Верховний

Суд

УХВАЛА

12 січня 2018 року

м. Київ

справа № 914/102/17

Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду:

Вронська Г.О.,

розглянувши матеріали заяви Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"

про перегляд Верховним Судом України

постанови Вищого господарського суду України

у складі колегії суддів: Данилова М.В., Алєєва І.В., Корсак В.А.

від 18.10.2017 та

рішення Господарського суду Львівської області

у складі судді Петрашко М.М.

від 14.03.2017

за позовом Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"

до Публічного акціонерного товариства "ДТЕК Західенерго"

про стягнення 19 930 707,24 грн.

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" подало до Верховного Суду України заяву про перегляд постанови Вищого господарського суду України від 18.10.2017 та рішення Господарського суду Львівської області від 14.03.2017 у справі 914/102/17 з підстав, передбачених пунктом 1 частини 1 статті 11116 Господарського процесуального кодексу України (в редакції, чинній до 15.12.2017).

У заяві Публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" просить скасувати постанову Вищого господарського суду України від 18.10.2017, рішення Господарського суду Львівської області від 14.03.2017 та залишити в силі постанову Львівського апеляційного господарського суду від 13.06.2017 у справі № 914/102/17.

Зазначена заява передана Верховним Судом України до Касаційного господарського суду.

Відповідно до положень підпункту 1 пункту 1 Розділу ХІ "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України заяви про перегляд судових рішень Верховним Судом України у господарських справах, які подані та розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного господарського суду та розглядаються спочатку колегією у складі трьох або більшої непарної кількості суддів за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. Такі заяви розглядаються без повідомлення та виклику учасників справи, за винятком випадку, коли суд з огляду на обставини справи ухвалить рішення про інше.

У статтях 11118, 11119 Господарського процесуального кодексу України (в редакції, чинній до 15.12.2017) визначено вимоги до заяви та порядок подання заяви про перегляд судових рішень господарських судів.

Так, відповідно до пунктів 1-3 частини 2 статті 11119 Господарського процесуального кодексу України (в редакції, чинній до 15.12.2017) до заяви додаються копії заяви відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі, копії судових рішень, про перегляд яких подано заяву; копії різних за змістом судових рішень, якщо заява подається з підстав, передбачених пунктами 1 і 2 частини першої статті 11116 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 36 Господарського процесуального кодексу України (в редакції, чинній до 15.12.2017) визначено, що письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії.

Відповідно до пункту 5.27 Національного стандарту України Уніфікованої системи організаційно-розпорядчої документації "Вимоги до оформлювання документів" (ДСТУ 4163-2003), затвердженого наказом Держспоживстандарту України від 07.04.2003 № 55, відмітка про засвідчення копії документа складається зі слів "Згідно з оригіналом", назви посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища, дати засвідчення копії і проставляють нижче реквізиту 23.

Згідно з частиною 3 статті 6 Закону України "Про доступ до судових рішень" суд при здійсненні судочинства може використовувати лише текст судового рішення, який опубліковано офіційно або внесено до Реєстру [Єдиного державного реєстру судових рішень].

Враховуючи вимоги зазначеного Закону та Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом Державної судової адміністрації України від 20.02.2013 № 28 [яка застосовувалась на момент подання заяви], копії судових рішень, додані до заяви про перегляд судових рішень господарських судів, повинні бути належним чином оформлені та засвідчені або роздруковані з Єдиного державного реєстру судових рішень.

Проте, усупереч вищенаведеному, заявником надано друковані тексти рішення Господарського суду Львівської області від 14.03.2017 у справі № 914/102/17 (судове рішення, про перегляд якого подано заяву) та постанову Вищого господарського суду України від 08.11.2017 у справі № 911/3706/16, постанову Вищого господарського суду України від 13.11.2017 у справі № 904/11214/16 (різні за змістом судові рішення, на які заявник посилається у заяві), що не є такими копіями.

Крім того, копія заяви та копії доданих до неї документів, які надано заявником відповідно до кількості учасників справи, також не відповідають вищезазначеним вимогам (неналежно засвідчені).

У порушення пункту 2 частини 2 статті 11119 Господарського процесуального кодексу України (в редакції, чинній до 15.12.2017) заявником взагалі не додано до заяви копію (належно засвідчену) постанови Львівського апеляційного господарського суду від 13.06.2017 у справі № 914/102/17 (судове рішення, про перегляд якого подано заяву).

Крім того, з матеріалів заяви та доданих до неї документів неможливо з'ясувати дату подання позову та ставки судового збору, що підлягала сплаті при його поданні. Зважаючи на це, у Суду немає можливості перевірити правильність розрахунку сплати заявником судового збору за подання заяви про перегляд судових рішень господарського суду.

За таких обставин, Суд вважає за необхідне звернути увагу заявника на наступне.

Відповідно до частини 3 статті 11119 Господарського процесуального кодексу України (в редакції, чинній до 15.12.2017) до заяви також додається документ про сплату судового збору.

Підпунктом 6 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" (в редакції, чинній станом на 14.12.2017) передбачено, що ставка судового збору за подання до господарського суду заяви про перегляд судових рішень Верховним Судом України становить 130 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.

Відповідно до підпункту 1 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" (в редакції, чинній з 01.01.2017) ставка судового збору за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру складала 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 150 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно зі статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2017 рік" розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01.01.2017 становив 1 600 грн.

Як вбачається з матеріалів поданої заяви, предметом позову у даній справі є стягнення 19 930 707,24 грн.

Отже, за умови подання позовної заяви з 01.01.2017, позивач повинен був сплатити судовий збір у розмірі 240 000,00 грн. Відповідно, за наявності зазначеної умови, заявник, звертаючись до Верховного Суду України із заявою про перегляд судових рішень господарських судів повинен був сплатити судовий збір у розмірі 312 000,00 грн.

Однак, до поданої заяви заявником додано платіжне доручення № 5008612 від 14.12.2017 про сплату судового збору у розмірі 268 710,00 грн.

З огляду на все вищезазначене, Суд вважає, що наведені вище обставини є недоліками, які заявник повинен усунути у строк встановлений судом, а подана заявником заява про перегляд судових рішень господарського суду на цей строк повинна бути залишена без руху.

Відповідно до частини 2 статті 11120 Господарського процесуального кодексу України (в редакції до 15.12.2017) суддя-доповідач протягом трьох днів здійснює перевірку відповідності заяви вимогам цього Кодексу. У разі якщо заяву подано без додержання вимог статей 11118 та 11119 цього Кодексу, заявник письмово повідомляється про недоліки заяви та строк, протягом якого він зобов'язаний їх усунути.

Керуючись підпунктом 1 пункту 1 Розділу ХІ "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України, статтями 11118 - 11120 Господарського процесуального кодексу України (в редакції, чинній до 15.12.2017), Суд

У Х В А Л И В:

1. Заяву Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" про перегляд Верховним Судом України постанови Вищого господарського суду України від 18.10.2017 та рішення Господарського суду Львівської області від 14.03.2017 у справі 914/102/17 залишити без руху.

2. Надати Публічному акціонерному товариству "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" строк для усунення недоліків заяви до 25.01.2018

3. Зобов'язати Публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" надати пояснення щодо правильності розміру сплаченого судового збору до 25.01.2018.

4. Роз'яснити Публічному акціонерному товариству "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", що у разі неусунення недоліків заяви у встановлений судом строк така заява вважається неподаною і підлягає поверненню заявникові.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.

Суддя Г. Вронська