ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02 серпня 2006 р. | № 44/351 |
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Перепічая В.С. (головуючого),
Вовка І.В.,
Гончарука П. А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Закритого акціонерного товариства “Енергогенеруюча компанія “Укр-Кан Пауер” на постанову Київського апеляційного господарського суду від 19.01.2006 року у справі № 44/351 за позовом Дочірньої компанії “Укртрансгаз” Національної акціонерної компанії “Нафтогаз України” в особі філії “Управління магістральних газопроводів “Київтрансгаз” до Закритого акціонерного товариства “Енергогенеруюча компанія “Укр-Кан Пауер”” про стягнення заборгованості,
У С Т А Н О В И В:
У липні 2005 року позивач звернувся до господарського суду м. Києва з позовною заявою до відповідача про стягнення заборгованості в сумі 821 910, 40 грн., пені в сумі 38 619, 33 грн., 3% річних у сумі 6 462, 81 грн. інфляційних сум 28 095, 38 грн. у зв’язку з неналежним виконанням зобов’язання за договором з оплати за транспортування природного газу протягом січня-травня 2005 року.
Під час розгляду справи в суді першої інстанції позивач уточнив заявлені вимоги і просив задовольнити позов у частині додаткових вимог зазначивши про оплату відповідачем заборгованості.
Рішенням господарського суду м. Києва від 20.10.2005 року позов задоволено частково і стягнуто з відповідача на користь позивача пеню в сумі 38 619, 33 грн., 3% річних в сумі 6 462,81 грн. та інфляційні суми 28 095, 38 грн., а в частині позову про стягнення заборгованості провадження в справі припинено.
Доповідач –Вовк І.В.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 19.01.2006 року зазначене рішення суду першої інстанції залишене без змін.
У касаційній скарзі відповідач вважає, що апеляційним судом порушено норми матеріального та процесуального права, і тому просить прийняту ним постанову скасувати, та прийняти нове рішення.
У відзиві на касаційну скаргу позивач вважає, що оскаржені рішення прийняті судом у відповідності до норм чинного законодавства, і тому просить залишити їх без змін, а касаційну скаргу –без задоволення.
У судовому засіданні оголошувалася перерва на 02.08.2006 року.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши доводи касаційної скарги та відзиву на неї, перевіривши матеріали справи і прийняті в ній судові рішення, суд вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, 24.12.2002 року між позивачем та відповідачем було укладено договір на транспортування природного газу мережами високого тиску №ПР/2003 року –Т/82, дію якого додатковою угодою №4 від 08.12.2004 року було продовжено на 2005 рік, за умовами якого в січні –травні 2004 року позивачем надано відповідачу послуги по транспортуванню природного газу в обсязі 29 152, 000 тис. куб. м. природного газу по ціні –40, 20 грн. в т.ч. ПДВ-6,70 грн. за 1 000 куб. м. відповідно до Постанови НКРЕ від 30.04.2004 року.
Загальна вартість наданих послуг відповідачу у спірний період відповідно до актів приймання –передачі послуг з транспортування газу, який підписано сторонами, становить 1 171 910, 40 грн.
Відповідно до п.5.1 договору за несвоєчасну оплату послуг з транспортування газу у строки, відповідач зобов’язується сплатити на користь позивача пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який нараховується пеня.
Судом першої інстанції встановлено, що на день звернення позивача до суду з позовом відповідач зобов’язання щодо оплати послуг з транспортування природного газу виконав неналежним чином, сплативши лише 35 000 грн., і мав заборгованість перед позивачем у розмірі 821 910,40 грн. Проте, під час розгляду спору в суді відповідач добровільно повністю сплатив суму основного боргу в рахунок погашення боргу за договором транспортування №ПР/2003 року –Т/82 .
Отже, місцевий господарський суд дійшов правильного висновку, з яким погодився і апеляційний господарський суд, про порушення відповідачем взятого на себе зобов’язання за договором з оплати послуг з транспортування природного газу й обґрунтовано задовольнив позовні вимоги про стягнення пені, 3% річних та інфляційних сум у зв’язку з простроченням виконання грошового зобов’язання, припинивши провадження в справі в частині стягнення основного боргу у зв’язку з його сплатою відповідачем.
Доводи касаційної скарги не спростовують висновків суду.
За таких обставин, прийняті судові рішення відповідають матеріалам справи та вимогам закону, і тому їх слід залишити без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.
З огляду наведеного та керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу Закритого акціонерного товариства “Енергогенеруюча компанія “Укр-Кан Пауер” залишити без задоволення, а постанову Київського апеляційного господарського суду від 19.01.2006 року –без змін.
Головуючий В.Перепічай
Судді І. Вовк
П. Гончарук