Ухвала

11 січня 2018 р.

м. Київ

справа № 638/3123/13-к

провадження № 51-383 зп18

Суддя Верховного Суду Марчук О.П., розглянувши заяви засудженого ОСОБА_1 про перегляд вироку Дзержинського районного суду м. Харкова від 25 вересня 2014 року, ухвали Апеляційного суду Харківської області від 18 квітня 2016 року, ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 4 жовтня 2017 року щодо нього,

встановив:

Вироком Дзержинського районного суду м. Харкова від 25 вересня 2014 року ОСОБА_1 засуджено за ч. 2 ст. 355, ч. 4 ст. 190 КК України, із застосуванням ч. 4 ст. 70 КК України, до покарання у виді 13 років 6 місяців позбавлення волі з конфіскацією майна, яке є власністю засудженого.

Ухвалою Апеляційного суду Харківської області від 18 квітня 2016 року вирок суду першої інстанції в частині засудження ОСОБА_1 за ч. 4 ст. 190 КК України по епізоду щодо ТОВ «Валтар-Агро» - скасовано, матеріали кримінальної справи в цій частині виділені в окреме провадження та повернуто для додаткового розслідування прокурору Харківської області. Окрему постанову Дзержинського районного суду м. Харкова від 25 вересня 2014 року скасовано.

Вирок суду першої інстанції в частині призначеного покарання ОСОБА_1 змінено. Пом'якшено ОСОБА_1 покарання за ч. 4 ст. 190 КК України до 10 років позбавлення волі з конфіскацією майна, яке є власністю засудженого. Постановлено вважати ОСОБА_1 засудженим за ч. 2 ст. 355 КК України до покарання у виді 4 років позбавлення волі. На підставі ч. 1 ст. 70 КК України визначено остаточне покарання ОСОБА_1 у виді 11 років позбавлення волі з конфіскацією майна, яке є власністю засудженого. Виключено із вироку вказівку на ч. 4 ст. 70 КК України.

Відповідно до ч. 5 ст. 72 КК України зараховано час перебування ОСОБА_1 під вартою із 30 січня 2012 року по 18 квітня 2016 року із розрахунку один день попереднього ув'язнення на 2 дні позбавлення волі. Визначено, що строк відбування покарання ОСОБА_1 рахувати з 30 січня 2012 року.

Відповідно до вимог ст. 2 Закону України «Про амністію у 2014 році» від 8 квітня 2014 року зі змінами, звільнено ОСОБА_1 від відбування призначеного покарання.

Вирок суду в частині засудження ОСОБА_2 залишено без змін.

В порядку ст. 365 КПК України 1960 року вирок в частині стягнення судових витрат в сумі 44080 грн. 32 коп. солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 змінено. Визначено, що зазначені витрати підлягають стягненню із засуджених в рівних частинах, по 22040 грн. 16 коп.

В іншій частині вирок суду першої інстанції залишено без змін.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 4 жовтня 2017 року вирок Дзержинського районного суду м. Харкова від 25 вересня 2014 року та ухвалу Апеляційного суду Харківської області від 18 квітня 2016 року залишено без зміни.

Засуджений ОСОБА_1 27 листопада 2017 року звернувся до Верховного Суду України із заявою про перегляд вказаних судових рішень в порядку глави 33 КПК України (зі змінами в редакції від 12 лютого 2015 року).

Ухвалою судді Верховного Суду України від 1 грудня 2107 року на підставі ч. 2 ст. 450 КПК України (зі змінами в редакції від 12 лютого 2015 року) повідомлено засудженому ОСОБА_1 про недоліки зави і встановлено строк до 26 грудня 2017 року для їх усунення, оскільки заява не відповідала вимогам ст. ст. 448, 449 КПК України (зі змінами в редакції від 12 лютого 2015 року).

На виконання ухвали від 1 грудня 2017 року засуджений ОСОБА_1 26 грудня 2017 року та 27 грудня 2017 року подав заяви про усунення недоліків заяви про перегляд судових рішень.

Законом України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» від 3 жовтня 2017 року, що набрав чинності 15 грудня 2017 року, внесено зміни до Кримінального процесуального кодексу України та визначено, що судом касаційної інстанції є Верховний Суд.

Відповідно до пункту 1 параграфу 3 Розділу 4 вказаного Закону заяви про перегляд судових рішень Верховним Судом України у справах, які подані та розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, передаються до Касаційного кримінального суду та розглядаються спочатку колегією у складі трьох або більшої непарної кількості суддів за правилами, що діяли до набрання чинності цим Законом.

Заяви засудженого ОСОБА_1 9 січня 2018 року передані на розгляд до Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду.

Перевіривши відповідність заяв вимогам ст. 448 КПК України (зі змінами в редакції від 12 лютого 2015 року), приходжу до висновку, що вони підлягають поверненню, з огляду на наступне.

Так, вказані заяви є однаковими за своїм змістом, лише адресовані різним установам - до Верховного Суду України та до Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду відповідно.

Як убачається зі змісту заяв, засудженим не усунуто недоліків вказаних в ухвалі від 1 грудня 2017 року.

По суті, засуджений висловлює незгоду із тими недоліками, які необхідно було усунути, аналізує та викладає свої міркування щодо правильності посилання Верховного Суду України на відсутність обґрунтування зави вимогам ч. 3 ст. 445 КПК України (зі змінами в редакції від 12 лютого 2015 року), дає свої пояснення, чому в такій редакції викладено заяву, та у зв'язку з чим до заяви долучено для порівняння рішення Судової палати у цивільних справах і Судової палати у господарських справах Верховного Суду України.

Відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 450 КПК України (зі змінами в редакції від 12 лютого 2015 року) заява повертається заявнику у разі, якщо заявник не усунув її недоліки протягом установленого строку.

Оскільки в установлений строк засуджений ОСОБА_1 не усунув недоліки заяви, про які останньому було повідомлено в ухвалі від 1 грудня 2017 року, то його заяви підлягають поверненню.

На підставі викладеного та керуючись ст. 450 КПК України (зі змінами в редакції від 12 лютого 2015 року)

постановив:

Заяви засудженого ОСОБА_1 про перегляд вироку Дзержинського районного суду м. Харкова від 25 вересня 2014 року, ухвали Апеляційного суду Харківської області від 18 квітня 2016 року, ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 4 жовтня 2017 року - повернути.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя

МарчукО.П.