Справа № 1-219/2009 р.  

  ВИРОК  

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ  

  03 серпня 2009 року    Новозаводський районний суд м. Чернігова  

в складі:  головуючого                                КУЗЬМІНА М .В.  

при секретарі                                                ГРИЩЕНКО Н.С.  

за участю  прокурора                                   ШАПОВАЛ О.М.  

адвоката                                                         ОСОБА_1  

  Розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Чернігові   справу по  обвинуваченню ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, не одруженого, раніше не судимого, працюючого технологом ПП РПЦ «Іланта Друк», має на утриманні неповнолітнього сина, мешкає за адресою: АДРЕСА_1,  

- у скоєнні злочину, передбаченого ч. 1 ст.  119 КК України  

ВСТАНОВИВ:  

    ОСОБА_2 16.04.2009 року, близько 11 години, знаходячись за місцем своєї роботи за адресою: м. Чернігів, вул. Текстильників, буд. 1Д, розвертаючись із ножем в правій руці, ненавмисно наніс один удар в життєво важливий орган, живіт, ОСОБА_3, чим спричинив останньому тілесні ушкодження у вигляді: колото-різаної рани передньої стінки живота з ушкодженням судинної нирки заочеревинної гематоми навколо лівої нирки з масивним просякненням жирової клітковини лівої нирки, які відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень, внаслідок чого останній помер в кареті швидкої допомоги.  

  В судовому засіданні ОСОБА_2 свою вину у вчиненні злочину визнав повністю та пояснив, що 16.04.2009 року він був на своєму робочому місці  ПП РПЦ «Іланта Друк   »   . Близько 11-ї години він вирішив поїсти, взяв з сумки сало та хліб і на столі почав різати кухонним ножем, який був раніше куплений для того, що нарізати їжу. В цей час ззаду хтось до нього підійшов і штовхнув у плече, він почав повертатись, щоб подивитись, а ніж тримав у правій руці. Коли повернувся, то побачив, що біля нього стоїть ОСОБА_3, який почав на нього падати. Після цього Кулик відійшов назад, він спитав у нього, що сталось, але останній промовчав. Потім Кулик присів на «корточки» і після цього упав на бік. Він підійшов до нього, щоб подивитись, що сталось, і побачив, що у Кулика збоку йде кров. Він зняв з потерпілого комбінезон і побачив у останнього в боку колоту рану, затисну її рукою і почав кричати, щоб викликали швидку допомогу. Хвилин через 20-25 приїхала машина швидкої медичної допомоги, Кулика занесли до машини, і останній в машині помер. Розкаявся в скоєному, просить суворо не карати та передати його на поруки трудового колективу. Заявлений цивільний позов потерпілих ОСОБА_4 та ОСОБА_5 в частині матеріальної шкоди визнає, він поштовим переказом сплатив вказану суму потерпілим, також визнає моральну шкоду потерпілих в розмірі 20 000 грн. на кожного.  

  Крім  визнавальних  показів, вина підсудного ОСОБА_2 в скоєнні  злочину, передбаченого ст. 119 ч. 1 КК України  також  підтверджується матеріалами справи, які  учасники судового засідання  не  вважають  за доцільне  досліджувати, але  обставини  та  факти  скоєння даного  злочину  підсудним ОСОБА_2 та іншими учасниками  судового  засідання  не  оспорюються, і  тому, оцінюючи отримані докази, суд дійшов висновку, що  дії ОСОБА_2 за фактом  вбивства вчиненого через необережність, органами досудового слідства вірно кваліфіковані за ст. 119 ч. 1 КК України.  

Відповідно до ст. 66 КК України, за обставини, які  пом’якшують  вину підсудного ОСОБА_2 суд  визнає каяття та сприяння розкриттю  злочину.  

Обставин, що обтяжують відповідальність підсудного ОСОБА_2, згідно ст. 67 КК України,  судом не встановлено.  

Обговорюючи питання про обрання міри покарання ОСОБА_2, суд приймає до уваги дані, характеризуючи особу підсудного, ступінь суспільної небезпеки вчиненого злочину, тому суд не знаходить підстав для задоволення клопотання трудового колективу ПП РПЦ «Іланта Друк» про передачу на поруки ОСОБА_2, однак з врахуванням того, що ОСОБА_2 раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, до адміністративної відповідальності також не притягувався, має позитивні характеристики, має на утриманні неповнолітню дитину, відшкодував потерпілим матеріальну шкоду, суд  вважає можливим обрати до нього міру покарання в межах санкції ст. 119 ч. 1 КК України, з застосуванням ст. 75, 76 КК України, без ізоляції від суспільства.  

Судових витрат по справі немає.  

Заявлений цивільний позов ОСОБА_4 та ОСОБА_5 в частині відшкодування моральної шкоди в сумі 20 000 грн. на кожну підлягає задоволенню, тому що винними діями ОСОБА_2 потерпілим дійсно було завдано моральної шкоди і підсудний визнав дані позовні вимоги.  

Речові докази по справі -  змиви речовини бурого кольору, ніж, футболка, джемпер, які знаходяться в камері схову ЧМВ УМВС України в Чернігівській області – підлягають знищенню.  

Керуючись ст. ст. 323-324 КПК України –  

  ЗАСУДИВ:  

  ОСОБА_2 визнати винним та призначити покарання за ст. 119 ч. 1  КК України у вигляді  трьох років трьох місяців позбавлення волі.  

Застосувати ст. 75 КК України та  звільнити ОСОБА_2 від відбування призначеного покарання за вироком суду, встановивши йому іспитовий строк терміном на три роки.  

На підставі ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_2 такі обов’язки:  

-   -     не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи;  

-   -     повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання;  

-   -     періодично з’являтись на відмітку до органів кримінально – виконавчої системи.  

  Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4 20 000 грн. завданої моральної шкоди, на користь ОСОБА_5 20 000 грн. завданої моральної шкоди.  

Речові докази по справі -  змиви речовини бурого кольору, ніж, футболка, джемпер, які знаходяться в камері схову ЧМВ УМВС України в Чернігівській області – знищити.  

Міру запобіжного заходу ОСОБА_2 залишити підписку про невиїзд з постійного місця проживання.  

  Вирок може бути оскаржений до Чернігівського апеляційного суду  протягом 15 днів.  

  СУДДЯ:                                                  М.В.КУЗЬМІН