ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02 серпня 2006 р. | № 8/898 |
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Перепічая В.С., ( головуючого ) |
Вовка І.В., Гончарука П.А., |
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві касаційну скаргу | Донецького державного регіонального геологічного підприємства “Донецькгеологія” |
на постанову | Донецького апеляційного господарського суду від 17.05.2006 року |
у справі за позовом | Відкритого акціонерного товариства “Донбасгеологія” |
до | Донецького державного регіонального геологічного підприємства “Донецькгеологія” |
про | стягнення заборгованості |
та зустрічним позовом | Донецького державного регіонального геологічного підприємства “Донецькгеологія” |
до | Відкритого акціонерного товариства “Донбасгеологія” |
про | стягнення суми, |
УСТАНОВИВ:
У грудні 2001 року позивач звернувся до господарського суду Донецької області з позовною заявою до Державного регіонального геологічного підприємства “Донецькгеологія” про стягнення заборгованості в сумі 217897,21 грн., пені в розмірі 3% річних в сумі 12787,28 грн. і збитків у сумі 64567,30 грн. у зв’язку з неналежним виконанням зобов’язання за договорами з оплати за виконані роботи.
Під час розгляду справи в суді першої інстанції позивач уточнив заявлені вимоги і просив стягнути з відповідача заборгованість в сумі 217897,21 грн., інфляційні суми 97069,72 грн. та 3% річних у сумі 19306,29 грн.
У свою чергу відповідач за первісним позовом звернувся до господарського суду із зустрічним позовом до відповідача за первісним позовом про стягнення безпідставно одержаних коштів у сумі 295251,79 грн., посилаючись на скасування судового рішення, на виконання якого були стягнуті зазначені кошти.
Під час розгляду справи в суді першої інстанції відповідач за первісним позовом заявив про поворот виконання рішення господарського суду Донецької області від 07.03.2003 року у зв’язку з його скасуванням і зміну зустрічних вимог та просив стягнути за зустрічним позовом інфляційні суми 71244,34 грн. і 3% річних у сумі 17715 грн.
Рішенням господарського суду Донецької області від 21.10.2005 року в первісному і зустрічному позовах відмовлено та здійснено поворот виконання судового рішення.
Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 17.05.2006 року зазначене рішення суду першої інстанції в частині первісного позову та заяви про поворот виконання судового рішення і судових витрат скасовано та первісний позов задоволено і в заяві про поворот виконання судового рішення відмовлено, а в решті рішення суду першої інстанції залишено без змін.
У касаційній скарзі відповідач за первісним позовом вважає, що апеляційним судом порушено норми матеріального та процесуального права, і тому просить прийняту ним постанову скасувати, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.
Відзив на касаційну скаргу від позивача за первісним позовом до суду не надходив.
У судовому засіданні оголошувалася перерва на 02.08.2006 року.
Заслухавши пояснення представника відповідача за первісним позовом, дослідивши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи і прийняті в ній судові рішення, суд вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав.
Як вбачається із матеріалів справи, між сторонами було укладено договір № 2 від 10.06.1998 року та договір № 3 без дати, за умовами яких позивач зобов’язався виконати геологорозвідувальні роботи, перелік яких узгоджується сторонами у додатках до цих договорів, а відповідач оплачує виконані роботи за рахунок держбюджету.
Предметом даного судового розгляду є вимоги за первісним позовом про стягнення з відповідача заборгованості з урахуванням інфляційних сум і 3% річних у зв’язку з порушенням договірних зобов’язань з оплати за виконані роботи та вимоги за зустрічним позовом про стягнення з відповідача інфляційних сум і 3% річних у зв’язку з неповерненням грошових коштів, стягнутих за судовим рішенням після його скасування.
Відповідно до роз'яснень, викладених у п.п. 1, 6 постанови Пленуму Верховного Суду України від 29.12.1976 року № 11 “Про судове рішення”, рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а за їх відсутності - на підставі закону, що регулює подібні відносини, або виходячи із загальних засад і змісту законодавства України.
Обгрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.
Мотивувальна частина рішення повинна містити встановлені судом обставини, які мають значення для справи, їх юридичну оцінку, а також оцінку всіх доказів, розрахунки, з яких суд виходив при задоволенні грошових та інших майнових вимог. Визнаючи одні і відхиляючи інші докази, суд має це обгрунтувати.
Проте, постанова апеляційного господарського суду в частині первісного позову цим вимогам не відповідає, оскільки в ній не наведено достовірних доказів висновку апеляційного суду про встановлення обставин наявності спірної заборгованості у відповідача, і такі докази відсутні в матеріалах справи.
До того ж, апеляційний суд, зробивши висновок про задоволення первісного позову в розмірі заявлених вимог не обгрунтував і не встановив наявності такого обсягу невиконаних зобов’язань відповідачем.
Водночас, скасовуючи рішення суду першої інстанції, апеляційний господарський суд не навів такому висновку обгрунтування та правових підстав.
Відтак, у зв’язку з безпідставністю висновку апеляційного суду про задоволення первісного позову, немає підстав і для відмови в задоволенні заяви про поворот виконання судового рішення.
Разом з тим, висновок суду першої інстанції про недоведеність заявлених вимог за первісним позовом грунтується на встановлених обставинах справи та відповідає вимогам закону, зокрема ст.33 ГПК України, згідно якої кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Отже, місцевий господарський суд дійшов правильного висновку про відмову в первісному позові у зв’язку з його недоведеністю.
За таких обставин, судом першої інстанції правильно застосовано ст. 122 ГПК України про поворот виконання судового рішення.
У той же час, висновки судів обох інстанцій про відмову в зустрічному позові обгрунтовані матеріалами справи та вимогами закону.
Таким чином, постанова апеляційного господарського суду в частині первісного позову, заяви про поворот виконання судового рішення та судових витрат є незаконною і підлягає в цій частині скасуванню, а в решті зазначена постанова апеляційного суду та рішення суду першої інстанції в повному обсязі є законними й обгрунтованими, і тому підлягають залишенню без змін.
З огляду наведеного та керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119- 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу Донецького державного регіонального геологічного підприємства “Донецькгеологія” задовольнити частково.
Постанову Донецького апеляційного господарського суду від 17.05.2006 року в частині первісного позову і заяви про поворот виконання судового рішення та судових витрат скасувати, а в решті зазначену постанову апеляційного господарського суду та рішення господарського суду Донецької області від 21.10.2005 року в повному обсязі залишити без змін.
Головуючий В.Перепічай
Судді І.Вовк
П.Гончарук