Справа № 2-а-204/2009  

ПОСТАНОВА  

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ  

  10 листопада 2009 року                                       смт. Ріпки                      

  Ріпкинський районний суд Чернігівської області   у складі:  

  головуючого-судді   Сташківа В.Б.,  

при секретарі     Коваль Т.С.,    

за участю       позивача   ОСОБА_1,   її представника   ОСОБА_2,    

      представника виконавчої дирекції Чернігівського  обласного  

відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати  

працездатності та заступника директора виконавчої дирекції  

Чернігівського обласного відділення Фонду соціального страхування  

з тимчасової втрати працездатності ОСОБА_3   ОСОБА_4  

  розглянувши у судовому засіданні в смт. Ріпки в залі суду  справу за адміністративним позовом ОСОБА_1   до   виконавчої дирекції Чернігівського  обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності     та заступника директора виконавчої дирекції Чернігівського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності ОСОБА_3   про   скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності,  

В С Т А Н О В И В:  

В жовтні 2009 р. ОСОБА_1 звернулась з позовом до виконавчої дирекції Чернігівського  обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності та заступника директора виконавчої дирекції Чернігівського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності ОСОБА_3 про скасування постанови від 2 жовтня 2009 р. про притягнення її до адміністративної відповідальності за ст. 1655 КУпАП та накладення на неї стягнення у виді штрафу розміром 136 грн..  

В обґрунтування зазначених вимог, насамперед зазначила, що несплата страхових внесків є не триваючим правопорушенням, а тому на час розгляду справи строки притягнення до відповідальності сплили, ще в лютому-березні 2008 р., що вбачається з Акту ревізії по коштах Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності від 14.09.2009 р., протоколу про адміністративне правопорушення, оскаржуваної постанови. Вважає, що вказане унеможливлювало притягнення її до адміністративної відповідальності. Вказала на порушення відповідачами процедури розгляду справи про адміністративні правопорушення. Також вказувала, що в Акті ревізії по коштах Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності від 14.09.2009 р., протоколі про адміністративне правопорушення, оскаржуваній постанові мається розбіжність у даті вчинення правопорушення.  

В судовому засіданні ОСОБА_1, та її представник ОСОБА_2 вказаний адміністративний позов підтримали в повному обсязі, з підстав зазначених в ньому, та просили скасувати вказану постанову та закрити справу за спливом строку притягнення до адміністративної відповідальності, передбаченої ст.. 38 КУпАП.  

Представник виконавчої дирекції Чернігівського  обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності та заступника директора виконавчої дирекції Чернігівського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності ОСОБА_3 - ОСОБА_4 адміністративний позов не визнав, посилаючись на те, що заступником Фонду ОСОБА_3 правомірно, з дотриманням процедури розгляду справ про адміністративні правопорушення, в межах чинного законодавства, в тому числі і галузевого, в межах строків, передбачених КУпАП, винесено постанову від 2 жовтня 2009 р. і притягнуто ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 1655 КУпАП та накладено на неї стягнення у виді штрафу розміром 136 грн. Вказував, що позиція позивача стосовно того, що вказане правопорушення не є триваючим, а тому строки притягнення до адміністративної відповідальності закінчились ще в березні 2008 р., вважає такою, що ґрунтується на неправильному тлумаченні закону, й спрямована на ухилення від відповідальності.  

Вислухавши пояснення учасників судового розгляду, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.  

По справі встановлено, що постановою заступника директора виконавчої дирекції Чернігівського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності ОСОБА_3 від 2 жовтня 2009 р. ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 1655 КУпАП та накладено на неї стягнення у виді штрафу розміром 136 грн..  

Вказаною постановою, ОСОБА_1 визнано винною в тому, що вона працюючи головним бухгалтером Ріпкинської житлово-експлуатаційної дільниці здійснила несвоєчасну сплату страхових внесків при виплаті заробітної плати: 01.02.08 р.. 08.02.2008 р., 15.02.2008 р., 29.02.2008 р., 03.03.2008 р., 13.03.2008 р., 17.03.2008 р. перерахування вільного залишку страхових внесків на суму 189 грн. 77 коп. на рахунок Чернігівської міжрайонної виконавчої дирекції Фонду, чим порушила ст.. 23 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням».  

Як вказано в постанові, правопорушення виявлено 14.09.2008 р. при проведенні перевірки правильності нарахування, перерахування та використання коштів Фонду - Ріпкинською ЖЕД.  

З матеріалів справи, вбачається, що жодним порушень процедури розгляду справи про адміністративні правопорушення, окрім строків притягнення до відповідальності, судом не встановлено.  

В додатку 3 до Акту ревізії по коштах Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності від 14.09.2009 р., на підставі якого того ж дня складено протокол про адміністративне правопорушення, зазначено періоди розрахунки суми пені: 01.02.08 р. - 08.02.2008 р.; 09.02.2008 р. - 15.02.2008 р.; 16.02.2008 р. – 21.02.2008 р.; 29.02.2008 р. - 03.03.2008 р.; 04.03.2008 р. - 13.03.2008 р.; 14.03.2008 р. - 17.03.2008 р.; 18.03.2008 р. – 21.03.2008 р..  

Стаття 38  КУпАП, чинна на момент вчинення правопорушення, передбачала загальне правило за яким адміністративне стягнення могло бути накладено не пізніш як через 2 місяці з дня вчинення правопорушення.  

Проте, законодавець у вказаній нормі передбачав, що при триваючому правопорушенні адміністративне стягнення могло бути накладено не пізніш як через 2 місяці з дня його виявлення.  

Диспозиція ст. 1655 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачає відповідальність за ухилення посадовими  особами  підприємств,   установ   та організацій, фізичними особами, які використовують найману працю, від  реєстрації як платника страхових внесків до Фонду соціального страхування з тимчасової втрати  працездатності,  несвоєчасна  або неповна сплата страхових внесків,  а  також порушення  порядку використання цих коштів.  

Виходячи з правового аналізу вказаних норм, можна дійти до висновку, що вчинення правопорушення, передбаченого ст. 1655 Кодексу України про адміністративні правопорушення не є триваючим, а тому особа притягується до відповідальності за його вчинення саме з дня вчинення правопорушення, а не з дня його виявлення.  

Таким чином, суд погоджується з доводами адміністративного позову ОСОБА_1, поясненнями в судовому засіданні її представника ОСОБА_2, що несплата страхових внесків є не триваючим правопорушенням, а тому на час розгляду справи строки притягнення до відповідальності сплили, ще в лютому-березні 2008 р., що унеможливлювало притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності.  

У зв’язку з цим заперечення відповідачів стосовного того, що вказане правопорушення є триваючим, ґрунтується на невірному тлумаченні ними вказаної норми закону.  

За змістом ст. 247 КУпАП при закінченні на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строку, передбаченого ст. 38 КУпАП, правопорушення в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю.  

Стаття 292 КУпАП передбачає, що при розгляді скарги (адміністративного позову) на постанову у справі про адміністративні правопорушення суд, перевіривши законність і обґрунтованість вказаної постанови, може у випадках передбачених статтею 247 цього Кодексу скасувати постанову і закрити справу.  

Таким чином, суд приходить до висновку, що постанову заступника директора виконавчої дирекції Чернігівського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності ОСОБА_3 про притягнення ОСОБА_1 за ст. 1655 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накладення на неї стягнення у виді штрафу розміром 136 грн. слід скасувати, а справу про притягнення ОСОБА_1 за ст. 1655 Кодексу України про адміністративні правопорушення слід закрити за спливом строку, оскільки в даному випадку заступник директора виконавчої дирекції Чернігівського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності ОСОБА_3 не мала права розглядати справу за спливом строку притягнення до адміністративної відповідальності.  

Оскільки за Кодексом України про адміністративні правопорушення переглядаючи постанову про адміністративні правопорушення, прийняту відповідним компетентним органом, суд, за спливом 2 місячного строку, не вправі з’ясовувати обставини вчинення правопорушення та визнавати особу винною чи визнавати її невинуватою у вчиненні правопорушення, то суд знаходить, що інші заперечення представника виконавчої дирекції Чернігівського  обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності та заступника директора виконавчої дирекції Чернігівського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності ОСОБА_3 - ОСОБА_4 не заслуговують на увагу, оскільки в такому випадку суд не переглядає правомірність винесення постанови цим органом, та не перевіряє чи вчиняла ОСОБА_1 вказане правопорушення, чи ні.  

Керуючись статтями 23, 71, 86, 94, 98, 158-163, 167 КАС України, ст. 38, п. 7 ч. 1 ст.  247, 292 КУпАП, суд –  

В И Р І Ш И В:  

Адміністративний позов ОСОБА_1 – задовольнити.  

Постанову заступника директора виконавчої дирекції Чернігівського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності ОСОБА_3 про притягнення ОСОБА_1 за ст. 1655 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накладення на неї стягнення у виді штрафу розміром 136 грн. – скасувати.  

Справу про притягнення ОСОБА_1 за ст. 1655 Кодексу України про адміністративні правопорушення – закрити за спливом строку.  

Постанова відповідно до частини першої статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.  

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня її проголошення за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання через суд першої інстанції заяви про апеляційне оскарження з наступним поданням протягом двадцяти днів апеляційної скарги.  

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.  

  Головуючий           В.Б.Сташків       Підписана постанова - 12.11.2009 р.