Справа № 22ц-2990/2009 рік Головуючий у 1 інстанції Полякова С.А.

Категорія 32 Доповідач Ігнатова Л.Є.

УХВАЛА

іменем України

1 квітня 2009 року Апеляційний суд Донецької області у складі:

Головуючої: Краснощокової Л.Є., суддів : Ігнатової Л.Є., Папоян В.В., при секретарі Лєдовській О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Донецьку апеляційну скаргу відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Єнакієве на рішення Єнакіївського міського суду Донецької області від 6 лютого 2009 року у справі за позовом ОСОБА_1 до відділення виконавчої дирекції фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Єнакієве про відшкодування моральної шкоди,

установив:

До апеляційного суду звернулось відділення виконавчої дирекції Фонду з апеляційною скаргою на рішення суду, яким були задоволені частково позовні вимоги ОСОБА_1 та з відділення Фонду на її користь стягнуто 9 000 грн. у відшкодування моральної шкоди.

При цьому суд виходив з того, що позивачка тривалий час працювала на Єнакіївському металургійному заводі у шкідливих умовах, де отримала професійне захворювання, внаслідок чого висновком МСЕК від 25 березня 2004 року їй було уперше безстроково встановлено 30% стійкої втрати професійної працездатності у зв»язку з набутим професійним захворюванням - силікоз та визнана інвалідом III групи.

В апеляційній скарзі відділення виконавчої дирекції Фонду просить вказане рішення скасувати та постановити нове, яким відмовити позивачці у задоволенні її вимог.

Суд першої інстанції не врахував, що пп.2 п.44 розділу П Закону України „Про Державний бюджет України на 2008 рік та внесення змін до деяких законодавчих актів України" внесено зміни до п.3 розділу XI „Прикінцеві положення" Закону України „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" та вказано, що з 1 січня 2008 року відділення виконавчої дирекції Фонду припиняє виплату моральної (немайнової) шкоди застрахованим та членам їх сімей незалежно від часу настання страхового випадку.

Суд також не врахував, що Законом України від 23 лютого 2007 року скасовані ті положення Закону України „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності", які передбачали право застрахованих та членів їх сімей на відшкодування моральної шкоди.

Заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційну скаргу слід відхилити, судове рішення залишити без змін, з таких підстав.

Відповідно до вимог ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На думку апеляційного суду оскаржуване рішення відповідає вимогам закону, тому підстав для його скасування немає.

Ухвалюючи рішення, суд першої інстанції всебічно, повно і об'єктивно дослідив надані сторонами докази, правильно встановив фактичні обставини справи та зробив правильні правові висновки про те, що вимоги позивачки ґрунтуються на законі.

У рішенні наведені відповідні мотиви, з яких він його ухвалив. Ці мотиви не суперечать закону та не спростовуються доводами скарги.

Апеляційний суд не може прийняти до уваги довід апеляційної скарги про те, що дія відповідних норм Закону № 1105-ХІУ стосовно права осіб на відшкодування моральної шкоди була зупинена, а потів і взагалі скасована, оскільки з матеріалів справи вбачається, що страховий випадок настав 25 березня 2004 року (а.с.6).

Висновками МСЕК від 25 березня 2004 року (а.с.6) Городецькій було встановлено втрату професійної працездатності у розмірі 30% та третю групу інвалідності безстроково, а дію норм Закону № 1105-ХІУ, на підставі яких здійснюється відшкодування моральної шкоди застрахованим особам, зупинено Законом України від 19 грудня 2006 року „Про Державний бюджет України на 2007 рік".

Відповідно до вимог ч.1 ст.58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом"якшують або скасовують відповідальність особи.

Таким чином, дія норм Закону України від 19 грудня 2006 року „Про Державний бюджет України на 2007 рік" не поширюється на правовідносини, що виникли у 2004 році та врегульовані нормами Закону № 1105-ХІУ, які діяли на той час.

Апеляційний суд вважає, що, встановлюючи позивачці розмір відшкодування моральної шкоди, суд першої інстанції у повній мірі врахував тяжкість ушкодження здоров»я позивачки, ступінь її моральних страждань, а також обгрунтовано виходив з принципів розумності і справедливості.

Усі доводи апеляційної скарги були предметом розгляду у суді, на правильність висновків суду вони не впливають.

Виходячи з наведеного, апеляційний суд вважає, що апеляційну скаргу слід відхилити як безпідставну, а рішення суду залишити без змін як таке, що відповідає вимогам матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 308, 313, 315 ЦПК України, апеляційний суд, -

ухвалив:

Апеляційну скаргу відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Єнакієве - відхилити.

Рішення Єнакіївського міського суду Донецької області від 6 лютого 2009 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили.