ВЕРХОВНИЙ СУД

УХВАЛА

28.12.2017 Київ К/9901/799/17 2а-7409/10/1370

Верховний Суд у складі судді Касаційного адміністративного суду Шипуліної Т.М. розглянув матеріали касаційної скарги Офісу великих платників податків ДФС на ухвалу Львівський окружного адміністративного суду від 02.10.2017 та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 11.12.2017 у справі №2а-7409/10/1370 (876/10403/17) за позовом в.о. прокурора м.Львова в інтересах Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників податків у м.Львові до Львівського міського комунального підприємства «Львівводоканал» про стягнення податкового боргу,

В С Т А Н О В И В:

В.о. прокурора м. Львова в інтересах Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників податків у м.Львові у серпні 2010 року звернувся до адміністративного суду з позовом до Львівського міського комунального підприємства «Львівводоканал» про стягнення податкового боргу в сумі 15679726,3грн.

Львівський окружний адміністративний суд ухвалою від 02.10.2017 зупинив провадження у справі №2а-7409/10/1370 (876/10403/17) до набрання законної сили рішенням в адміністративній справі № 813/2956/16.

Львівський апеляційний адміністративний суд постановою від 11.12.2017 залишив ухвалу Львівський окружного адміністративного суду від 02.10.2017 без змін.

Офіс великих платників податків ДФС 14.12.2017 звернувся до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою на ухвалу Львівський окружного адміністративного суду від 02.10.2017 та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 11.12.2017 у справі №2а-7409/10/1370 (876/10403/17).

Законом України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» № 2147-VIII від 03.10.2017, який набрав чинності 15.12.2017, внесено зміни до Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом викладення його в іншій редакції.

Відповідно до підпункту 12 пункту 1 Розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції Закону України від 03.10.2017 № 2147-VIII, який набрав чинності 15.12.2017) заяви і скарги, подані до набрання чинності цією редакцією Кодексу, провадження за якими не відкрито на момент набрання ним чинності, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу. Такі заяви чи скарги не можуть бути залишені без руху, повернуті або передані за підсудністю, щодо них не може бути прийнято рішення про відмову у прийнятті чи відмову у відкритті провадження за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу, якщо вони подані з додержанням відповідних вимог процесуального закону, які діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Враховуючи викладене, Кодекс адміністративного судочинства України (редакція від 03.10.2017) зобов'язує суд здійснювати перевірку поданої касаційної скарги на відповідність вимогам процесуального закону у редакції, що діяли на момент звернення з касаційною скаргою.

При вирішенні питання про відповідність касаційної скарги вимогам Кодексу адміністративного судочинства України, що діяли на момент звернення до суду касаційної інстанції, суд виходить з такого.

Відповідно до частини четвертої статті 213 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній на час подання касаційної скарги) касаційна скарга підписується особою, яка її подає, або її представником, який додає оформлений належним чином документ про свої повноваження.

Згідно з частиною першою статті 56 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній на час подання касаційної скарги) сторона, а також третя особа в адміністративній справі можуть брати участь в адміністративному процесі особисто і (або) через представника.

У відповідності до частини сьомої статті 56 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній на час подання касаційної скарги) законним представником органу, підприємства, установи, організації в суді є його керівник чи інша особа, уповноважена законом, положенням, статутом.

Відповідно до частини першої статті 58 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній на час подання касаційної скарги) повноваження представників, які беруть участь в адміністративному процесі на основі договору, на здійснення представництва в суді повинні бути підтверджені довіреністю. Оригінали довіреностей або засвідчені підписом судді копії з них приєднуються судом до справи.

Враховуючи викладене, звернення до суду через представника здійснюється лише на підставі належним чином оформленого документу, що посвідчує повноваження представника.

Касаційну скаргу у справі №2а-7409/10/1370 від імені Офісу великих платників податків ДФС підписав представник Офісу великих платників податків ДФС - ОСОБА_1

До касаційної скарги додано не оригінал документу на підтвердження повноважень ОСОБА_1, а копію такого документу - копію довіреності Офісу великих платників податків ДФС від 18.01.2017 № 303/9/28-10-10-18, засвідчену самим ОСОБА_1

Доказів наявності у ОСОБА_1 встановлених законом повноважень щодо засвідчення копії довіреності для суду касаційної інстанції не надано.

Таким чином, додана до касаційної відповідачем копія довіреності не є документом, що посвідчує повноваження ОСОБА_1 на представництво Офісу великих платників податків ДФС.

З огляду на зазначене, суд дійшов висновку про те, що касаційна скарга Офісу великих платників податків ДФС підписана представником позивача за відсутності підтвердження повноважень такої особи на здійснення представництва.

Крім того, відповідно до частини п'ятої статті 213 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній на час подання касаційної скарги) до касаційної скарги додається документ про сплату судового збору.

До касаційної скарги не додано документу про сплату судового збору.

Органи доходів і зборів не належать до суб'єктів, визначених у статті 5 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 № 3674-VI (в редакції, чинній на час подання касаційної скарги) звільнених від сплати судового збору.

Згідно з частиною першою статті 4 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 № 3674-VI (в редакції, чинній на час звернення до суду касаційної інстанції) судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Станом на 01.01.2017 прожитковий мінімум для працездатних осіб становить 1600 гривень (стаття 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2017 рік» від 21.12.2016 № 1801).

Згідно з підпунктом 5 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 № 3674-VI (в редакції, чинній на час подання касаційної скарги), з урахуванням змін внесених Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо сплати судового збору», за подання до адміністративного суду касаційної скарги на ухвалу суду, ставка судового збору встановлена у розмірі 1 прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Отже, судовий збір, який необхідно сплатити при поданні касаційної скарги, становить 1600грн.

Реквізити для сплати судового збору: отримувач коштів: УДКСУ у Печерському районі. Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 38004897. Банк отримувача: ГУ ДКСУ у м. Києві. Код банку отримувача (МФО): 820019. Рахунок отримувача: 31213207700007. Код класифікації доходів бюджету: 22030102. Призначення платежу: «;101;________ код клієнта за ЄДРПОУ; судовий збір за позовом _________ у справі №_________, Верховний Суд».

Згідно з частиною другою статті 332 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній на момент вчинення судом процесуальної дії) до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу, частиною першою якої передбачено залишення позовної заяви без руху із зазначенням її недоліків, способу та строку для їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Враховуючи викладене, касаційну скаргу необхідно залишити без руху, встановивши строк, протягом якого Офіс великих платників податків ДФС має усунути вказані недоліки та надати суду касаційної інстанції:

документ, що посвідчує у визначеному законом порядку повноваження особи, якою підписано касаційну скаргу, на представництво скаржника;

документ про сплату судового збору за подання касаційної скарги у встановленому законом порядку та розмірі.

Керуючись статтею 332, підпунктом 12 пункту першого Розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України, -

У Х В А Л И В :

1. Касаційну скаргу Офісу великих платників податків ДФС на ухвалу Львівський окружного адміністративного суду від 02.10.2017 та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 11.12.2017 у справі №2а-7409/10/1370 (876/10403/17) за позовом в.о. прокурора м. Львова в інтересах Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників податків у м.Львові до Львівського міського комунального підприємства «Львівводоканал» про стягнення податкового боргу - залишити без руху.

2. Встановити скаржнику строк для усунення недоліків касаційної скарги у десять днів з дня вручення копії ухвали про залишення касаційної скарги без руху.

3. Направити скаржнику копію ухвали про залишення касаційної скарги без руху для виконання.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя Т.М.Шипуліна

З оригіналом згідно .