Справа № 758/10434/23

Категорія 61

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 грудня 2023 року Подільський районний суд міста Києва у складі:

головуючого судді - Головчака М. М.,

за участю секретаря судового засідання - Губенко О. М.,

позивача - ОСОБА_1 , її представника - Попченкової І.М. , представника відповідача - Зарицької А.О. , третьої особи - ОСОБА_4 , її представника - ОСОБА_5 , представника третьої особи - Бойко М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Подільської районної в місті Києві державної адміністрації, треті особи: ОСОБА_4 , в особі законного представника ОСОБА_6 , приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Шершун Наталія Костянтинівна, Служба у справах дітей та сім`ї Подільської районної в місті Києві державної адміністрації, про визнання права на продовження приватизації частини квартири в порядку спадкування, -

В С Т А Н О В И В :

У вересні 2023 року ОСОБА_1 звернулась до Подільського районного суду м. Києва з позовом до Подільської районної в місті Києві державної адміністрації, треті особи: ОСОБА_4 , в особі законного представника ОСОБА_6 , приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Шершун Н.К., про визнання права на продовження приватизації частини квартири в порядку спадкування.

В обґрунтування позовних вимог вказано, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_7 . Станом на дату смерті місце реєстрації покійного є квартира за адресою: АДРЕСА_1 , в якій він проживав з 26.06.1977 по день смерті.

Також у вказаній квартирі зареєстрована племінниця покійного ОСОБА_4 .

ОСОБА_7 та його племінниця мали рівні права на користування квартирою та мали намір здійснити заходи з її приватизації в рівних частинах.

Вказано, що за життя ОСОБА_7 фактично розпочав процедуру приватизації вказаної квартири оскільки висловив власну волю та намір щодо цього, вчинив ряд послідовних заходів, спрямованих на приватизацію та подальше оформлення за собою 1/2 частини квартири, якою користувався протягом життя, однак, з незалежних обставин не встиг реалізувати всіх заходів.

Разом з тим, після його смерті, за заявою позивача як дружини та єдиного спадкоємця померлого за законом, приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Шершун Н.К. заведено спадкову справу за № 9/2023.

Позивач вважає, що оскільки за життя її чоловік ОСОБА_7 розпочав процедуру приватизації квартири, проте у зв`язку зі смертю не встиг її завершити та провести державну реєстрацію права власності, а тому право на продовження приватизації квартири перейшло до його спадкоємця, тобто до дружини ОСОБА_1 .

Обґрунтовуючи вимоги щодо вибору ефективного способу захисту порушених прав позивач зазначає, що визнання судом її права на продовження приватизації 1/2 частини квартири у порядку спадкування зумовить можливість належної реалізації нею немайнових прав спадкодавця, що належали останньому за життя, але не були реалізовані ним з об`єктивних підстав та які, у відповідності до норм ст. 1218 ЦК України, входять до складу спадщини після смерті покійного чоловіка.

Враховуючи вказані обставини, ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, в якому просила визнати за нею право на продовження приватизації 1/2 частини квартири АДРЕСА_2 , у порядку спадкування за законом після смерті чоловіка ОСОБА_7 .

Ухвалою суду від 06.09.2023, яка залишена без змін постановою Київського апеляційного суду від 07.11.2023, відмовлено в задоволенні заяви ОСОБА_1 про вжиття заходів забезпечення позову.

Ухвалою суду від 07.09.2023 провадження у справі відкрито за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання.

На виконання ухвали суду про витребування доказів від 07.09.2023 на адресу суду від приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Шершун Н.К. 18.09.2023 надійшла копія спадкової справи № 9/2023, відкрито після смерті ОСОБА_7 .

На виконання ухвали суду про витребування доказів від 07.09.2023 від Комунального підприємства Київської міської ради «Київське міське бюро технічної інвентаризації» 19.09.2023 надійшов лист, в якому вказано, що квартира АДРЕСА_2 на праві власності не зареєстрована.

04.10.2023 на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву, в якій представник Подільської районної в місті Києві державної адміністрації просив відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі, мотивуючи це тим, що позивач не є наймачем та не зареєстрована у вказаній квартирі, а тому відсутні законні підстави для задоволення заяви щодо внесення змін до договору найму та участі у приватизації.

Ухвалою суду від 09.10.2023 до участі у справі як третю особу залучено Службу у справах дітей та сім`ї Подільської районної в місті Києві державної адміністрації.

03.11.2023 на адресу суду надійшла відповідь на відзив, в якому представник позивача адвокат Попченкова І.М., окрім аналогічних викладеним у позові мотивів, також заначила, що відповідачем вжиті заходи із здійснення активних дій щодо відчуження оспорюваної квартири на користь ОСОБА_4 вже під час розгляду даної справи.

У судовому засіданні позивача ОСОБА_1 та її представник Попченкова І.М. позовні вимоги підтримали, просили їх задовольнити.

Представник відповідача Подільської районної в місті Києві державної адміністрації Зарицька А.О., третя особа ОСОБА_4 , її представник ОСОБА_5 та представник третьої особи Служби у справах дітей та сім`ї Подільської районної в місті Києві державної адміністрації Бойко М.В. проти задоволення позовних вимог заперечували.

Третя особа приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Шершун Н.К. у судове засідання не з`явилась, направила до суду лист, в якому просила здійснювати розгляд справи без її участі та при ухваленні рішення поклалась на розсуд суду.

Суд, вивчивши матеріали справи, встановивши обставини справи та перевіривши їх доказами, яким надана оцінка в їх сукупності, заслухавши сторін, дійшов до наступних висновків.

Згідно ст. 58 Житлового кодексу України на підставі рішення про надання жилого приміщення в будинку державного та громадського житлового фонду виконавчий комітет районної, міської, районної в місті, селищної, сільської ради видає громадянинові ордер, який, районної підставою для вселення в надане жиле приміщення.

Відповідно до ч. 1 ст. 58 Житлового кодексу України ордер є єдиною підставою для вселення в надане жиле приміщення, однак користування ним повинно здійснюватися тільки відповідно до укладеного на підставі ордера договору найму (ч. 2 ст. 61 Кодексу).

Відповідно до ст. 816 Цивільного кодексу України у договорі найму житла вказуються особи, які проживатимуть разом із наймачем. Ці особи набувають рівних з наймачем прав та обов`язків шодо володіння та користування житлом.

Судом встановлено, що відповідно до витягу з розпорядження Подільської районної в місті Києві державної адміністрації від 07.07.2023 № 502 внесено зміни до договорів найму жилих приміщень з мешканцями району, зокрема, ОСОБА_7 , який проживав за адресою: АДРЕСА_1 , де родиною з 2 осіб (він та племінниця 2009 року народження), займає 2-кімнатну квартиру, житловою площею 26,50 у зв`язку зі смертю брата - ОСОБА_8 .

Як вбачається з копії свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 ОСОБА_7 та позивач ОСОБА_1 30.05.2023 уклали шлюб.

ОСОБА_7 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 .

Згідно зі статтею 345 ЦК України фізична або юридична особа може набути право власності у разі приватизації державного майна та майна, що є в комунальній власності. Приватизація здійснюється у порядку, встановленому законом.

Частиною 2 ст. 824 ЦК України зазначено, що у разі смерті наймача або вибуття його з житла наймачами можуть стати усі інші повнолітні особи, які постійно проживали з колишнім наймачем, або, за погодженням з наймодавцем, одна або кілька із цих осіб.

Відповідно до частини першої статті 1 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» приватизація державного житлового фонду (далі - приватизація) - це відчуження квартир (будинків), житлових приміщень у гуртожитках, призначених для проживання сімей та одиноких осіб, кімнат у квартирах та одноквартирних будинках, де мешкають два і більше наймачів, та належних до них господарських споруд і приміщень (підвалів, сараїв і т. ін.) державного житлового фонду на користь громадян України.

Право на приватизацію квартир (будинків) державного житлового фонду з використанням житлових чеків одержують громадяни України, які постійно проживають у цих квартирах (будинках) або перебували на обліку потребуючих поліпшення житлових умов до введення в дію цього Закону(ст.5 Закону).

Відповідно до статей 3, 8 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» приватизація державного житлового фонду здійснюється на підставі рішень відповідних органів приватизації, що приймаються не пізніше місяця з дня одержання заяви громадянина, який постійно мешкає у квартирі (будинку), відносно якої вирішується питання про передачу у власність.

Наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 16 грудня 2009 року № 396 затверджено Положення про порядок передачі квартир (будинків), жилих приміщень у гуртожитках у власність громадян (далі - Положення), яким визначено порядок передання квартир багатоквартирних будинків, одноквартирних будинків, жилих приміщень у гуртожитках, кімнат у квартирах та одноквартирних будинках, де мешкають два і більше наймачів, які використовуються громадянами на умовах найму,у власність громадян.

Постановою Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 1995 року № 20 «Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності» у п. 13 роз`яснено, що в разі непередання квартири (будинку) у власність наймачеві, його спадкоємці вправі вимагати визнання за ними права власності на неї лише в тому разі, коли наймач звертався з належно оформленою заявою про це до відповідного органу приватизації або власника державного чи громадського житлового фонду, однак вона не була розглянута в установлений строк або в її задоволенні було незаконно відмовлено за наявності підстав і відсутності заборон для передачі квартири наймачеві.

Право на приватизацію квартири, яка належить до державного житлового фонду, мають особи, які постійно проживають у цій квартирі. Для отримання права власності на житло особа повинна звернутись до відповідного органу приватизації з належно оформленою заявою, яка підлягає розгляду названим органом у строк, передбачений чинним законодавством.

У тому разі, коли громадянин, який висловив волю на приватизацію займаної ним квартири, помер до прийняття компетентним органом рішення про приватизацію, але після збігу встановленого частиною третьою статті 8 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» строку, до його спадкоємців у порядку спадкування переходить право вимагати визнання за ними права власності на таку квартиру.

Відповідно пункту 17 Положення громадянин, який виявив бажання приватизувати займану ним і членами його сім`ї на умовах найму квартиру (будинок), жиле приміщення в гуртожитку, кімнату в комунальній квартирі, звертається в орган приватизації, де одержує бланк заяви та необхідну консультацію.

До позовної заяви долучена копія заяви померлого ОСОБА_7 від 12.04.2023 до Управління житлово-комунального господарства Подільської Районної у місті Києві державної адміністрації, в якій він просив оформити передачу в приватну власність квартиру, яку він займав разом із членами сім`ї на умовах найму.

Разом з цим, докази звернення ОСОБА_7 в орган приватизації, як передбачено вказаним вище п. 17 Положення, в матеріалах відсутні.

Таким чином, суд дійшов висновку, що матеріалами справи, належними та допустимими доказами не доведено факт того, що ОСОБА_7 розпочав процедуру приватизації квартири за адресою: АДРЕСА_1 , оскільки відповідної заяви до органу приватизації ним подано не було.

Як зазначено у відзиві на позовну заяву, 19.07.2023 до Комісії з питань захисту прав дитини Подільської районної в місті Києві державної адміністрації (далі - Комісія) звернулась ОСОБА_6 , в інтересах якої діяла ОСОБА_5 , про надання дозволу на приватизацію квартири АДРЕСА_2 на ім`я малолітньої ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

21.08.2023 ОСОБА_1 як єдиний спадкоємець після смерті ОСОБА_7 подала до Подільської районної в місті Києві державної адміністрації заяву, в якій просила внести зміни до договору найму жилих приміщень та переоформити особовий рахунок на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 , на її ім`я у зв`язку зі смертю основного наймача квартири ОСОБА_7 .

Разом з цим, 21.08.2023 також подано заяву, в якій позивач, посилаючись на ту обставину, що померлий мав право та намір здійснити безоплатну приватизацію житла, а саме 1/2 вказаної квартири, оскільки вона є єдиним спадкоємцям всіх його прав та обов`язків, з метою подальшого продовження процедури приватизації квартири та направлення відповідної заяви, просила визнати її заявником щодо приватизації 1/2 частини зазначеної квартири у порядку спадкування даного права після смерті її чоловіка.

Листом Подільської районної в місті Києві державної адміністрації від 21.08.2023 ОСОБА_1 повідомлено, що оскільки вона не зареєстрована в квартирі за адресою: АДРЕСА_1 , відсутні підстави для переоформлення особового рахунку на її ім`я.

Також, листом Подільської районної в місті Києві державної адміністрації від 24.08.2023 ОСОБА_1 повідомлено, що станом на 23.08.2023 заява та необхідний пакет документів для приватизації квартири за адресою: АДРЕСА_1 , на ім`я ОСОБА_7 та членів його сім`ї до Управління (Центру) надання адміністративних послуг Подільської районної в місті Києві державної адміністрації не надходили, участі у приватизації ОСОБА_7 не брав. Зважаючи на що, Подільська районна в місті Києві державна адміністрація не має правових підстав для оформлення приватизації 1/2 частини вказаної квартири на її ім`я.

Керуючись ст. 177 Сімейного кодексу України, ст. 12 Закону України «Про основи соціального захисту бездомних осіб і безпритульних дітей», ст. 17 Закону України про охорону дитинства», Комісія вирішила надати дозвіл на приватизацію квартири АДРЕСА_2 на ім`я малолітньої ОСОБА_4 .

19.09.2023 ОСОБА_4 звернулася до керівника органу приватизації з заявою, в якій просила оформити передачу в приватну власність квартиру.

Згідно з витягу з розпорядження Подільської районної в місті Києві державної адміністрації від 28.09.2023 № 781 внесено зміни до договорів найму жилих приміщень з мешканцями району, зокрема, ОСОБА_4 , яка одна займає 2-кімнатну квартиру за адресою: АДРЕСА_1 , житловою площею 26,50 у зв`язку зі смертю батька - ОСОБА_8 , відповідно до згоди бабусі ОСОБА_5 , яка діє від імені матері ОСОБА_6 .

Розпорядженням Подільської районної в місті Києві державної адміністрації від 03.10.2023 № 124 прохання наймача ОСОБА_4 відносно квартири, в якій він мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , задоволено та передано вказану квартиру, загальною площею 43,90 кв.м., у приватну власність.

Відповідно до ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності чи необґрунтованість активів, які перебувають у власності, не встановлені судом.

Зважаючи на викладене, оцінюючи належність, допустимість доказів окремо, а також достатність і взаємозв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку про те, що позивачем не доведено, що її чоловіком розпочато процедуру приватизації квартири, не надано доказів звернення до відповідача щодо надання дозволу на продовження вже розпочатої процедури приватизації з урахуванням його прав як спадкодавця та отримання відмови у реалізації такого права, що свідчить про відсутність порушених прав позивача, тому суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову.

Керуючись ст.ст. 2, 4, 6-13, 82, 89, 133, 137, 141, 247, 258, 259, 263-265, 268, 272, 273, 352, 354 ЦПК України, -

У Х В А Л И В :

Позов ОСОБА_1 до Подільської районної в місті Києві державної адміністрації, треті особи: ОСОБА_4 , в особі законного представника ОСОБА_6 , приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Шершун Наталія Костянтинівна, Служба у справах дітей та сім`ї Подільської районної в місті Києві державної адміністрації, про визнання права на продовження приватизації частини квартири в порядку спадкування - залишити без задоволення.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у ч. 2 ст. 358 ЦПК України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення суду складено 19 грудня 2023 року.

Суддя М. М. Головчак