іншого кримінального правопорушення. Вказаний ризик істотно збільшується через наявність даних про те, що ОСОБА_4 раніше судимий та обвинувачується у вчинені не одиничного кримінального правопорушення, а реальної сукупності злочинів.

       Соціально стримуючи факти у виді сім`ї та утриманців в обвинуваченого відсутні.

       Крім цього, свідки та потерпілі у справі не допитані, а тому очевидним є ризик впливу на останніх з боку обвинуваченого.

               При цьому, судом враховано вимоги ст. 5 Конвенції «Про захист прав людини та основоположних свобод», фактичні обставини справи, особу обвинуваченого ОСОБА_4 , характер висунутого обвинувачення та тяжкість можливого покарання у їх взаємозв`язку з ризиками у справі. Вказаний аналіз свідчить, що застосування інших запобіжних заходів, альтернативних триманню під вартою, є недостатнім превентивним механізмом для запобігання ризикам та забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків.

       Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку, що ризики продовжують існувати, не зменшились, а достатнім для їх запобігання запобіжним заходом є тримання обвинуваченого під вартою, оскільки інші запобіжні заходи не будуть гарантувати належної поведінки обвинуваченого під час розгляду справи, в зв`язку з чим дію запобіжного заходу доцільно продовжити на 60 діб.

               Одночасно із вказаним прокурор просив визначити обвинуваченому розмір застави.

               Згідно ч. 3 ст. 183 КПК України, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

       Зважаючи на позицію прокурора, суд визначає при продовженні запобіжного заходу заставу, але при визначені її розміру, суд приймає до уваги всі доводи сторони захисту, в тому числі і про непомірність для обвинуваченого максимального розміру застави та приймає рішення про визначення застави ОСОБА_4 у розмірі 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

               На підставі викладеного, керуючись ст. 177, 178, 183, 194, 331 КПК України, суд,-

У Х В А Л И В :

       Призначити судовий розгляд на підставі обвинувальних актів за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 289 КК України, відомості про які внесено 04 серпня 2021 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12021020040000501 та 08 серпня 2021 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12021020020000748 на 21.12.2023 року о 10 годині 30 хвилин в приміщенні Вінницького міського суду Вінницької області в залі судового засідання № 32.

Судовий розгляд кримінального провадження здійснювати одноособово.

Розгляд кримінального провадження призначити у відкритому судовому засіданні.

У судове засідання викликати прокурора, обвинуваченого, захисника, потерпілих та свідків згідно з реєстрами матеріалів досудового розслідування.

Клопотання прокурора задоволити частково.

Запобіжний захід у виді тримання під вартою щодо обвинуваченого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - продовжити на 60 діб, починаючи з 13.12.2023 року до 10.02.2024 року, включно.

На підставі п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України визначити ОСОБА_4 заставу у розмірі двадцяти прожиткових мінімумів для працездатних осіб в сумі 53680,00 гривень.

У разі внесення застави, покласти на ОСОБА_4 обов`язки, передбачені ст. 194 КПК України, а саме:

1)прибувати по першому виклику до суду на визначений час;

2)не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає без дозволу суду;

3)повідомляти суд про зміну свого місця проживання та місця роботи;

4)утриматись від спілкування із особами, які являються свідками у даному кримінальному провадженні;

5)здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України та в`їзд в Україну.

Роз`яснити ОСОБА_4 наслідки невиконання вказаних обов`язків, а саме те, що якщо обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з`явиться за викликом до суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

Прийняти до розгляду в межах кримінального провадження цивільний позов потерпілого ОСОБА_6 до обвинуваченого ОСОБА_4 про відшкодування шкоди завданої кримінальним правопорушенням.

Копію ухвали направити до ДУ «Вінницька установа виконання покарань (№1)» для виконання.

Ухвала підлягає негайному виконанню.

Ухвала в частині запобіжного заходу у виді тримання під вартою може бути оскаржена в апеляційному порядку обвинуваченим, його захисником, законним представником, прокурором безпосередньо до Вінницького апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.

Подання апеляційної скарги на ухвалу суду зупиняє набрання нею законної сили, але не зупиняє її виконання.

В решті ухвала остаточна та оскарженню не підлягає.

       Суддя: