ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

          

02 серпня 2006 р.

№ 16/301-05(47/545-04)

      

Вищий господарський  суд  України  у складі колегії суддів:

                                                               Перепічая В.С. (головуючого),

                                                               Вовка І.В.,

                                                               Гончарука П.А.,              

                                 

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю “Млєко” на постанову Харківського апеляційного господарського суду від 16 травня 2006 року у справі № 16/301-05 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю “Фудсервіс” до товариства з обмеженою відповідальністю “Млєко” про стягнення суми, -

                                                                                 

                                       ВСТАНОВИВ:

У листопаді 2004 року товариство з обмеженою відповідальністю “Фудсервіс” звернулось до господарського суду Харківської області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю “Млєко”, з урахуванням уточнень до нього, про стягнення 12682,80 грн. вартості несплаченого товару, 710,62 грн. пені, 145,60 грн. штрафу, посилаючись на невиконання відповідачем умов дистриб’юторського договору № 131/06-04Д від 11 червня 2004 року в частині розрахунків.

Справа розглядалась судами неодноразово.

20 березня 2006 року відповідач подав зустрічну позовну заяву про відшкодування витрат на зберігання товару в сумі 2824,23 грн.

Відповідач подав до суду клопотання про повернення зустрічної позовної заяви в зв’язку з тим, що її буде подано до господарського суду для відкриття окремого провадження.

Останнім рішенням господарського суду Харківської області від 21 березня 2006 року, залишеним без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 16 травня 2006 року, позов задоволено частково. Стягнуто з відповідача на користь позивача 12682,80 грн. заборгованості за несплачений товар та судові витрати. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Повернуто відповідачу зустрічну позовну заяву та додані до неї документи.

У касаційній скарзі відповідач просить скасувати постановлені у справі судові рішення, посилаючись на неправильне застосування попередніми судовими інстанціями норм матеріального і процесуального права при їх прийнятті.

У відзиві на касаційну скаргу позивач просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення –без змін, вказуючи на відсутність підстав для задоволення касаційної скарги.

Заслухавши пояснення представників сторін, вивчивши матеріали справи, обговоривши доводи касаційної скарги та заперечення проти них, суд вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Задовольняючи позов в частині стягнення з відповідача 12682,80 грн. заборгованості за несплачений товар, місцевий господарський суд, керуючись нормами Цивільного кодексу України, виходив з того, що відповідно до накладної № 445 від 14 червня 2004 року та вантажної квитанції № 083633 від 14 –17 червня 2004 року позивач передав відповідачу товар на вказану суму, а відповідач, отримавши товар, його оплату не здійснив. Факт поставки товару підтверджено матеріалами справи. В матеріалах справи міститься акт звірки взаємних розрахунків за період з 1 червня 2004 року по 30 вересня 2004 року на суму 12682,80 грн., підписаний представниками обох сторін та скріплений печатками підприємств, яким відповідач підтверджує свою заборгованість перед позивачем у вказаній сумі. Доказів сплати суми боргу відповідачем не надано.

При цьому, в задоволенні вимог позивача про стягнення сум пені та штрафу відповідно до умов дистриб’юторського договору № 131/06-04Д від 11 червня 2004 року судом першої інстанції відмовлено, з посиланням на те, що поставка товару була здійснена без укладення письмової угоди, за накладеною № 445 від 14 червня 2004 року, поза межами дії дистриб’юторського договору № 131/06-04Д від 11 червня 2004 року.

Вказані висновки місцевого господарського суду є законними, обґрунтованими, відповідають нормам матеріального і процесуального права, фактичним обставинам та наявним матеріалам справи, а тому рішення суду першої інстанції підставно залишено без змін постановою апеляційного господарського суду.

Доводи касаційної скарги висновків попередніх судових інстанцій не спростовують.

З огляду на викладене, підстав для зміни або скасування постановлених у справі судових рішень не вбачається.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України –

          

           ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю “Млєко” залишити без задоволення, а рішення господарського суду Харківської області від 21 березня 2006 року та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 16 травня 2006 року у справі № 16/301-05 –без змін.

Головуючий           Перепічай В.С.

Судді                                                                                      Вовк І.В.

                                                                                               Гончарук П.А.