- обвинувачений: Курило Максим Сергійович
- потерпілий: Білозьорова Марія Тимофіївна
Ім`я | Замінене і`мя | Особа |
---|
Кримінальне провадження № 629/3995/17
Номер провадження 1-кп/629/114/18
ВИРОК
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09 січня 2018 року Лозівський міськрайонний суд Харківської області у складі:
головуючого - судді Мішуровської С.Т.,
при секретарі судових засідань - ОСОБА_1,
за участю прокурора - Шульги Ю.М.,
обвинуваченого - ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі судових засідань Лозівського міськрайонного суду Харківської області, кримінальне провадження № 12017220380002091 за обвинуваченням
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, з неповною середньою освітою (8 класів), не одруженого, не працюючого, який зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, фактично мешкає за адресою: смт. Краснопавлівка Лозівського району Харківської області, мікрорайонАДРЕСА_1, раніше судимого:
- 22.12.2005 року Лозівським міськрайонним судом Харківської області за ст. 115 ч.2 КК України до 7 років позбавлення волі;
- 13.03.2008 року Київським районним судом м. Харкова за ст.ст. 185 ч.1, 185 ч.3, 70, 70 ч.4 КК України до 7 років позбавлення волі;
- 03.11.2009 року Первомайським районним судом Харківської області за ст.ст. 185 ч.2, 185 ч.3, 186 ч.2, 70, 70 ч.4 КК України до 7 років позбавлення волі, звільнений 08.05.2012 року умовно достроково на не відбутий строк 5 місяців 2 дні;
- 19.05.2014 року Лозівським міськрайонним судом Харківської області за ст.ст. 15 ч.2, 185 ч.2 КК України до 3 років позбавлення волі, із застосуванням ст. 75 КК України - з іспитовим строком 3 роки, на підставі ухвали Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 15.06.2017 року звільнений від відбуття покарання по закінченню іспитового строку,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України,
у с т а н о в и в:
В ході судового слідства установлено, що 17 вересня 2017 року близько 23:00 години ОСОБА_2, з метою таємно викрадення чужого майна, прийшов до території дачної ділянки, яка належить ОСОБА_3 та розташована за адресою: смт. Краснопавілівка Лозівського району Харківської області, буд. 43, територія якого огороджена парканом. В подальшому, реалізуючи свій умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки у вигляді спричинення майнової шкоди потерпілому і бажаючи їх настання, з корисливого мотиву, з метою обернення чужого майна на свою користь, повторно, ОСОБА_2 через хвіртку паркану проник на подвір’я дачної ділянки, яка є сховищем, звідки, шляхом демонтажу перекриття погребу, таємно викрав брухт чорного металу загальною вагою 133,8 кг вартістю 535 гривень 20 копійок, після чого з викраденим майном зник з місця злочину, розпорядився ним на власний розсуд, чим спричинив потерпілій ОСОБА_3 майнову шкоду на вище вказану суму.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 визнав себе винним в інкримінованому йому правопорушенні в повному обсязі та пояснив, що 17.09.2017 року він проник на територію подвір’я дачної ділянці гр. ОСОБА_3, яке розташоване в смт. Краснопавлівка Лозівського району Харківської області, де демонтував перекриття погребу та викрав брухт чорного металу. В скоєному щиро розкаявся.
Враховуючи показання обвинуваченого, а також те, що учасники судового провадження не оскаржують фактичні обставини справи, які вказані в обвинувальному акті, правильно розуміють зміст цих обставин, не наполягають на дослідженні інших доказів у справі, розуміють неможливість в подальшому оскаржити дані фактичні обставини в апеляційному порядку, у суду не має сумнівів в добровільності та істинності їх позицій.
Відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України дослідження доказів відносно фактичних обставин справи визнано судом недоцільним, тому суд обмежив їх дослідження допитом обвинуваченого, дослідженням даних, які характеризують його особистість, вивченням доказів, що стосуються судових витрат та речових доказів.
Суд вважає, дії ОСОБА_2, які виразилися у викраденні майна гр. ОСОБА_3, правильно кваліфіковані за ч. 3 ст. 185 КК України як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно, поєднане з проникненням у сховище.
При призначенні покарання відповідно до статей 65-69 КК України суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, сукупність усіх обставин, що його характеризують (форма вини, мотив, спосіб і характер вчиненого діяння, ступінь здійснення злочинного наміру, тяжкість наслідків тощо), особу винного й обставини, що пом’якшують та обтяжують покарання.
Дослідженням даних про особу обвинуваченого ОСОБА_2 встановлено, що він громадянин України, раніше судимий, на обліку у лікаря-психіатра та у лікаря-нарколога не перебуває, не військовозобов’язаний, не одружений, за місцем проживання характеризується формально позитивно, не працює.
У досудовій доповіді про обвинуваченого зазначено, що ймовірність вчинення повторного кримінального правопорушення є високою і може відбутися у будь-який момент, зважаючи на значну кількість криміногенних факторів ризику за результатами оцінки. Небезпека може виникати періодично в залежності від посилення впливу криміногенних факторів ризику. Небезпечними є такі статичні криміногенні фактори ризику, а саме: наявність кількох судимостей, відбування покарання в місцях позбавлення волі, рецидив та повторність злочинів, корисливий характер та умисність злочину. При цьому варто урахувати, що ризик зростає за умови зміни обставин, таких як, відсутність постійної роботи, потреба в додаткових коштах, спілкування з особами з кримінальним минулим (а.с.31-33).
Відповідно до ст. 66 КК України обставинами, що пом’якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_2, суд визнає щире каяття.
Відповідно до ст. 67 КК України обставиною, що обтяжує покарання обвинуваченого, суд визнає рецидив злочинів.
Підстав для застосування до обвинуваченого ОСОБА_2 ст. 69 КК України суд не вбачає.
З урахуванням ступеня тяжкості вчиненого злочину, обставин, які пом’якшують покарання, та обставин, які обтяжують покарання, даних про особу ОСОБА_2, обставин вчинення злочину і ставлення обвинуваченого до вчиненого, суд дійшов висновку, що виправлення обвинуваченого можливе без ізоляції від суспільства, із застосуванням ст. 75 КК України – звільнення від відбування покарання з випробуванням.
Підстав для обрання міри запобіжного заходу обвинуваченому суд не вбачає.
Цивільний позов по справі не заявлений.
У кримінальному провадженні є судові витрати за проведення судової товарознавчої експертизи № 4379 від 28.09.2017 року в сумі 296,61 грн., тому суд вважає за необхідне стягнути витрати за проведення зазначеної експертизи з обвинуваченого.
Долю речових доказів суд вирішує в порядку ст. 100 КПК України.
Керуючись ст.ст. 100, 370, 374 КПК України, суд –
з а с у д и в:
ОСОБА_2 визнати винуватим у пред’явленому обвинуваченні за ч. 3 ст. 185 КК України та призначити покарання - 3 (три) роки позбавлення волі.
Відповідно до ст.75 КК України, звільнити ОСОБА_2 від відбування покарання, якщо він протягом іспитового строку тривалістю 2 (два) роки не скоїть новий злочин та виконає покладені на нього судом обов’язки.
На підставі ч.1 ст.76 КК України покласти на ОСОБА_2 обов’язки:
- повідомляти Лозівський міськрайонний відділ з питань пробації Північно-Східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції (кримінально-виконавчу інспекцію) про зміну місця проживання, роботи або навчання;
- періодично з’являтися для реєстрації до Лозівського міськрайонного відділу з питань пробації Північно-Східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції (в кримінально-виконавчу інспекцію).
Запобіжний захід відносно ОСОБА_2 не обирався.
Стягнути з засудженого ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, не працюючого, який зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, фактично мешкає за адресою: смт. Краснопавлівка Лозівського району Харківської області, мікрорайонАДРЕСА_1, на користь держави судові витрати в сумі 296,61 (двісті дев’яносто шість грн. 61 коп.) гривень за проведення товарознавчої експертизи № 4379 від 28.09.2017 року, перерахував на р/р 31419544700005 в УДКС України в Комінтернівському районі м. Харкова, код доходів 24060300, МФО 851011, код банку 37999680.
Після набрання вироком законної сили речові докази: брухт чорного металу у формі труб, швелерів, кутників, листа, загальною вагою 133,8 кг, який належить гр. ОСОБА_3 - вважати повернутими потерпілій.
Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст.394 КПК України до апеляційного суду Харківської області через Лозівський міськрайонний суд Харківської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку на подачу апеляційної скарги за відсутності такої скарги, а при оскарженні вироку – після постановлення ухвали апеляційним судом.
Суддя С.Т.Мішуровська
- Номер: 1-кп/629/114/18
- Опис:
- Тип справи: на кримінальне провадження
- Номер справи: 629/3995/17
- Суд: Лозівський міськрайонний суд Харківської області
- Суддя: Мішуровська С.Т.
- Результати справи:
- Етап діла: Виконання рішення
- Департамент справи:
- Дата реєстрації: 26.10.2017
- Дата етапу: 09.02.2018