ВЕРХОВНИЙ СУД

УХВАЛА

28.12.2017 Київ К/9901/1977/17 826/28173/15

Верховний Суд у складі судді - доповідача Касаційного адміністративного суду Олендера І.Я., перевіривши касаційну скаргу Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 травня 2017 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 26 вересня 2017 року у справі № 826/28173/15 за позовом Підприємства з іноземними інвестиціями «МакДональдз Юкрейн Лтд» до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби, Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В:

Ухвалою судді Вищого адміністративного суду України Юрченко В.П. від 23 жовтня 2017 року у справі К/800/33704/17 касаційну скаргу Державної фіскальної служби на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва - залишено без руху.

Відповідно до пунктів 4, 12 частини першої Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України у редакції Закону №2147-VІІІ від 3 жовтня 2017 року, що діє з 15 грудня 2017 року: касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу; заяви і скарги, подані до набрання чинності цією редакцією Кодексу, провадження за якими не відкрито на момент набрання ним чинності, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу. Такі заяви чи скарги не можуть бути залишені без руху, повернуті або передані за підсудністю, щодо них не може бути прийнято рішення про відмову у прийнятті чи відмову у відкритті провадження за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу, якщо вони подані з додержанням відповідних вимог процесуального закону, які діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Матеріали касаційної скарги Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби 22 грудня 2017 року надійшли до Верховного Суду та згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями передано судді-доповідачу Касаційного адміністративного суду Олендеру І.Я.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 23 жовтня 2017 року касаційну скаргу залишено без руху з мотивів її невідповідності вимогам статті 213 Кодексу адміністративного судочинства України у частині надання документу про сплату судового збору та встановлено строк для усунення вказаних недоліків касаційної скарги - 30 днів з моменту отримання ухвали.

1 грудня 2017 року до Вищого адміністративного суду України надійшло клопотання відповідача про відстрочення сплати судового збору або продовження строку на усунення недоліків касаційної скарги.

Положеннями частини першої статті 133 Кодексу адміністративного судочинства України, встановлено, що єдиною підставою для зменшення розміру належних для оплати судових витрат, звільнення від їх оплати повністю або частково, відстрочення або розстрочення сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони.

При цьому, особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий/фінансовий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.

Особа, що подала касаційну скаргу, у клопотанні про відстрочення сплати судового збору або продовження строку на усунення недоліків касаційної скарги зазначає про те, що вона не має можливості своєчасно сплатити судовий збір через відсутність відповідних бюджетних асигнувань.

Зі змісту клопотання вбачається, що наведені у ньому доводи є необґрунтованими, а надані докази є недостатніми та не підтверджують того, що майновий/фінансовий стан скаржника перешкоджав (перешкоджає) сплаті судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі. Обмежене фінансування бюджетної установи не може бути самостійною підставою для відстрочення сплати судового збору, встановленого законом.

Крім того, скаржником не надано жодного доказу в підтвердження вчинення будь-яких дій з метою виконання вимог ухвали від 23 жовтня 2017 року.

Таким чином, суддя-доповідач вважає, що у задоволенні клопотання слід відмовити.

Станом на 27 грудня 2017 року Офіс великих платників податків Державної фіскальної служби не усунув зазначені в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 23 жовтня 2017 року недоліки касаційної скарги, що свідчить про невідповідність її вимогам статті 213 Кодексу адміністративного судочинства України, у редакції Закону від 13 липня 2017 року №2136-VІІІ, що діяла на момент подання касаційної скарги, тому таке підлягає поверненню.

Керуючись частиною третьою статті 3, статтею332, пунктами 4, 12 частини першої Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України,

У Х В А Л И В:

У задоволенні заяви Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби про відстрочення сплати судового збору за подання касаційної скарги або продовження строку на усунення недоліків касаційної скарги - відмовити.

Касаційну скаргу Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 травня 2017 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 26 вересня 2017 року у справі №826/28173/15 - повернути скаржнику.

Копію ухвали про повернення касаційної скарги надіслати учасникам справи. Скаржнику надіслати копію ухвали про повернення касаційної скарги разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання й оскарженню не підлягає.

Суддя І.Я. Олендер