Справа №2-589

-2009

                                                      Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

23 листопада 2009 року.                                                                         смт.Баришівка.

          Баришівський районний суд Київської області у складі головуючого судді Єременка В.М. при секретарі Лунгул Т.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Баришівка Київської області справу за позовом ОСОБА_1  до ОСОБА_2, треті особи: Управління земельних ресурсів у Баришівському районі Київської області, Волошинівська сільська рада Баришівського району Київської області про визнання попереднього договору та Державного акту на право власності на земельну ділянку недійсними та стягнення моральної  (немайнової) шкоди,

                                                       В С Т А Н О В И В :

Позивач ОСОБА_1 ,  звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2, треті особи: Управління земельних ресурсів у Баришівському районі Київської області, Волошинівська сільська рада Баришівського району Київської області про визнання попереднього договору та Державного акту на право власності на земельну ділянку недійсними та стягнення моральної  (немайнової) шкоди.

    Свої позовні вимоги мотивує тим, що згідно договору купівлі-продажу  житлового будинку від 19.10.2007 року, зареєстрованого в реєстрі за №3850 він є власником житлового будинку в АДРЕСА_1 Від продавця ОСОБА_3 він дізнався, що після придбання ОСОБА_3. зазначеного будинку у ОСОБА_2, остання в 2006 році  подала рішення Волошинівської сільської ради на приватизацію земельної ділянки, яка знаходиться біля будинку. На прохання ОСОБА_3 відізвати  дане рішення, ОСОБА_2 відмовилась. Тому він 19.10.2007 року був вимушений укласти з ОСОБА_2 попередній договір про зобов,язання в строк до 25.12.2007 року укласти договір купівлі-продажу земельної ділянки, площею 0.25 га за 8500 грн., яка знаходиться поАДРЕСА_1 Після отримання Державного акту на право власності на земельну ділянку ОСОБА_2 відмовилася продавати йому земельну ділянку, мотивуючи тим, що вартість землі в Баришівському районі зросла і продасть йому лише за 20-30 тис. доларів США., а згодом взагалі відмовилась продавати йому земельну ділянку. При виготовленні Державного акту було допущено помилку при зазначенні місця розташування земельної ділянки не по АДРЕСА_1 а по АДРЕСА_2, так як власником земельної ділянки по АДРЕСА_2 являється ОСОБА_4 Майже два роки він не може  добитися вирішення даного питання. Він і його дружина переносять велике психічне потрясіння, що негативно відображається на стані здоров,я. Вважає, що йому нанесена моральна шкода, яку він оцінює в 5000 тисяч гривень. Оскільки він проживає у власному  житловому будинку, який знаходиться на чужій земельній ділянці, то змушений звернутись до суду.  Просить визнати Державний акт на право власності на земельну ділянку по АДРЕСА_2 на ім,я ОСОБА_2 від 12.05.2007 року серія ЯГ №218583 недійсним та стягнути з ОСОБА_2 5000 тисяч гривень моральної шкоди.

    В судовому засіданні на початку розгляду справи  ОСОБА_1 пояснив суду, що придбав у ОСОБА_3 будинок і земельну ділянку біля будинку за 25 тисяч доларів США, яка теж купляла цей  будинок разом  з земельною ділянкою у ОСОБА_2Державного акту на право приватної власності  на земельну ділянку не було. Так як будинок дерев,яний і йому  більше ста років ( зі слів сусідів), то він фактично купляв земельну ділянку площею 0.25 га., а не будинок.  Будинок придатний для проживання. В ньому позивач робить косметичний ремонт. ОСОБА_1 наполягав на тому, щоб суд визнав Державний акт на право власності на земельну ділянку по АДРЕСА_2недійсним та відмовлявся від стягнення на його користь  з відповідачки ОСОБА_2 моральної шкоди в сумі 5000 тис. грн.  В процесі розгляду справи ОСОБА_1 уточнив свої позовні вимоги і просив суд визнати Попередній  договір від 19.10.2007 року, укладений між ним та ОСОБА_2 недійсним, а також визнати недійсним Державний акт на право власності на земельну ділянку поАДРЕСА_1 на ім.,я ОСОБА_2, серії ЯГ № 218583 від 12.05.2007 року та стягнути з ОСОБА_2 5000 тис. грн. моральної шкоди. Передати ОСОБА_2. 8500 грн. обумовлених попереднім договором і відповідно оформити в нотаріальній конторі договір купівлі - продажу земельної ділянки відмовляється, так як вважає, що відповідачка ОСОБА_2 не підготувала   в місячний термін, як передбачено договором відповідні документи для укладення основного договору. Крім того ОСОБА_1 02.09.2008 року за №22-11-09 в Волошинівській сільській раді Баришівського району  отримав рішення про передачу йому безкоштовно в приватну власність земельну ділянку, яка розташована по АДРЕСА_1 площею 0.25 га.

    Представник позивача  ОСОБА_1 – ОСОБА_5 підтримала позивні вимоги в повному обсязі. Просила суд визнати Попередній  договір від 19.10.2007 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 недійсним.  Визнати недійсним Державний акт на право власності на земельну ділянку поАДРЕСА_1 на ім,я ОСОБА_2, серії ЯГ № 218583 від 12.05.2007 року та стягнути з ОСОБА_2 на користь позивача 5000 тис. грн. моральної шкоди. Окрім того зазначила, що Державний акт ОСОБА_2. виданий з порушенням і, що ОСОБА_2 в дійсності здійснила продаж будинку і земельної ділянки ОСОБА_3

Відповідачка  по справі ОСОБА_2 заперечувала проти заявленого позову і пояснила суду, що продала ОСОБА_3 житловий будинок в АДРЕСА_1за 30 тис. грн., а коли буде виготовлений Державний акт на земельну ділянку біля будинку, то вирішать і це питання. Коли продавала ОСОБА_3 будинок, то домовились, що із 0.25 га  біля будинку, 0.10 га вона залишить собі, а решту 0.15 га продасть  ОСОБА_3 Ніякої письмової угоди з цього приводу вони  не складали. Документи на приватизацію земельної ділянки були подані нею, ще до продажу ОСОБА_3 будинку. При складанні попереднього договору з ОСОБА_1, ініціатором якого був він, була присутня і ОСОБА_3 та брокер. По умовах Попереднього договору ОСОБА_1 вказані в попередньому договорі грошові кошти їй не сплатив, віддав лише завдаток  500 грн., а решту 8500 грн. в послідуючому відмовився сплачувати, щоб оформити купівлю-продаж земельної ділянки. Дійсно,  після отримання нею  Державного акту на право власності на земельну ділянку, була допущена помилка, де земельна ділянка в акті зазначена не за №9, а за № 10. Після попереднього розгляду даної справи в суді, з Івашкіним  була досягнута домовленість про те, що вона – ОСОБА_2 подасть до суду заяву про те, щоб  суд встановив факт, що Державний акт на її ім,я з зазначенням земельної ділянки площею 0.25 га по АДРЕСА_2в дійсності належить їй і знаходиться за адресою АДРЕСА_1. 25.09.2009 року Баришівським районним судом було винесене відповідне рішення, однак ОСОБА_1 передумав і категорично відмовився вирішити це питання мирним шляхом, так як повинен був тоді передати їй 8500 грн. при оформленні договору купівлі-продажу земельної ділянки та  заявив їй, що ці гроші краще використає на судові витрати. Відповідачка пояснила суду, що ніколи з ОСОБА_1 не вимагала таких грошей, про які він написав в позовній заяві. Вважає, що ОСОБА_1 веде себе неправильно.

3

Представник відповідачки по справі ОСОБА_5  пояснив суду, що його мати ОСОБА_2 продала будинок ОСОБА_3, а ОСОБА_1 з брокером запропонували його матері скласти Попередній договір. Умови Попереднього договору ОСОБА_1 не виконав і коли йому було запропоновано домовитись мирним шляхом, то він сказав що краще  витратить дві тисячі доларів США на   поїздки до суду, а ніж мирним шляхом  вирішить спір. З їх боку всі документи оформлені і вони готові завершити виконання умов попереднього договору.  

Представник третьої особи по справі Управління земельних ресурсів у Баришівському районі Київської області на розгляд справи свого представника не направили. Про день і час розгляду справи повідомлялись своєчасно і належним чином.

    Представник третьої особи по справі Волошинівської сільської ради Баришівського району Київської області ОСОБА_6  пояснила суд, що по даній справі не підтримує жодну із сторін.

Свідок по справі ОСОБА_7, яка працює секретарем Волошинівської сільської ради Баришівського району Київської області, пояснила суду, що ОСОБА_1 придбав у ОСОБА_3 житловий будинок в АДРЕСА_1. Крім того він подав заяву на сесію сільської ради на отримання дозволу на  безкоштовну приватизацію цієї  земельної ділянки і на сесії  його клопотання було задоволене. Будинок, який він придбав у власність, старий довоєнний. Попередня власниця  цього будинку ОСОБА_3 з заявою  про приватизацію земельної ділянки до сільської ради не зверталась. В державному акті  на право власності на земельну ділянку, де власником зазначена ОСОБА_2 дійсно була допущена помилка в нумерації земельної ділянки. Як це сталося, їй невідомо, так як на той  час секретарем сільської ради працювала інша жінка.

Свідок ОСОБА_8 пояснила  суду, що вона із своїм чоловіком придбали у власність по договору купівлі-продажу разом будинок з земельною ділянкою у ОСОБА_3, хоча на той  час постійного володільця земельної ділянки не було. У ОСОБА_3 на руках був лише договір-купівлі продажу нею будинку.  З ОСОБА_2 вони домовились, що вона на протязі двох місяців переоформить Державний акт на землю і вони дали їй завдаток в сумі 500 грн. При цьому був присутній брокер.

Свідок ОСОБА_9на пояснила суду, що будинок перший і другий раз продавався з земельною ділянкою.  ОСОБА_1 придбав будинок у ОСОБА_3, а ОСОБА_3 ще раніше  у ОСОБА_2  ОСОБА_2 продала  цей  будинок ОСОБА_3  разом з землею біля будинку. Через два роки після того, як ОСОБА_3 купила будинок у ОСОБА_2, попросила свідка знайти на цей будинок покупця за 25 тис. доларів США. ОСОБА_9 познайомила ОСОБА_1 з ОСОБА_3.  СвідкуОСОБА_3говорила, що придбала   у Коби будинок за 6.5 тис. доларів США і що після того, якОСОБА_2оформить на себе земельну ділянку біля будинку то потім переоформить її на ОСОБА_3

Свідок ОСОБА_4 пояснила суду, що у 2007 році ОСОБА_1 придбав по договору купівлі-продажу і ОСОБА_3. за 25 тис. доларів США в с.Волошинівка  житловий будинок з земельною ділянкою.

Свідок ОСОБА_3 пояснила суду, що при купівлі-продажу  нею  будинку в АДРЕСА_1 у ОСОБА_2, Державний акт на земельну ділянку не був виготовлений і ніякої розписки ОСОБА_2 їй відносно земельної ділянки не писала. Право власності  при купівлі нею будинку  у ОСОБА_2  на земельну ділянку їй не перейшло. Будинок купувала в кредит через «Приват-Банк».  Після смерті свого чоловіка, вона вирішила продати цей будинок.   Купляв ОСОБА_1у неї лише будинок, а про земельну ділянку  домовлявся з ОСОБА_2 Коли ОСОБА_1 заключав з ОСОБА_2 Попередній договір то вона була при цьому присутня.

4

Суд, заслухавши пояснення позивача, його представника, відповідача, його представника, представника третьої особи, свідків про справі, вивчивши матеріали справи, вважає, що заявлений позов не підлягає до задоволення з наступних підстав.

Судом повно і всебічно з’ясовані обставини, на які сторони посилаються, в тому числі і як на підставу  своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Ухвалюючи рішення про відмову в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1, суд виходив із того, що моральні збитки позивача не пов,язані з виконанням умов Попереднього договору від 19.10.2007 року та не перебувають у причинному зв,язку з відмовою відповідачки укласти основний договір, оскільки відповідні договори про купівлю-продаж будинку в АДРЕСА_1 були  укладені спочатку про купівлю-продаж одного і того ж самого будинку між ОСОБА_2 та ОСОБА_3., потім між ОСОБА_3 та ОСОБА_1  Згідно з умовами, позивач ОСОБА_1  уклав 19.10.2007 року з ОСОБА_3. договір купівлі продажу житлового будинку в АДРЕСА_1 і того ж дня 19.10.2007 року з ОСОБА_2 уклав попередній договір про купівлю-продаж земельної ділянки в АДРЕСА_1, (а не поАДРЕСА_2 як він зазначив в першій позовній заяві), (п.2.2 Попереднього договору в якому зазначена дійсна адреса земельної ділянки та її площа). В п.2.3  Попереднього договору продавець стверджує, що від другої сторони за договором не приховано обставин, які мають істотне значення для цього договору. Пунктом 2.4 сторонами визначена ціна продажу земельної ділянки в сумі 9000 тисяч гривень,  із яких 500 грн. отримано продавцем ОСОБА_2, а решту 8500 грн. покупець зобов,язувався сплатити під час оформлення основного договору.

Попередній договір є гарантією укладання основного договору в майбутньому і у випадку, коли одна із сторін попереднього договору необґрунтовано ухиляється від укладення основного договору,  друга сторона має право звернутися з вимогою про спонукання до укладення договору, що не суперечить ст.635 ЦК України.

Згідно ст.635 ч.1 ЦК України попереднім є договір, сторони якого зобов,язуються протягом певного строку (у певний термін) укласти договір в майбутньому (основний договір) на умовах, встановлених попереднім договором. В указаний термін договір не укладено по причині, яка не залежала від ОСОБА_2, а саме в Державному акті була допущена помилка з зазначенням місцезнаходження земельної ділянки. Про цю помилку було відомо ОСОБА_1. при складанні Попереднього договору і в послідуючому при подачі ним заяви до Волошинівської сільської ради про безкоштовну приватизацію спірної земельної ділянки.

Судом встановлено, що  ОСОБА_1, знаючи про те, що фактично земельна ділянка біля будинку приватизована ОСОБА_5.,  він якимось чином 02.09.2008 року, ще до складання попереднього договору,   в Волошинівській сільській раді Баришівського району за №22-11-09 отримав рішення про передачу йому безкоштовно в приватну власність земельної ділянки, яка розташована по АДРЕСА_1 площею 0.25 га.

Частиною третьою ст. 635 ЦК України передбачено, що зобов,язання, встановлене попереднім договором, припиняється, якщо основний договір не укладений протягом строку (у термін) встановленого попереднім  договором, або якщо жодна із сторін не направить другій стороні пропозицію про його укладення.

 Так, як об,єктивно, виправити помилку в Державному акті ОСОБА_2 на земельну  ділянку в стислий термін (один місяць), зазначений в попередньому договорі, ініціатором складання якого був ОСОБА_1,  було неможливо, то позивач в подальшому відмовився від пропозиції відповідачки мирним шляхом вирішити спір, навіть після

5

ухвалення 25.09.2009 року Баришівським районним судом рішення про  належність ОСОБА_2  земельної ділянки  по АДРЕСА_1а не по АДРЕСА_2Пояснення, які давав спочатку  суду ОСОБА_1 стосовно того, що він мовляв придбав у ОСОБА_3. житловий будинок з земельною ділянкою, а потім в послідуючому стверджував, що придбав у неї лише земельну ділянку площею 0.25 га за 25 тис доларів США, спростовуються поясненнями в судовому засіданні самої ОСОБА_3., яка запевнила суд, що продала  ОСОБА_1. лише будинок за 14906 грн. так як земельна ділянка у її власності не перебувала.

Суд критично ставиться до пояснень свідків ОСОБА_9. та ОСОБА_4 стосовно їх пояснень про купівлю-продаж житлового  будинку разом з земельною ділянкою, так як такі пояснення не підтверджуються матеріалами справи.

Відповідно до ст.120 Земельного кодексу України, «до особи, яка придбала житловий будинок, будівлю або споруду, переходить право власності на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення, у розмірах, встановлених договором. Якщо договором про відчуження житлового будинку, будівлі або споруди розмір земельної ділянки не визначено, до набувача переходить право власності на ту частину земельної ділянки, яка необхідна для її обслуговування.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 придбав по договору купівлі-продажу від 19.10.2007 року у ОСОБА_3 житловий будинок  в АДРЕСА_1 де земельна ділянка біля будинку  згідно Державного акту на право власності на земельну ділянку серія ЯГ №218583 від 12.10.2007 року вже перебувала у власності ОСОБА_2 Дана обставина йому була достовірно відома, так як в той самий день  він з ОСОБА_2 в присутності ОСОБА_3 та брокера  у приватного нотаріуса заключив попередній договір стосовно придбання ним у власність в послідуючому також по договору купівлі –продажу  у ОСОБА_2 земельної ділянки біля будинку. Таким чином ОСОБА_1, не порадившись із спеціалістами в області права, не переконавшись у правильності прийняття такого рішення, придбав у власність будинок та заключив попередній договір і в послідуючому категорично відмовився від його виконання та заключення мирової угоди з відповідачкою по справі. Помилка, яку допустив позивач, не може бути виправлена при зверненні його до суду з зазначеним позовом. Мова могла була б йти,  відповідно до ч.1 ст.120 ЗУ про виділення йому земельної ділянки, яка необхідна для обслуговування житлового будинку, будівель або споруд  біля будинку, але такі вимоги в судовому засіданні позивачем не ставились.

Встановлені судом обставини стверджуються:

          -ксерокопією паспорта ОСОБА_1,

-ксерокопією договору купівлі-продажу житлового будинку від 19.10.2007 року в АДРЕСА_1. між ОСОБА_3 та ОСОБА_1,

-ксерокопією Попереднього договору  від 19.10.2007 року  між  ОСОБА_1 та ОСОБА_2,

-ксерокопією витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 25.10.2007 року в АДРЕСА_1 з зазначенням власника ОСОБА_1,

-ксерокопією технічного паспорта на садибний житловий будинок в АДРЕСА_1

-ксерокопією Державного акту на право власності на земельну ділянку серія ЯГ №218583 від 12.10.2007 року на власника ОСОБА_2.,

-ксерокопією рішення Волошинівської сільської ради Баришівського району Київської області №02-11-05 від 02.09.2008 року про передачу безкоштовно у приватну

6

власність ОСОБА_1. земельної ділянки в АДРЕСА_1

-довідкою Волошинівської сільської ради Баришівського району Київської області №424 від 20.07.2009 року про те, що будинок за адресою  АДРЕСА_2належить ОСОБА_4 і земельна ділянка на якій знаходиться будинок приватизована,

-звітом про експертну грошову оцінку земельної ділянки,

-ксерокопією виписки з рішення Волошинівської сільської ради Баришівського району Київської області №35 від 01.07.2003 року про приватизацію земельних ділянок, в якому за №8 зазначене прізвище ОСОБА_2 з площею земельної ділянки 0.25 га в с.Волошинівка,

-ксерокопією рішення Баришівського районного суду Київської області від 28.09.2009 року про встановлення факту належності ОСОБА_2  в Державному акті серія ЯГ №218583 від 12.10.2007 року  на   право приватної власності земельної ділянки площею 0.25 га по АДРЕСА_1, а не по АДРЕСА_2

- поясненням свідка ОСОБА_8 – дружини позивача, із якого  вбачається, що з ОСОБА_2 вони домовились про те, що вона, належний їй Державний акт на земельну ділянку на протязі двох місяців переоформить і вони дали їй завдаток в сумі 500 грн.  Дана обставина свідчить про розбіжність  пояснень свідка з поясненнями її чоловіка - позивача по справі ОСОБА_1,  

- поясненням свідка по справі ОСОБА_7, яка працює секретарем Волошинівської сільської ради Баришівського району Київської області, із якого вбачається, що ОСОБА_1 придбав у ОСОБА_3 житловий будинок в с.АДРЕСА_1та подав заяву на сесію сільської ради на отримання дозволу на  безкоштовну приватизацію цієї  земельної ділянки і на сесії  його клопотання було задоволене. Попередня власниця  цього будинку ОСОБА_3 з заявою  про приватизацію земельної ділянки до сільської ради не зверталась. В Державному акті  на право власності на земельну ділянку ОСОБА_2  була допущена помилка в нумерації земельної ділянки. Як це сталося, їй невідомо, так як на той час секретарем сільської ради працювала інша людина.

За таких обставин заявлений до суду позов не підлягає до задоволення.

Керуючись ст.ст.10, 11, 15, 30, 62, 88, 145, 208, 209- 214, 215,218 ЦПК України, ст. 377 ЦК України,  ст. 120 ЗК України, суд

                                                    В И Р І Ш И В :

В задоволенні заявленого до суду позову ОСОБА_1  до ОСОБА_2, треті особи: Управління земельних ресурсів у Баришівському районі Київської області, Волошинівська сільська рада Баришівського району Київської області про визнання попереднього договору та Державного акту на право власності на земельну ділянку недійсними та стягнення моральної  (немайнової) шкоди – відмовити.

          Рішення може бути оскаржене протягом десяти днів за заявою з дня проголошення рішення, а апеляційна скарга на рішення суду протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження до апеляційного суду Київської області через Баришівський районний  суд Київської області

Суддя                                                                                 Єременко В.М.