Справа № 22ц – 1299/09 Головуючий у 1 інстанції – Олексюк А.В.
Категорія – 34 Доповідач – Осіпук В.В.
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
4 грудня 2009 року місто Луцьк
Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Волинської області в складі:
головуючого Завидовської-Марчук О.Г.
суддів Данилюк В.А., Осіпука В.В.
при секретарі Дуткіній Ж.П.
з участю представника позивача ОСОБА_3
відповідача ОСОБА_2
представника відповідача ОСОБА_4,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди, за апеляційною скаргою відповідача ОСОБА_2 на рішення Луцького міськрайонного суду від 7 серпня 2009 року, -
В С Т А Н О В И Л А:
У вересні 2008 року ОСОБА_1 звернувся в суд до ОСОБА_2 із зазначеним позовом. Покликався на те, що 13 серпня 2008 року біля 21 год. 20 хв. під час дорожньо-транспортної пригоди, яка сталась з вини відповідача ОСОБА_2, який керував трактором марки «Т-40» реєстраційний номер НОМЕР_1, і мала місце по вулиці Миру в селі Ратнів Луцького району Волинської області, було пошкоджено його легковий автомобіль «Форд Сієра» номерний знак НОМЕР_2, чим завдано йому матеріальну шкоду на суму 16473 грн. 78 коп. ДТП на його думку сталась по тій причині, що ОСОБА_2 у темну пору доби, трактором буксирував причіп з відкидними бортами, не позначеними габаритними вогнями, ширина яких складала 2,9 м і при роз’їзді допустив зіткнення з його легковим автомобілем, який рухався у зустрічному напрямку.
Крім того зазначав, що пошкодженням автомобіля йому було спричинено моральну шкоду на суму 5000 грн., а також на правову допомогу він затратив 1500 грн.
В зв’язку з чим просив стягнути з відповідача в його користь 18123 грн. 78 коп. за завдану майнову шкоду, 5000 грн. за заподіяну моральну шкоду та відшкодувати йому витрати по сплаті судового збору і інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи.
7 серпня 2009 року рішенням Луцького міськрайонного суду позов задоволено частково, стягнуто з ОСОБА_2 в користь ОСОБА_1 14491 грн. 31 коп. за завдану матеріальну шкоду, 500 грн. за заподіяну моральну шкоду та 2374 грн. 91 коп. понесених судових витрат по справі.
В поданій на рішення апеляційній скарзі відповідач ОСОБА_2 просить рішення суду першої інстанції скасувати як незаконне, прийняте судом без повного з’ясування всіх обставин справи та з порушенням норм матеріального і процесуального права і ухвалити нове рішення про відмову в позові.
Заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, дослідивши обставини справи та перевіривши їх доказами, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає до задоволення частково з таких підстав.
Задовольняючи позов частково, суд першої інстанції виходив з того, що вимоги позивача про задоволення позову щодо відшкодування йому матеріальної та моральної шкоди є підставними, оскільки шкода завдана лише винними діями відповідача ОСОБА_2, якого за вчинення ДТП постановою суду, що набрала законної сили, притягнуто до адміністративної відповідальності.
Однак, погодитись з таким висновком суду не можна, оскільки до нього суд дійшов з порушенням норм матеріального та процесуального права.
Встановлено, що 13 серпня 2008 року в селі Ратнів Луцького району Волинської області біля 21 год. 20 хв. ОСОБА_2, керуючи трактором і буксируючи причіп з відкидними бортами не позначеними габаритними вогнями, при роз’їзді з автомобілем позивача ОСОБА_1 пошкодив даний автомобіль чим заподіяв йому матеріальну шкоду на суму 14491 грн. 31 коп. (а.с. 6, 19-20, 116-143). Також встановлено, що відповідач ОСОБА_2 за порушення пункту 22.5 Правил дорожнього руху 12 вересня 2008 року постановою судді Луцького міськрайонного суду притягувався до адміністративної відповідальності за ст.124 КУпАП (а.с. 5), яка набрала законної сили.
Крім того, з матеріалів даної адміністративної справи оглянутої в судовому засіданні апеляційного суду встановлено, що водій легкового автомобіля «Форд-Сієра» ОСОБА_1, рухаючись зі швидкістю 40 км/год., трактор «Т-40» з негабаритним вантажем побачив за 100 метрів до місця ДТП, а отже мав можливість зупинити свій транспортний засіб. Разом з тим, як вбачається з схеми ДТП, яка знаходиться в матеріалах адмінсправи, вільною для роз’їзду транспортних засобів під час даної автопригоди залишалась смуга шириною 1м. 90 см., а габаритна ширина пошкодженого автомобіля становила 1м. 70 см., що давало позивачу об’єктивну можливість об’їзду даної перешкоди.
Зазначені обставини підтверджуються висновком спеціаліста-експерта сектору автотехнічних досліджень НДЕКЦ при УМВС України у Волинській області від 2 грудня 2008 року №213 (а.с. 56-58).
Отже, оцінюючи наведені факти, колегія суддів приходить до висновку, що водій легкового автомобіля ОСОБА_1, виявивши перешкоду для руху, не вжив жодних заходів для зупинки свого транспортного засобу чи її об’їзду, хоча мав таку можливість, тим самим порушив вимоги п.12.3 Правил дорожнього руху, що поряд із винними діями водія трактора знаходиться у прямому причинному зв’язку із виникненням даної ДТП і заподіянням шкоди.
Згідно п.3 ч.1 ст.1188 ЦК України, шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.
Постановою Пленуму Верховного Суду від 27.03.1992 року «Про практику розгляду цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» судам роз’яснено, що питання про відповідальність за шкоду, заподіяну внаслідок взаємодії кількох джерел самим джерелом підвищеної небезпеки, за наявності вини обох їх володільців, в тому числі і розмір відшкодування, вирішуються відповідно до ступеня вини кожного.
Таким чином, встановивши наведені факти, колегія суддів приходить до висновку, що у заподіянні шкоди під час даної ДТП є вина обох її учасників. Крім того, враховуючи обставини даної автопригоди, значимість допущених порушень Правил дорожнього руху кожним з її учасників щодо наслідків ДТП, колегія суддів вважає, що ступінь їх вини є рівною. Тому відшкодуванню за даним позовом підлягатиме лише половина майнової шкоди завданої ОСОБА_1 під час ДТП, тобто (14491,31 : 2) = 7245 грн. 65 коп. Отже, рішення суду першої інстанції у даній частині слід змінити.
Згідно ч.1 ст.23, ч.1 ст.1167 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.
Моральна шкода, завдана фізичній особі неправомірними діями відшкодовується особою, яка її завдала за наявності її вини.
Оскільки легковий автомобіль ОСОБА_1 був пошкоджений під час ДТП, що сталась з вини обох її учасників, то враховуючи при цьому ступінь вини самого позивача, душевні страждання, які він зазнав у зв’язку із пошкодженням його майна, виходячи з умов розумності і справедливості, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції рішення в частині відшкодування позивачу моральної шкоди ухвалив з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Відповідно до ч.1 ст.89 ЦПК України, стороні на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві – пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.
Враховуючи розміри позовних вимог, які підлягають задоволенню і судових витрат, понесених позивачем, то в користь ОСОБА_1 підлягають стягненню судові витрати:
- судовий збір – 72 грн. 45 коп. (144,91 : 2);
- витрати пов’язані з розглядом справи – 1115 грн. ((1350 + 750 + 30) : 2), а всього – 1187 грн. 45 коп. (72,45 + 1115).
У зв’язку з цим та враховуючи вимоги ч.5 ст.88 ЦПК України, рішення суду першої інстанції в частині розподілу судових витрат між сторонами також підлягає зміні.
Керуючись ст.ст.303; 307; 309 ч.1 п.1, 4; 316; 319 ЦПК України, колегія суддів, -
В И Р І Ш И Л А :
Апеляційну скаргу відповідача ОСОБА_2 задоволити частково.
Рішення Луцького міськрайонного суду від 7 серпня 2009 року в частині відшкодування ОСОБА_1 майнової шкоди та судових витрат змінити.
Стягнути з ОСОБА_2 в користь ОСОБА_1 7245 грн. 65 коп. за завдану майнову шкоду та 1187 грн. 45 коп. понесених судових витрат.
В решті рішення залишити без змін.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржене у касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання законної сили.
Головуючий /-/ Завидовська-Марчук О.Г.
Судді /-//-/ Данилюк В.А., Осіпук В.В.
Згідно з оригіналом:
Суддя апеляційного суду В.В.Осіпук
Друк.бсф.