ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02 серпня 2006 р. | № 40/55-06 |
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого: | Мачульського Г.М. |
суддів: | Грейц К.В. |
Фролової Г.М. |
розглянувши у відкритому судовому засіданні |
касаційну скаргу | Відкритого акціонерного товариства “Діпрозаводтранс” |
на рішення | Господарського суду Харківської області |
від | 24.02.2006р. |
у справі господарського суду | № 40/55-06 Харківської області |
за позовом | Приватного підприємства “Мрія” |
до | Харківської міської ради |
про | визнання права власності, |
за участю представників
- позивача: | 1). Кравченка М.О. (наказ №1 від 01.04.1997р.), 2). Бєлкіна В.В. (довіреність ВСТ №030444 від 19.04.2006р.), |
- відповідача: | не з’явився, |
- особи, що подала касаційну скаргу: | не з’явився ,- |
В С Т А Н О В И В:
Рішенням Господарського суду Харківської області від 24.02.2006р. (суддя Хотенець П.В.) позов задоволено, постановлено визнати права власності Приватного підприємства “Мрія” на добудовані нежитлові приміщення кафе (добудовані нежитлові приміщення підвалу №1, №2, №3, №11, №12, добудовані нежитлові приміщення першого поверху №1, №2 та добудовані частини нежитлового приміщення №5, №8) загальною площею 60, 03 кв.м., розташованого за адресою: м. Харків, вул. Енгельса, 29-А. Також постановлено зобов’язати Комунальне підприємство “Харківське міське бюро технічної інвентаризації” зареєструвати право власності на добудоване нежитлове приміщення кафе (добудовані нежитлові приміщення підвалу №1, №2, №3, №11, №12, добудовані нежитлові приміщення першого поверху №1, №2, та добудовані частини нежитлового приміщення №5, №8) загальною площею 60, 03 кв. м. розташованого за адресою м. Харків, вул. Енгельса, 29-А за Приватним підприємством “Мрія”.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 14.03.2006р. (суддя Хотенець П.В.), прийнятою на підставі заяви Приватного підприємства “Мрія” про виправлення описок в рішенні суду від 24.02.2006р.,у якій позивач просив виправити зазначення замість “60,03 кв. м.” на – “59, 5 кв. м.”, виправлено описки і викладено першій та п’ятий абзац мотивувальної частини рішення від 24.02.2006р. у наступній редакції: “Розглядається вимога про визнання права власності Приватного підприємства “Мрія” на добудовані нежитлові приміщення кафе (добудовані нежитлові приміщення підвалу №1, №2, №3, №11, №12, добудовані нежитлові приміщення першого поверху №1, №2, та добудовані частини нежитлового приміщення №5, №8) загальною площею 59, 5 кв. м. розташованого за адресою м. Харків, вул. Енгельса, 29-А. Після переобладнання фасадної стінки, а також полу-підвального приміщення (добудовані нежитлові приміщення підвалу №1, №2, №3, №11, №12, добудовані нежитлові приміщення першого поверху №1, №2, та добудовані частини нежитлового приміщення №5, №8) загальна площа добудованих нежитлових приміщень склала 59, 5 кв. м., що підтверджено технічним паспортом Комунального підприємства “Харківське міське бюро технічної інвентаризації” від 08.12.2005р.”. Також виправлено описки і викладено другий та третій абзац резолютивної частини рішення від 24.02.2006р. у наступній редакції: “Визнати права власності Приватного підприємства “Мрія” на добудовані нежитлові приміщення кафе (добудовані нежитлові приміщення підвалу №1, №2, №3, №11, №12, добудовані нежитлові приміщення першого поверху №1, №2 та добудовані частини нежитлового приміщення №5, №8) загальною площею 59, 5 кв.м., розташованого за адресою: м. Харків, вул. Енгельса, 29-А. Зобов’язати Комунальне підприємство “Харківське міське бюро технічної інвентаризації” зареєструвати право власності на добудоване нежитлове приміщення кафе (добудовані нежитлові приміщення підвалу №1, №2, №3, №11, №12, добудовані нежитлові приміщення першого поверху №1, №2, та добудовані частини нежитлового приміщення №5, №8) загальною площею 59, 5 кв. м. розташованого за адресою м. Харків, вул. Енгельса, 29-А за Приватним підприємством “Мрія”.
В своїй касаційній скарзі Відкрите акціонерне товариство “Діпрозаводтранс” просить скасувати зазначене рішення місцевого господарського суду в повному обсязі, та постановити нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог Приватному підприємству “Мрія” відмовити, посилаючись на порушення місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, а саме: ст. 328, 376, 392 Цивільного кодексу України, ст. 43 Господарського процесуального кодексу України.
Відзиву на касаційну скаргу не надійшло.
Відповідач та особа що подала касаційну скаргу не використали наданого законом права на участь своїх представників у судовому засіданні.
Заслухавши представників позивача, переглянувши у касаційному порядку судове рішення, колегія суддів Вищого господарського суду України на підставі встановлених в них фактичних обставин, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права та повноту їх встановлення у рішенні, приймаючи до уваги межі перегляду справи в касаційній інстанції, приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав.
Як встановлено місцевим господарським судом, рішенням виконкому №14810 від 21.05.2002р. позивачеві було надано дозвіл на переобладнання фасадної стінки, а також обладнання окремим входом в полу-підвальне приміщення кафе в будинку №29-А по вул. Енгельса згідно із затвердженою проектною документацією. Роботи передбачені рішенням виконкому завершені. Після переобладнання фасадної стінки, а також полу-підвального приміщення (добудовані нежитлові приміщення підвалу №1, №2, №3, №11, №12, добудовані нежитлові приміщення першого поверху №1, №2 та добудовані частини нежитлового приміщення №5, №8) загальна площа добудованих нежитлових приміщень склала 60,03 м2, що підтверджено технічним паспортом Комунального підприємства “Харківське міське бюро технічної інвентаризації” від 08.12.2005р. Враховуючи, що вказана нежитлова споруда знаходиться в користуванні позивача з підстав, не заборонених законом, і є самочинно реконструйована позивачем, місцевий господарський суд, з врахуванням приписів ст.ст. 328, 376, 392 Цивільного кодексу України дійшов до висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог як таких, що є обґрунтованими, законними та підтвердженими матеріалами справи.
Статтею 392 ЦК України, на яку послався місцевий господарський суд в оскаржуваному рішенні, визначено що власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Між тим розглядаючи справу таких обставин судом не встановлено, як вбачається із оскаржуваного рішення представник відповідача у судовому засіданні проти позовних вимог не заперечував.
Конституція України (стаття 55), Господарський кодекс України (стаття 5), Цивільний кодекс України (стаття 15) гарантують кожній особі забезпечення права на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Відповідно до приписів ст.391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.
Розглядаючи спір суд першої інстанції виходив з того, що спірне нежитлове приміщення є самочинно реконструйованим, однак задовольняючи позов визнав право власності за позивачем на добудовані нежитлові приміщення та добудовані частини нежитлового приміщення не встановивши приналежність інших нежитлових приміщень, їх власника та користувача.
За вказаних обставин юридична оцінка щодо наявності правових підстав для задоволення позовних вимог зроблена судом без всебічного, повного та об'єктивного з'ясування всіх фактичних обставин справи, що мають значення для правильного вирішення спору.
Таким чином, судове рішення про визнання права власності та зобов’язання Комунальне підприємство “Харківське міське бюро технічної інвентаризації” зареєструвати право власності на майно, безпосередньо стосується цивільних прав та обов’язків Відкритого акціонерного товариства “Діпрозаводтранс”.
Згідно ст.328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів, право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом. Відповідно до приписів ст.376 цього кодексу житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил. Частиною другою цієї норми визначено що особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього. А в частині третій зазначено що право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнане за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була їй відведена для цієї мети, за умови надання земельної ділянки у встановленому порядку особі під уже збудоване нерухоме майно. Статтею 392 зазначеного кодексу визначено що власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Таким чином місцевий господарський суд розглядаючи справу в порушення вказаних приписів норм права не врахував що право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнане за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була їй відведена для цієї мети, за умови надання земельної ділянки у встановленому порядку особі під уже збудоване нерухоме майно.
Також місцевий господарський суд прийняв рішення щодо прав і обов’язків Комунального підприємства “Харківське міське бюро технічної інвентаризації”, яке не було залучено до участі у справі. Реєстрацію прав власності згідно п.1.3 Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 28 січня 2003 року № 615, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 28 січня 2003 року за № 66 /7387, здійснюють комунальні підприємства бюро технічної інвентаризації. Пунктом першим його визначено що це Тимчасове положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно визначає порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно в Україні і спрямоване на забезпечення визнання та захисту цих прав, створення умов для функціонування ринку нерухомого майна, активізації інвестиційної діяльності.
Відповідно до приписів ст.111-10 ч.2 п.3 ГПК України порушення норм процесуального права є в будь-якому випадку підставою для скасування рішення місцевого або постанови апеляційного господарського суду, якщо господарський суд прийняв рішення або постанову, що стосується прав і обов'язків осіб, які не були залучені до участі в справі.
Крім того, ухвалою від 14.03.2006р. місцевий господарський суд за заявою позивача ухвалив виправити описку в оскаржуваному рішенні суду, а саме –замість 60,03 кв. м. зазначив 59,5 кв. м.
Між тим згідно ст.89 ГПК України суд виправляє допущені в рішенні описки, не зачіпаючи суті рішення.
Однак, як вбачається із позовної заяви місцевим господарським судом прийнято до розгляду позовну заяву про визнання права власності саме на 60,03 кв. м спірних не житлових приміщень. Із матеріалів справи не вбачається що вказані позовні вимоги змінювались позивачем.
Згідно ст.82 ч.1 ГПК України при вирішенні господарського спору по суті (задоволення позову, відмова в позові повністю або частково) господарський суд приймає рішення.
Пунктом 4 ст.84 ч.1 цього кодексу визначено що резолютивна частина рішення суду має містити висновок про задоволення позову або про відмову в позові повністю чи частково.
Відповідно до вимог пункту 1 постанови Пленуму Верховного Суду України, від 29.12.76 № 11 “Про судове рішення”, судове рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.
За вказаних обставин ухвалене місцевим господарським судом виправлення описки в оскаржуваному рішенні суду зачіпає його суть, місцевий господарський суд при вирішенні даної справи не виконав усі вимоги процесуального законодавства, всебічно не перевірив обставини справи у межах заявлених позовних вимог.
З врахуванням меж повноважень касаційної інстанції, встановлених ч. 2 ст. 111-5 та ст. 111-7 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України у складі колегії суддів дійшов висновку, що допущені судом першої інстанції вищезазначені порушення норм матеріального та процесуального права відповідно до ч.1, ч.2 п.3 ст.111-10 Господарського процесуального кодексу України є підставою для скасування прийнятого у справі судового рішення і направлення справи на новий розгляд.
При новому розгляді справи суду необхідно всебічно та повно з’ясувати обставини справи в їх сукупності та вирішити спір відповідно до закону.
Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119 п.3, 11110 ч.1, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу Відкритого акціонерного товариства “Діпрозаводтранс” задовольнити частково.
Рішення Господарського суду Харківської області від 24.02.2006р. у справі №40/55-06 Господарського суду Харківської області скасувати, справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.
Головуючий Г. Мачульський
С у д д і К. Грейц
Г. Фролова