УХВАЛА

09 січня 2018 року

м. Київ

справа № 923/333/16

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Пєсков В.Г. - головуючий, Катеринчук Л.Й., Погребняк В.Я.,

учасники справи:

заявник - ОСОБА_4,

боржник - Товариство з обмеженою відповідальністю "Медичний центр "Мед-СИТИ" (далі - ТОВ "Медичний центр "Мед-СИТИ"),

ліквідатор боржника - арбітражний керуючий Дудкін Роман Анатолійович,

розглянувши матеріали заяви ліквідатора ТОВ "Медичний центр "Мед-СИТИ" - арбітражного керуючого Дудкіна Р.А. про перегляд Верховним Судом України

постанови Вищого господарського суду України від 06.12.2017

у складі колегії суддів: Коваленка В.М. (головуючий), Короткевича О.Є., Полякова Б.М.

у справі за заявою ОСОБА_4 до ТОВ "Медичний центр "Мед-СИТИ" про визнання банкрутом,

ВСТАНОВИВ:

14.12.2017 ліквідатором ТОВ "Медичний центр "Мед-СИТИ" - арбітражним керуючим Дудкіним Р.А. подано до Верховного Суду України вказану вище заяву із підстав, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини першої статті 11116 Господарського процесуального кодексу України у редакції до 15.12.2017.

На обгрунтування зазначених заявником підстав для перегляду судового рішення до заяви додано копії постанов Вищого господарського суду України від 24.04.2014 у справі № 5011-41/17419-2012, від 23.01.2014 у справі № 3/2/10, від 24.03.2014 у справі № 5013/1099/12, а також копію постанови Верховного Суду України від 13.04.2016 у справі № 908/4804/14.

15.12.2017 року набрав чинності Господарський процесуальний кодекс України в редакції Закону України від 03.10.2017 № 2147-VІІІ.

Згідно з підпунктом 1 пункту 1 Розділу ХІ "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України в редакції Закону України від 03.10.2017 № 2147-VІІІ заяви про перегляд судових рішень Верховним Судом України у господарських справах, які подані та розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного господарського суду та розглядаються спочатку колегією у складі трьох або більшої непарної кількості суддів за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. Такі заяви розглядаються без повідомлення та виклику учасників справи, за винятком випадку, коли суд з огляду на обставини справи ухвалить рішення про інше.

26.12.2017 відповідно до положень підпункту 6 пункту 1 Розділу ХІ "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України в редакції Закону України від 03.10.2017 № 2147-VІІІ заяву ліквідатора ТОВ "Медичний центр "Мед-СИТИ" - арбітражного керуючого Дудкіна Р.А. про перегляд Верховним Судом України постанови Вищого господарського суду України від 06.12.2017 у справі № 923/333/16 передано на розгляд до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26.12.2017 вказану заяву передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючого - Пєскова В.Г., суддів: Катеринчук Л.Й., Погребняка В.Я.

Перевіривши доводи заявника та дослідивши додані до заяви матеріали, колегія суддів вважає, що заява є безпідставною, а її доводи не підтверджуються доданими до неї матеріалами.

Так, відповідно до пункту 1 частини першої статті 11116 Господарського процесуального кодексу України у редакції до 15.12.2017 (далі - ГПК України) заява про перегляд судових рішень господарських судів може бути подана на підставі неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, внаслідок чого ухвалені різні за змістом судові рішення у подібних правовідносинах.

Ухвалення різних за змістом судових рішень має місце у разі, коли суд (суди) касаційної інстанції при розгляді двох чи більше справ за подібних предмета спору, підстав позову, змісту позовних вимог та встановлених судом фактичних обставин і однакового матеріально-правового регулювання спірних правовідносин дійшов (дійшли) неоднакових правових висновків, покладених в основу цих судових рішень.

Предметом розгляду в справі, що переглядається, є вимога ліквідатора ТОВ "Медичний центр "Мед-СИТИ" - арбітражного керуючого Дудкіна Р.А. про визнання недійсним договору купівлі-продажу нерухомого майна від 22.08.2014, укладеного між боржником і ОСОБА_8 При цьому, залишаючи без змін постанову суду апеляційної інстанції, якою відмовлено у задоволенні заяви ліквідатора ТОВ "Медичний центр "Мед-СИТИ" - арбітражного керуючого Дудкіна Р.А., Вищий господарський суд України виходив із відсутності спеціальних підстав, визначених статтею 20 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", для визнання недійсним спірного договору. Крім того, суд касаційної інстанції погодився з висновками апеляційного господарського суду про безпідставність доводів заявника про наявність загальних підстав для визнання угоди недійною, визначених положеннями Цивільного кодексу України.

Водночас із постанови Вищого господарського суду України від 24.03.2014 у справі № 5013/1099/12, на яку посилається заявник як на підставу неоднакового застосування судом касаційної інстанції норм матеріального права, вбачається, що вона є прийнятою за інших фактичних обставин справи, встановлених судом, та за іншого матеріально-правового регулювання спірних правовідносин, аніж у справі, що переглядається. Зокрема, у справі № 5013/1099/12 предметом позову є визнання недійсним договору купівлі-продажу цінних паперів, а не нерухомого майна. Крім того, суди у цій справі визнали недійсним договір, оскільки він не був спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним (частина п'ята статті 205 ЦК України), чого не мало місця при розгляді справи, що переглядається.

Враховуючи, що факт подібності правовідносин у наведених заявником випадках не підтвердився, підстави для висновку про різне застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права відсутні.

Крім того, колегія суддів вважає безпідставними посилання заявника на постанови Вищого господарського суду України від 24.04.2014 у справі № 5011-41/17419-2012 і від 23.01.2014 у справі № 3/2/10, як на підставу, визначену пунктом 2 частини першої статті 11116 ГПК України, оскільки постанова суду касаційної інстанції, про перегляд якої поставлено питання заявником, не перешкоджає подальшому провадженню у справі та не є прийнятою з порушенням правил підвідомчості або підсудності справ.

Аналіз змісту постанови Верховного Суду України від 13.04.2016 у справі № 908/4804/14 та оскарженої постанови суду касаційної інстанції, яка є предметом перегляду в цій справі, свідчить, що правовідносини у зазначених справах не є подібними, оскільки у справі № 908/4804/14 позивач ставив питання про визнання недійсним договору поруки. При цьому Верховним Судом України зроблено висновок про те, що підставами для визнання недійсними правочинів (договорів) у межах провадження справи про банкрутство є не лише положення статті 20 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", а і загальні вимоги щодо недійсності правочину, встановлені статтею 215 ЦК України. Слід відзначити, що в оскарженій постанові суд касаційної інстанції вказав на відсутність підстав для визнання недійсним договору, як визначених статтею 20 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", так і передбачених статтею 215 ЦК України. Відтак, не підтверджено обгрунтованість посилань заявника як на підставу для перегляду Верховним Судом постанови Вищого господарського суду України від 06.12.2017 у справі № 923/333/16, передбачену пунктом 3 частини першої статті 11116 ГПК України.

На підставі викладеного та керуючись підпунктами 1, 6 пункту 1 Розділу ХІ "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України в редакції Закону України від 03.10.2017 № 2147-VІІІ, пунктом 6 розділу XII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 02.06.2016 № 1402-VII, статтями 11116, 11117,11121 ГПК України у редакції до 15.12.2017, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду

У Х В А Л И В:

1. Відмовити у допуску справи № 923/333/16 до провадження Верховного Суду.

2. Копію ухвали разом із копією заяви надіслати особам, які беруть участь у справі.

3. Ухвала є остаточною.

Головуючий В.Г. Пєсков

Судді Л.Й. Катеринчук

В.Я. Погребняк