Справа № 275/590/16-ц

БРУСИЛІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

12600, Житомирська область, смт.Брусилів, вулиця Лермонтова, 41/6

телефон (04162)31033, http://bs.zt.court.gov.ua

_____________________________________________________________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 грудня 2017 року смт. Брусилів

Брусилівський районний суд Житомирської області у складі:

головуючого судді Руденка В.О.,

за участі секретаря судового засідання Довгаленко О.І.,

відповідача за первісним позовом ОСОБА_1,

його законного представника ОСОБА_2,

представника ОСОБА_3,

розглянув у відкритому судовому засіданні у залі суду цивільну справу №275/590/16ц

за первісним позовомПублічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк»

до відповідачаОСОБА_1

про стягнення заборгованості за кредитним договором від 13 квітня 2013 року

за зустрічним позовом ОСОБА_4

до відповідачаПублічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк»

про визнання недійсним кредитного договору від 13 квітня 2013 року

СУД ВСТАНОВИВ:

1.Зміст позову та позиція позивача за первісним позовом

1.1. До суду звернувся ПАТ КБ «Приватбанк» з позовною заявою, в якій зазначено, що 13 квітня 2013 року з ОСОБА_1 був укладений кредитний договір про наданя кредитних коштів в сумі 3700 гривень у вигляді кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою 30% річних за користування кредитом. Умовами договору було передбачено можливість зміни кредитного ліміту. Також умовами договору були передбачені сплата комісії, а також неустойки за несвоєчасне виконання, або не виконання позичальником своїх обов'язків. Кредитний договір складався з декількох документів: Умов та правил надання банківських послуг, Правил користування платіжною карткою та Тарифами банку, з якими позичальник був ознайомлений.

1.2. Протягом строку користування кредитом у позичальника виникла заборгованість, розмір якої банк визначає сумою у 35865,03 гривень, яка складається з заборгованості за кредитом в сумі 3652,66 гривень, заборгованості по процентах - 26879,05 гривень, заборгованості за пенею та комісією - 3149,27 гривень, штрафу (фіксованої частини) - 500 гривень та штрафу (процентної складової) 1684,05 гривень.

1.3. У зв'язку з цим, звертаючись до суду, ПАТ КБ «Приватбанк» просив стягнути з ОСОБА_1 відповідну грошову суму в розмірі 35865,03 гривень.

1.4. У судове засідання представник позивача за первісним позовом не з'явився, подав заяву про підтримання позовних вимог і про розгляд справи за його відсутності.

2.Зміст зустрічного позову та позиція позивача за зустрічним позовом

2.1. ОСОБА_1, в особі свого представника, звернувся до суду з зустрічним позовом до Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» про визнання недійсним кредитного договору від 13 квітня 2013 року.

2.2. У позовній заяві зазначено, що ОСОБА_1 з дитинства хворіє на психічне захворювання. У 2016 році він визнаний інвалідом 3-ої групи та йому призначено пенсію. З 14 лютого 1996 року ОСОБА_1 перебуває на обліку у лікаря-психіатра Брусилівської центральної районної лікарні Житомирської області. Окрім цього, він постійно проходить лікування в Житомирській обласній психіатричній лікарні, але його стан здоров'я не поліпшується. Рішенням Брусилівського районного суду Житомирської області від 22 вересня 2017 року у справі №275/454/16-ц ОСОБА_1 визнано обмежено дієздатним через страждання на легку розумову відсталість (помірно виражену дебільність) з емоційно-вольовою нестійкістю. Отже, ОСОБА_1 самостійно може вчиняти лише дрібні побутові правочини. Самостійно він не може вчиняти правочини щодо розпорядження майном та інші правочини, що виходять за межі дрібних побутових, тобто, навіть не може отримувати пенсію і заробіток, розпоряджатися ними, отримувати кредит і позику, відкривати рахунки в установах банку та інше. Враховуючи стан здоров'я ОСОБА_1, існують підстави вважати, що він не усвідомлював значення своїх дій та не міг ними керувати під час вчинення правочину з отримання кредиту.

2.3. Позивач просить відмовити у задоволенні первісного позову Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» про стягнення заборгованості за кредитним договором від 13 квітня 2013 року та визнати цей договір недійсним.

2.4. В судовому засіданні ОСОБА_1, його представник та законний представник підтримали зустрічний позов, наполягали на його задоволенні, наполягали на відмові у первісному позові.

3.Позиція позивача щодо зустрічного позову

3.1. Представник Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» надіслав суду письмове заперечення проти зустрічного позову, в якому зазначив, що на момент укладення кредитного договору обидві сторони мали необхідний обсяг цивільної дієздатності, волевиявлення учасників було вільним і відповідало їхній внутрішній волі, що підтверджено власноручними підписами. Правочин був спрямований на реальне настання правових наслідків, які обумовлені ним, зокрема надання кредиту ОСОБА_1 Окрім цього, ним порушено строки позовної давності при зверненні до суду з зустрічною позовною заявою. Кредитний договір був укладений 13.04.2013 року шляхом підписання анкети-заяви ОСОБА_1 Тобто, йому було відомо про укладення ним кредитного договору. До суду з зустрічним позовом ОСОБА_1 звернувся в липні 2017 року. Окрім того, ОСОБА_1 в повній мірі розумів характер правовідносин між ним та Банком, що підтверджується неодноразовим погашенням заборгованості, шляхом проведення коштів через термінали та банкомати в рахунок погашення заборгованості. З Умовами та Правилами надання банківських послуг та Тарифами Банку ОСОБА_1 був ознайомлений під підпис.

3.2. Представник банку просив відмовити у задоволенні зустрічного позову.

4.Нормативно-правові акти

4.1. Відповідно до статей 12, 13 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України), особа здійснює свої цивільні права вільно, на власний розсуд у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства.

4.2. Статтею 203 ЦК України передбачено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Згідно частини 1 статті 225 ЦК України Правочин, який дієздатна фізична особа вчинила у момент, коли вона не усвідомлювала значення своїх дій та (або) не могла керувати ними, може бути визнаний судом недійсним за позовом цієї особи, а в разі її смерті - за позовом інших осіб, чиї цивільні права або інтереси порушені.

4.3. Згідно ч.1 ст.216 ЦК України, у разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

4.4. Згідно пункту 4 статті 4 Закону України «Про захист прав споживачів» (в редакції станом на дату укладення кредитного договору), споживачі мають право на необхідну, доступну, достовірну та своєчасну інформацію про продукцію, її кількість, якість, асортимент, а також про її виробника.

4.5. Згідно ч.1 ст.15 цього Закону, споживач має право на одержання необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про продукцію, що забезпечує можливість її свідомого і компетентного вибору. Інформація повинна бути надана споживачеві до придбання ним товару чи замовлення роботи (послуги).

4.6.Згідно п.10 ч.3, частин 5, 6 ст.18 цього Закону, умови договору про встановлення обов'язкових для споживача умов, з якими він не мав реальної можливості ознайомитися перед укладенням договору, є несправедливими умовами і відповідні положення договору, які стосуються всього кредитного договору в цілому, має наслідком визнання договору недійсним в цілому.

4.7. Згідно ст.22 цього Закону, захист законних прав споживачів здійснюється судом.

5.Фактичні обставини встановлені судом

5.1. Судом встановлено, що відповідно до кредитного договору №б/н від 13.04.2013 року Публічне акціонерне товариство Комерційний банк «Приватбанк» надало кредит ОСОБА_1 у сумі 3700,00 гривень зі сплатою за користування кредитом 30,00% річних на суму залишку заборгованості.

5.2.Рішенням Брусилівського районного суду Житомирської області від 22.09.2017 року ОСОБА_1 визнано обмежено дієздатним, та над ним встановлено піклування, піклувальником призначено ОСОБА_2

5.3.Згідно довідки №238 від 11.11.2015 року, виданої лікарем психіатром-наркологом Брусилівської центральної районної лікарні, ОСОБА_1 перебуває на "Д" обліку у лікаря психіатра.

5.4.Згідно висновку судової психіатричної експертизи №355-2017 від 24.10.2017 року, проведеною експертною комісією Житомирської обласної психіатричної лікарні №1,ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 з народження страждає на легку розумову відсталість (помірно виражену дебільність) з вираженою емоційно-вольовою нестійкістю. Даний діагноз відповідає критеріям шифру F70.1 міжнародної класифікації хвороб 10-го перегляду. З приводу даного захворювання неодноразово лікувався в Житомирській ОПЛ №1, психіатричною МСЕК визнаний інвалідом ІІІ групи дитинства. Під час підписання ОСОБА_1 кредитного договору №б/н 13.04.2017 року з Публічним акціонерним товариством Комерційний банк "ПриватБанк" також страждав на легку розумову відсталість (помірно виражену дебільність) з вираженою емоційно-вольовою нестійкістю, ступінь якої була на стільки виражена, що обмежувала його здатність усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними. ОСОБА_1 самостійно не міг в повній мірі здійснювати захист своїх інтересів щодо укладеного кредитного договору 13 квітня 2013 року з Публічним акціонерним товариством Комерційний банк «Приватбанк».

5.5.Згідно наданим банком письмовим доказам, зокрема, розрахунку заборгованості та виписці по картковому рахунку на ім'я ОСОБА_1, сума грошових коштів, знятих з карткового рахунку, за вирахуванням повернутих сум, складає 4009,81 гривні.

6.Покази свідків

6.1. Свідки ОСОБА_6, ОСОБА_2, ОСОБА_7 та ОСОБА_8 надали суду свідчення, які в цілому, щодо ключових фактичних обставин справи є тотожними. Так, свідки показали, що ОСОБА_1 знають з дитинства. Він відвідував школу-інтернат, для розумово відсталих дітей. Він не здатен сам себе самостійно обслуговувати, має погану пам'ять, самостійно не може нічого вирішити на побутовому рівні. ОСОБА_1 є розумово та фізично відсталим, є інвалідом ІІІ групи з дитинства. Самостійно він не міг оформити кредитну картку, так як «не може два слова сказати разом».

7.Оцінка суду

7.1. Відповідність договору волевиявленню його учасника є однією з фундаментальних умов, необхідних для дійсності такого договору. Забезпечення такої відповідності неможливо уявити за браком усвідомлення особою власного волевиявлення.

7.2. Проведеною у цій справі судовою психіатричною експертизою встановлено, що ОСОБА_1 не міг в повній мірі розуміти значення своїх дій і не міг самостійно здійснювати захист своїх інтересів при укладенні договору з ПАТ КБ «Приватбанк». При цьому Суд бере до уваги загальну складність умов кредитного договору, частина якого складається із надзвичайно об'ємного текстуального матеріалу - Умов та правил надання банківських послуг (аркуші справи 21), що містить численні спеціальні терміни і описання складних юридичних конструкцій. Ще одна частина договору, як це визначено самим позивачем за первісним позовом, не існує у текстуальній формі, а розміщена в мережі Інтернет (Тарифи Банку).

7.3. Беручи до уваги психічний стан ОСОБА_1, покази свідка, які підтвердили його нездатність навіть до самообслуговування у побуті, а також враховуючи власну оцінку зовнішніх ознак психічного стану ОСОБА_1 під час судових засідань, суд не уявляє як ОСОБА_1 міг самостійно в достатній мірі ознайомитись з Умовами та правилами надання банківських послуг і тим більше, як він міг би скористатись мережею Інтернет для ознайомлення з іншою частиною кредитного договору. Спираючись на оцінку всіх вищевказаних доказів, суд приходить до висновку про неможливість ОСОБА_1 до усвідомленого ознайомлення з умовами кредитного договору в цілому і про відсутність в нього можливості до самостійного усвідомлення значення своїх дій та керування ними при укладанні кредитного договору.

7.4. Отже кредитний договір слід визнати недійсним.

7.5. Заява банку про застосування позовної давності не може бути задоволена, оскільки, враховуючи психічний стан ОСОБА_1, суд не може визнати його таким, що усвідомлював і знав, або міг знати про порушення його прав під час укладення кредитного договору.

7.6. Визнання недійсним кредитного договору, по якому позичальник отримав певну суму коштів, має наслідком повернення банку грошових коштів, отриманих на підставі недійсного правочину (пункт 4.3. рішення суду). Оскільки згідно наданих банком документальних доказів, така сума дорівнює 4009,81 гривень, відповідні кошти підлягають стягненню з ОСОБА_1 на корить банку.

8.Судові витрати

8.1. Судові витрати у цій справі складаються зі сплачених сторонами сум судового збору. Ці витрати розподіляються відповідно до положень ст.141 ЦПК України, пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

9.На підставі вищевикладеного та керуючись статтями 259, 264, 265 Цивільного процесуального кодексу України, статтями 225, 216 Цивільного кодексу України, статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів» (в редакції станом на 13 квітня 2013 року),

СУД ВИРІШИВ:

9.1.Відмовити у задоволенні первісного позову Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором від 13 квітня 2013 року.

9.2.Зустрічний позов ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» задовольнити.

9.3.Визнати недійсним кредитний договір б/н від 13 квітня 2013 року, укладений між ОСОБА_1 та Публічним акціонерним товариством Комерційний банк «Приватбанк».

9.4.Стягнути з ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» (ЄДРПОУ 14360570) грошові кошти, одержані на виконання недійсного правочину, в сумі 4009,81 гривень (чотири тисячі дев'ять гривень 81 копійка).

9.5.Стягнути з Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» (ЄДРПОУ 14360570) на користь ОСОБА_1 витрати зі сплати судового збору в сумі 960 (дев'ятсот шістдесят) гривень.

9.6.Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

9.7.Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII «Перехідні положення» Цивільного процесуального кодексу України (в редакції закону №2147-VIII від 3 жовтня 2017 року), до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, рішення суду може бути оскаржене до Апеляційного суду Житомирської області шляхом подання через Брусилівський районний суд Житомирської області апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя В.О. Руденко