Справа №2-118/10.

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 лютого 2010 року Рокитнянський районний суд Київської області в складі:

головуючого судді Корбута В.М.

при секретарі Божок Н.В.

з участю представника позивачки ОСОБА_1

представника відповідача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Рокитне цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про відшкодування шкоди завданої джерелом підвищеної небезпеки,-

В С Т А Н О В И В:

Позивачка ОСОБА_3 звернувшись до суду з даним позовом, просить стягнути з відповідача ОСОБА_4 20276 грн. 88 коп. в рахунок компенсації витрат, пов’язаних з оплатою вартості лікування, придбання ліків та медичних засобів витрачених на лікування у зв’язку з дорожньо-транспортною пригодою та 50000 грн. за моральну шкоду, посилається на те, що 30.07.2005 року відповідач керуючи автомобілем «Опель-Калібрі» по вул. Телешівка в смт. Рокитне здійснив наїзд на велосипед яким вона керувала. Внаслідок ДТП вона потрапила в лікарню, де тривало лікувалась та перенесла неодноразові операції. Під час лікування понесла матеріальні витрати в сумі 20276 грн. 88 коп. Окрім того, їй було заподіяно моральну шкоду, яка полягає в душевних стражданнях, сильного тілесного болю, значних та численних незручностей, пов’язаних з тривалим лікуванням, медичними маніпуляціями, витраченням власного часу на лікування та реабілітацію, зміни звичайного життєвого укладу.

Згідно постанови Рокитнянського районного суду Київської області від 25.09.2009 року кримінальну справу щодо ОСОБА_4 за вчинення злочину, передбаченого ст. 286 ч.2 КК України закрито і його звільнено від кримінальної відповідальності внаслідок амністії.

В судовому засіданні представник позивачки ОСОБА_1 збільшив розмір моральної шкоди і просив стягнути з відповідача 250000 грн., посилаючись на вищевказані обставини.

Представник відповідач ОСОБА_2 в судовому засіданні позов визнав частково і пояснив, що дійсно 30.07.2005 року за участю ОСОБА_4 відбулась ДТП внаслідок якої відповідачка ОСОБА_3 отримала тілесні ушкодження. Проте, згідно висновку судової додаткової комплексної автотехнічної та транспортно-трасологічної експертизи вбачається, що ОСОБА_3 також є винною у дорожньо-пранспортній пригоді, а тому розмір матеріальної шкоди може бути задоволено в сумі 10150 грн., а моральна шкода в розмірі 10000 грн.

Суд заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши надані документи і матеріали, всебічно та повно з’ясувавши обставини, на яких грунтуються позовні вимоги і заперечення, об’єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, вважає за необхідне позов задовольнити частково з наступних підстав.

Постановою Рокитнянського районного суду Київської області від 25.09.2009 року закрито кримінальну справу щодо ОСОБА_4 за вчинення злочину, передбаченого ст. 286 ч.2 КК України внаслідок акту амністії.

ОСОБА_4 обвинувачувався органом досудового слідства в тому, що він 30.07.2005 р. в період часу з 21 год. 00 хв. до 21 год. 23 хв. керуючи автомобілем НОМЕР_1, рухався по правому краю проїзної частини по вул.Телешівська в смт.Рокитне в напрямку с.Телешівка зі швидкістю близько 60 км/год. з увімкненим дальнім світлом фар. В цей час, попереду вказаного автомобіля в попутному напрямку по лівому краю проїзної частини рухалася велосипедистка ОСОБА_3, яку водій ОСОБА_4 бачив з місця водія. Коли автомобіль „Опель-Калібра” під керуванням ОСОБА_4 майже наздогнав велосипедистку, остання змінила напрямок руху, намагаючись переїхати дорогу перед автомобілем, чим створила небезпеку для руху водію ОСОБА_4, який в порушення вимог п. 12.2 Правил дорожнього руху: „У темну пору доби та в умовах недостатньої видимості швидкість руху повинна бути такою, щоб водій мав змогу зупинити транспортний засіб у межах видимості дороги” та п. 12.3 Правил дорожнього руху: „У разі виникнення небезпеки для руху, яку водій об’єктивно спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу” - не зміг адекватно оцінити дорожню обстановку, не вжив необхідних заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу та допустив зіткнення з велосипедистом ОСОБА_3

Згідно висновку судової додаткової комплексної автотехнічної та транспортно-трасологічної експертизи №6377/7558 від 26.08.2009 року технічна можливість уникнення зіткнення траспортних засобів зі сторони велосипедистки ОСОБА_3 визначалися виконанням нею вимог п.10.1 Правил дорожного руху України, для чого у неї не було будь-яких перешкод технічного характеру. В даній дорожній обстановці дії водія велосипеда ОСОБА_3 не відповідали вимогам п.п. 6.2, 6.3, 6.7 «а», 10.1 та 11.14 ПДР України. Невідповідність дій водія ОСОБА_3 вимогам п.10.1 ПДР України знаходиться з технічної точки зору в причинному зв’язку з виникненням даної дорожньо-транспортної пригоди.

В даній дорожній обстановці дії водія ОСОБА_4 не відповідали вимогам п. 12.3 ПДР, а якщо швидкість руху автоиобіля складала 65 км/год., то і вимогам п. 12.4 ПДР України. Невідповідність дій водія ОСОБА_4 вимогам п.12.3 ПДР України знаходиться з технічної точки зору в причинному зв’язку з виникненням даної дорожньо-транспортної пригоди.

Згідно висновку судово-медичної експертизи №117 від 07.11.2005 року потерпіла ОСОБА_3 в результаті ДТП отримала тяжкі тілесні ушкодження: закриту черепно-мозкову травму у вигляді струсу головного мозку, рани потиличної ділянки, множинних синців та саден голови, травми тазу у вигляді розриву лонного зчленування, розриву промежини та зовнішніх статевих органів, позаочеревинного розриву сечового міхура, травми кінцівок у вигляді закритого перелому правої плечової кістки зі зміщенням уламків, підшкірної гематоми тильної поверхні правої кисті, численних саден верхніх та нижніх кінцівок. Вищевказані ушкодження ускладнилися розвитком геморагічного шоку тяжкого ступеню.

Позиція представника відповідача про те, що позивачка ОСОБА_3 є також винною в ДТП, а тому розмір матеріальної та моральної шкоди повинен бути меньшим являється безпідставною тому, що висновок судової додаткової комплексної автотехнічної та транспортно-трасологічної експертизи №6377/7558 від 26.08.2009 року не встановлює вину особи у вчиненні злочину і не вказує на причинний з’язок між діями ( або бездіяльністю) учасника дорожнього руху та ДТП.

Відповідно до ст.ст. 1166, 1167 ЦК України відповідач має відшкодувати позивачу майнову та моральну шкоду, поскільки він не звільняється від обов’язку відшкодувати заподіяну шкоду потерпілому внаслідок звільнення його від кримінальної відповідальності ( ч.2 ст. 28 КПК України).

Позивачкою доведено, що вона понесла майнову шкоду в розмірі 20263 грн. 88 коп., що підтверджено квитанціями, рахунками-фактури та чеками про оплату медичних засобів та ліків, за проведення операцій та харчування, за медичне освідування експертом.

Суд відмовляє у стягненні з відповідача 13 грн. сплачених позивачкою за послуги банку, оскільки дані матеріальні витрати не пов’язані із злочином.

Позов ОСОБА_3 в частині відшкодування моральної шкоди в сумі 250000 гривень є явно завищеним та не відповідає ступеню і характеру моральних страждань, перенесених нею, також не враховано принцип справедливості та розумності, а тому суд визначає розмір відшкодування моральної шкоди в сумі 25000 гривень.

З урахуванням викладеного та керуючись ст.ст.10, 11, 60, 209, 212, 214-215, 218 ЦПК України, ст.28 ч.2 КПК України, ст.ст. 1166,1167 ЦК України, суд –

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Стягнути із ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_3 20263 грн. 88 коп. за майнову шкоду завдану злочином та 25000 грн. за моральну шкоду, а всього 45263 грн. 88 коп.

Звільнити ОСОБА_3 та ОСОБА_4 від сплати державного мита відповідно до ч.5 ст. 28 КПК України.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Апеляційного суду Київської області через Рокитнянський районний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня його проголошення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України.

Суддя В.М. Корбут