ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058

УХВАЛА

"09" січня 2018 р. Справа № 917/1472/14

Суддя Крестьянінов О.О.

розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 (вх. №02 П/2) на ухвалу господарського суду Полтавської області від 21.11.2017 у справі №917/1472/14

за заявою Державної податкової інспекції у м. Полтаві Головного управління Міндоходів у Полтавській області, м. Полтава,

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Хмельницькхлібопродукт", м. Полтава,

про визнання банкрутом

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду Полтавської області від 21.11.2017 у справі №917/1472/14 (суддя Паламарчук В.В.) заяву ОСОБА_1 (вхід. №2112/17 від 06.11.2017.) про грошові вимоги кредитора в сумі 62101,59 грн. - задоволено частково, визнано грошові вимоги ОСОБА_1 (32151, Хмельницька область, Ярмолинецький район, с.Нове Село, вул. Садова,19) в сумі 2183,00 грн. (1 черга), визнані вимоги внесено до реєстру вимог кредиторів Товариства з обмеженою відповідальністю "Хмельницькхлібопродукт" в вищезазначених судом розмірі та черговості; в решті заявлених вимог заяву ОСОБА_1 залишено без задоволення.

ОСОБА_1 з вказаною ухвалою не погодився та звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати ухвалу господарського суду Полтавської області від 21.11.2017 у справі №917/1472/14; визнати грошові вимоги ОСОБА_1 у сумі 62101,59 грн.; зобов'язати ліквідатора визнані вимоги внести до реєстру вимог кредиторів ТОВ "Хмельницькхлібопродукт" у сумі 62101,59 грн. до 1 черги вимог кредиторів. Також просив розглянути скаргу без заявника.

Дослідивши апеляційну скаргу та додані до неї документи, суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не відповідає вимогам Господарського процесуального кодексу України, виходячи з такого.

1. Згідно відбитку ПАТ "Укрпошта" на поштовому конверті, в якому надійшла апеляційна скарга, ОСОБА_1 звернувся до суду 14.12.2017, тобто до набрання чинності нової редакції Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до пункту 11 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України у редакції, що діє з 15.12.2017, заяви і скарги, подані до набрання чинності цією редакцією Кодексу, провадження за якими не порушено на момент набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу. Такі заяви чи скарги не можуть бути залишені без руху, повернуті або передані за підсудністю, щодо них не може бути прийнято рішення про відмову у прийнятті чи відмову у відкритті провадження за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу, якщо вони подані з додержанням відповідних вимог процесуального закону, які діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Стаття 93 Господарського процесуального кодексу України (у редакції, що діяла до 15.12.2017) встановлювала, що апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів, а на ухвалу місцевого господарського суду - протягом п'яти днів з дня їх оголошення місцевим господарським судом.

Апеляційна скарга на ухвалу господарського суду Харківської області від 21.11.2017 у справі № 917/1472/14 подана 14.12.2017, тобто з пропуском відповідного строку. Апеляційна скарга не містить клопотання про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Згідно з частиною 3 статті 260 Господарського процесуального кодексу України (в редакції, чинній з 15.12.2017р.), апеляційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 256 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції із заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

2. Крім того, ст. 94 Господарського процесуального кодексу України (у редакції, що діяла до 15.12.2017) встановлювала, що до апеляційної скарги додаються, зокрема, докази надсилання копії скарги іншій стороні у справі.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" сторонами у справі про банкрутство є конкурсні кредитори (представник комітету кредиторів), боржник (банкрут).

З матеріалів доданих до апеляційної скарги, а саме з чеків «Укрпошта» вбачається, що копія апеляційної скарги була надіслана 14.12.2017 боржнику та ліквідатору.

Проте, матеріали справи не містять доказів надіслання апеляційної скарги конкурсним кредиторам (представникам комітету кредиторів).

Таким чином, в порушення положень ч. 3 ст. 94 Господарського процесуального кодексу України (в редакції, станом на момент подання апеляційної скарги), заявником апеляційної скарги не надано доказів направлення копії апеляційної скарги всім сторонам у даній справі.

Згідно ч. 2 ст. 260 Господарського процесуального кодексу України (в редакції, чинній з 15.12.2017р.) до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 258 цього Кодексу, застосовуються положення ст. 174 цього Кодексу.

Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 258 Господарського процесуального кодексу України до апеляційної скарги додаються, зокрема, докази надсилання копії скарги іншій стороні у справі.

Згідно ст. 259 Господарського процесуального кодексу України особа, яка подає апеляційну скаргу, надсилає іншим учасникам справи копію цієї скарги і доданих до неї документів, які у них відсутні, листом з описом вкладення.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що апелянтом не було виконано вимоги п. 3 ч. 3 ст. 258 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до ч. 2 ст. 260 Господарського процесуального кодексу України (в редакції, чинній з 15.12.2017р.) до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 258 цього Кодексу, застосовуються положення ст. 174 цього Кодексу.

Статтею 174 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Відповідно ч. 2 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Враховуючи, відсутність клопотання про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, а також відсутність доказів надсилання копії скарги іншій стороні у справі, суд дійшов висновку про залишення апеляційної скарги без руху з наданням строку для усунення вказаних недоліків.

На підставі викладеного та керуючись ст. 174, 234, 258, 260, п. 11 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу господарського суду Полтавської області від 21.11.2017 у справі №917/1472/14 залишити без руху.

2. Встановити ОСОБА_1 десятиденний строк з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху для усунення недоліків апеляційної скарги шляхом подання відповідних клопотання та доказів суду.

3. Наслідки не усунення недоліків, визначених цією ухвалою, у строк, встановлений судом, передбачені статтями 174, 260, 261 ГПК України.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.

Суддя Крестьянінов О.О.