Справа № 1-210/2009 р.  

  ВИРОК  

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ  

  29 липня 2009 року  

Новозаводський районний суд м. Чернігова  

в складі:  головуючого                                КУЗЬМІНА М .В.  

при секретарі                                                ДОВБЕНКО В.М.  

за участю  прокурора                                   КАЛИТА А.Д.  

За участю підсудного ОСОБА_1, потерпілого ОСОБА_2                                  

Розглянувши  у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Чернігові  справу по  обвинуваченню ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, не одруженого, працюючого «Альянс 2» та «Фабрика вікон» установником вікон, ІНФОРМАЦІЯ_3, раніше не судимого, проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4,  

- у скоєнні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України  

  ВСТАНОВИВ:  

    ОСОБА_1 14.05.2009 року, в денний час, перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння, знаходячись в квартирі АДРЕСА_1, з метою таємного викрадення чужого майна, шляхом вибиття вхідних дверей, проник до однієї з кімнат вказаної квартири, звідки таємно викрав майно: ноутбук «Asus», вартістю 3700 грн., мишку комп’ютерну, вартістю 100 грн.,  кабель USB, вартістю 30 грн., гроші в сумі 300 грн., а всього на загальну суму 4130 грн., що належить ОСОБА_2  

  В судовому засіданні підсудний ОСОБА_1 свою вину у скоєнні даного злочину визнав повністю та пояснив, що 14.05.2009 року він в денний час приїхав на квартиру, де мешкає ОСОБА_2 тому, що напередодні він продав ОСОБА_2 В,М. мобільний телефон, але останній потерпілого не влаштував і він побажав його чи обміняти, чи повернути. В квартиру його впустив господар квартири та повідомив, що ОСОБА_2 немає вдома. Він спитав дозволу почекати ОСОБА_2, на що господар квартири погодився. Під час розмови з власником квартири на ім’я ОСОБА_2 вони вирішили випити. Він сходив до машини та приніс пакет вина. Після цього сходив, купив поїсти. Вони випили вдвох з ОСОБА_2 вино, потім він сходив та купив ще пляшку горілки, яку вони також розпили. Після цього він підвівся та, знаючи, в якій з кімнат мешкає ОСОБА_2, підійшов до дверей та плечем вибив двері, зламавши замок. Зайшов до кімнати і забрав ноутбук, в якому знаходилось 300 грн. Господар квартири п’яний сидів на кухні, він з ним попрощався та пішов до машини. Ноутбук поклав до пакету, який знайшов в кімнаті ОСОБА_2, по дорозі зустрів знайомого таксиста і останній спитав у нього, чи не продає він ноутбук. Він продав ноутбук таксисту за 1500 грн. Коли дізнався, що його розшукує міліція, пішов до таксиста, викупив ноутбук і повернув його власнику. На сьогоднішній час він з потерпілим розрахувався повністю. Розкаявся в скоєному, просив суворо його не карати.  

Крім  визнавальних  показів, вина підсудного ОСОБА_1 в скоєнні даного злочину  також  підтверджується матеріалами справи, які  учасники судового засідання  не  вважають  за доцільне  досліджувати, але  обставини  та  факти  скоєння даного  злочину  підсудним ОСОБА_1 та іншими учасниками  судового  засідання  не  оспорюються, і  тому, оцінюючи отримані докази, суд дійшов висновку, що  дії ОСОБА_1  за фактом таємного викрадення чужого майна, яке належить ОСОБА_2, поєднаного з проникненням до житла, органами досудового слідства вірно кваліфіковані за ч. 3 ст. 185 КК України.  

Відповідно до ст. 66 КК України, за обставини, які  пом’якшують  вину підсудного ОСОБА_1 суд  визнає  щире каяття та сприяння розкриттю  злочину.  

За обставини, що обтяжують відповідальність підсудного ОСОБА_1, згідно ст. 67 КК України,  суд визнає скоєння злочину в стані алкогольного сп’яніння.  

Обговорюючи питання про обрання міри покарання підсудному ОСОБА_1 суд приймає до уваги дані, характеризуючи особу підсудного, відшкодування завданої шкоди потерпілому, і тому суд вважає за можливе обрати відносно ОСОБА_1 міру покарання в межах санкції ст. 185  ч. 3 КК України, з застосуванням ст. 75 КК України, без ізоляції від суспільства.  

Потерпілий в судовому засіданні відмовився від підтримання позовних вимог.  

Судові витрати по справі в сумі 324 грн. 52 коп. підлягаю стягненню з ОСОБА_1 на користь держави.  

Речові докази по справі  - скляну пляшку з рідиною, яка зберігається в камері схову ЧМВ УМВС України в Чернігівській області, підлягає знищенню.  

Керуючись ст. ст. 323-324 КПК України, суд –  

  ЗАСУДИВ:  

  ОСОБА_1 визнати винним та призначити покарання за ч. 3 ст. 185 КК України у вигляді чотирьох років позбавлення волі.  

Застосувати ст. 75 КК України та звільнити ОСОБА_1 від відбування призначеного покарання за вироком суду, встановивши йому іспитовий строк терміном на два роки.  

На підставі ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_1 такі обов’язки:  

-   -     не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи;  

-   -     повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання;  

-   -     періодично з’являтись на відмітку до органів кримінально – виконавчої системи.  

  Судові витрати по справі в сумі 324 грн. 52 коп. стягнути з ОСОБА_1 на користь держави.  

  Речові докази по справі  - скляну пляшку з рідиною, яка зберігається в камері схову ЧМВ УМВС України в Чернігівській області,  - знищити.  

  Міру запобіжного заходу ОСОБА_1 залишити підписку про невиїзд з постійного місця проживання.  

Вирок може бути оскаржений до Чернігівського апеляційного суду протягом п’ятнадцяти днів.  

СУДДЯ:               М.В.КУЗЬМІН