ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02 серпня 2006 р. | № 39/196(3/109) |
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Перепічая В.С. ( головуючого ), |
Вовка І.В., Гончарука П.А., |
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві касаційну скаргу на рішення | Товариства з обмеженою відповідальністю “Телефонна компанія “СІТЕЛ” господарського суду Дніпропетровської області від 31.10.2005 року |
та постанову | Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 14.02.2006 року |
у справі за позовом | Відкритого акціонерного товариства “Укртелеком” Дніпропетровська філія |
до | Товариства з обмеженою відповідальністю “Телефонна компанія “СІТЕЛ” |
про | стягнення заборгованості |
УСТАНОВИВ:
У травні 2004 року позивач звернувся до господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою до відповідача про стягнення заборгованості в сумі 10800 грн., пені в сумі 909,68 грн. і 3% річних у сумі 459 грн., посилаючись на те, що останній неналежним чином виконує договірні зобов’язання з оплати за надані послуги зв’язку.
Під час розгляду справи в суді першої інстанції позивач уточнив заявлені вимоги і просив стягнути з відповідача заборгованість з урахуванням інфляційних сум 10921,10 грн., пеню в сумі 758,07 грн. та 3% річних у сумі 486 грн.
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 31.10.2005 року позов задоволено частково та стягнуто з відповідача на користь позивача заборгованість в сумі 10800 грн., а в решті позову відмовлено.
Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 14.02.2006 року зазначене рішення суду першої інстанції в частині позову про стягнення інфляційних сум і 3% річних скасовано та стягнуто з відповідача на користь позивача інфляційні суми 121,10 грн. і 3% річних у сумі 276,08 грн., а в решті судове рішення залишене без змін.
У касаційній скарзі відповідач вважає, що судом порушено норми матеріального та процесуального права, і тому просить прийняті ним рішення скасувати та справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.
У відзиві на касаційну скаргу позивач вважає, що постанова апеляційного суду відповідає вимогам закону, і просить залишити її без змін.
Судове засідання касаційної інстанції 31.05.2006 року не відбулося у зв’язку з хворобою судді Вовка І.В. і розгляд справи було призначено на 14.06.2006 року.
У судовому засіданні оголошувалася перерва на 12.07.2006 року, на 26.07.2006 року та на 02.08.2006 року.
Заслухавши пояснення представників відповідача, дослідивши доводи касаційної скарги та відзиву на неї, перевіривши матеріали справи і прийняті в ній судові рішення, касаційний суд вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається із матеріалів справи, між сторонами було укладено договір № П/41-223 від 22.11.2002 року, за умовами якого позивач зобов’язався приєднати мережі електрозв’язку відповідача до телефонних мереж загального користування та надати доступ до мереж і послуг, послуги місцевого, зонового, міжміського і міжнародного електрозв’язку, а відповідач зобов’язався оплачувати їх вартість та договір № 3Л/41-264 від 26.12.2002 року, за умовами якого позивач зобов’язався приєднати місцеву мережу електрозв’язку відповідача до телефонної мережі загального користування і надати доступ до мереж та послуг місцевого, зонового, міжміського і міжнародного зв’язку, а відповідач зобов’язався оплачувати їх вартість.
Додатком № 1 до договору № 3Л/41-264 від 26.12.2002 року сторони узгодили схему організації зв’язку. Додатком № 2 до зазначеного договору сторони узгодили акт обстеження технічного стану мережі електрозв’яку. Додатком № 3 до цього договору сторони узгодили розрахунок вартості мережних ресурсів та послуг електрозв’язку, що надаються позивачем відповідачу на місцевій ГМЗК м.Синельнікове.
За п.п 4.9 –4.10 договору № ЗЛ/41-264 від 26.12.2002 року позивач що місяця до 10 числа місяця, наступного за звітним, виставляє відповідачу рахунок на оплату наданих послуг електрозв’язку, а відповідач щомісяця, в термін не пізніше 20 числа місяця, наступного за звітним, оплачує рахунки позивачу за послуги звітного місяця.
Предметом даного судового розгляду є вимоги про стягнення з відповідача заборгованості, інфляційних сум, 3% річних і пені у зв’язку з порушенням договірних зобов’язань з оплати за надані послуги зв’язку.
Відповідно до ст.11112 ГПК України вказівки, що містяться у постанові касаційної інстанції, є обов’язковими для суду першої інстанції під час нового розгляду справи.
Проте, в порушення зазначеної норми процесуального права, судом не було виконано вказівок, що містяться в постанові Вищого господарського суду України від 09.02.2005 року, якою судові рішення в даній справі були скасовані з передачею на новий розгляд, і, зокрема, в порушення вимог ст.43 ГПК України, не було з’ясовано та встановлено обставин, пов’язаних з обсягом наданих послуг відповідачу за заявленими вимогами і не наведено в прийнятих рішеннях доказів, що підтверджують ці обставини.
Разом з цим, висновок судів про доведеність позивачем надання спірного обсягу послуг зв’язку відповідачу обгрунтований наявністю між сторонами договірних документів і технічною можливістю обладнання відповідача користуватися цими послугами.
У той же час, такі висновки судів не спростовують доводів відповідача про не надання йому спірного обсягу послуг зв’язку та зроблені без врахування вимог ст. ст. 38, 41, 43 ГПК України.
Водночас, судами не було перевірено обгрунтування розрахунків розміру заявлених вимог і не наведено в прийнятих рішеннях розрахунків, з яких виходили суди задовольняючи грошові вимоги та відмовляючи в частині цих вимог.
За таких обставин, оскаржені судові рішення не можна визнати законними й обгрунтованими, і тому вони підлягають скасуванню з передачею справи на новий розгляд до суду першої інстанції.
Під час нового розгляду справи суду необхідно врахувати викладене і вирішити спір з дотримання вимог закону .
З огляду наведеного та керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119-11112 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Телефонна компанія” СІТЕЛ” задовольнити.
Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 14.02.2006 року та рішення господарського суду Дніпропетровської області від 31.10.2005 року скасувати, і справу № 3/109 передати на новий розгляд до суду першої інстанції в іншому складі.
Головуючий В.Перепічай
Судді І.Вовк
П.Гончарук
тс