1-1385/09 року
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 листопада 2009 року
Хмельницький міськрайонний суд у складі:
головуючої судді – Сарбей В.Л.,
при секретарі – Лоб І.А.,
з участю прокурора – Галуса О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Хмельницький кримінальну справу про обвинувачення:
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, Вірменія, вірмена, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, одруженого, приватного підприємця, раніше не судимого, зареєстрованого ІНФОРМАЦІЯ_4, фактично проживаючого ІНФОРМАЦІЯ_5, -
у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 172 КК України, -
встановив:
ОСОБА_1, будучи зареєстрованим як суб’єкт підприємницької діяльності, маючи повноваження приймати на роботу та звільняти з роботи найманих працівників, достовірно знаючи про порядок та умови оформлення найманих працівнитків, діючи в порушення вимог ст. 24 КЗпП України, прийняв на роботу в середині липня 2009 року неповнолітнього ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_6, - умисно, з метою мінімізації витрат на використання найманої праці, грубо порушив законодавство про працю, зокрема, не уклав з ним трудового договору, додержання письмової форми якого є обов’язковим при укладенні його з неповнолітнім, а також в порушення ст. 24-1 КЗпП в тижневий строк з моменту фактичного допущення працівника до роботи, трудовий договір в державній службі зайнятості не зареєстрував.
Крім цього, ОСОБА_1, не обумовивши умови праці в письмовому договорі, фактично допустив до роботи ОСОБА_2, не оформивши трудовий договір наказом чи розпорядженням власника про зарахування працівника на роботу, як цього вимагає ст. 24 КЗпП України.
В порушення ст. 30 Закону України «Про оплату праці» ОСОБА_1 не здійснював обліку робочого часу та витрат на оплату праці та в порушення ст. 48 КЗпП України, яка передбачає, що працівникам, які стають до роботи вперше, трудова книжка оформляється не пізніше п’яти днів після прийняття на роботу, - не оформив трудової книжки для неповнолітнього ОСОБА_2
Крім цього, грубо порушуючи вимоги ст. ст. 188, 191 та 192 КЗпП України, ОСОБА_1 без попереднього медичного огляду, письмової згоди батьків прийняв на посаду продавця неповнолітнього ОСОБА_2
Використовуючи працю неповнолітнього ОСОБА_2, ОСОБА_1, грубо порушуючи вимоги ст. ст. 55 та 192 КЗпП України, залучав його до робіт у вихідні дні протягом усього терміну роботи.
В порушення ст. 263 КЗпП України, ОСОБА_1, являючись приватним підприємцем та одночасно службовою особою, наділеною організаційно-розпорядчими та адміністративно-господарськими обов’язками, не застрахував за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням ОСОБА_2, що призвело до втрати ними права на матеріальне забезпечення в порядку соціального страхування в старості, у разі хвороби, повної чи часткової втрати працездатності, на матеріальну допомогу у разі безробіття.
Допитаний у судовому засіданні підсудний свою вину визнав повністю, пояснив, що дійсно використовував працю неповнолітнього ОСОБА_2 як продавця без офіційного оформлення його на роботу. Обсягу обвинувачення не оспорює, розкаюється у вчиненому, за виконану ОСОБА_2 роботу на даний час розрахувався з ним повністю.
Винність підсудного в скоєному злочині підтверджується зібраними по справі доказами:
Показами потерпілого ОСОБА_2, даними ним на досудовому слідстві та перевіреними судом, з яких вбачається, що його функція на роботі в підсудного полягала в тому, щоб реалізовувати квас на території речового ринку на розлив, за що він отримував в кінці кожного дня винагороду, для виконання чого він щоденно, окрім понеділка та середи, працював з 7.00 год. на алеї поряд з ринком «Ізіда», де реалізацію квасу проводив до 14 години. На роботу виходив також в суботу і в неділю, одного разу - в неділю з 17 до 20 години. Щоденно по завершенню робочого дня ОСОБА_2 віддавав всі гроші отримані ним від реалізації квасу ОСОБА_1, з даної суми ОСОБА_1 як зароблені ним гроші віддавав йому приблизно 40 гривень. При влаштуванні на роботу ОСОБА_1 не запитував у нього та не вимагав ніяких документів, згоди батьків на працевлаштування не отримував. У ОСОБА_1 почав працювати з кінця липня 2009 року і працював до того часу, як даний факт виявлено працівниками міліції. Жодних претензій до ОСОБА_1 не має, вважає, що зароблені ним кошти виплачені ОСОБА_1 в повному обсязі.
Показаннями свідка ОСОБА_3, даними ним на досудовому слідстві та перевіреними судом, з яких вбачається, що він приблизно 27 липня 2009 року бачив ОСОБА_2 на речовому ринку, де останній здійснював реалізацію квасу.
Показаннями свідка ОСОБА_4, даними ним на досудовому слідстві та перевіреними судом, з яких вбачається, що зі слів ОСОБА_1 йому стало відомо, що в середині липня ОСОБА_1 взяв до себе на роботу ОСОБА_2 для реалізації розливного квасу на території речового ринку м. Хмельницький; декілька разів впродовж липня-серпня він бачив ОСОБА_2 на речовому ринку, коли він здійснював реалізацію квасу.
Показаннями свідків ОСОБА_5 та ОСОБА_6, даними ними на досудовому слідстві та перевіреними судом, з яких вбачається, що їх син ОСОБА_2 приблизно в кінці липня та до середини серпня 2009 року працював на речовому ринку міста Хмельницького по реалізації квасу у ОСОБА_1, на роботу ходив щоденно зранку на 7 годину та працював приблизно до 14-15 години; не виходив на роботу лише у понеділок та середу, на роботу виходив також в суботу та неділю. Згоди на працевлаштування сина на роботу вони не давали.
Об'єктивно вина підсудного підтверджується протоколом огляду робочого місця ОСОБА_2 від 14 серпня 2009 року; актом перевірки № 22-02-84/991 від 20 серпня 2009 року, згідно якого приватним підприємцем ОСОБА_1 допущено порушення статей 24, 241, 48, 188, 191, 192 КЗпП України та ст. 30 Закону України «Про оплату праці»; повідомленням управління пенсійного фонду України у м. Хмельницькому від 26.08.09 р. № 11671/07 згідно якого, у ПП ОСОБА_1 не зареєстровано найманих працівників; повідомленням Державної податкової інспекції м. Хмельницького ДПА України від 20.08.09 р., згідно якого ПП ОСОБА_1 не сплачував та не подавав до ДПІ м. Хмельницького податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків, і сум утриманих з них податку; свідоцтвом про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця серії В02 № 738799 від 07.10.2008 року.
Аналізуючи зібрані по справі докази, суд вважає, що винність підсудного доведена повністю і його дії слід кваліфікувати за ч. 2 ст. 172 КК України як грубе порушення законодавства про працю, вчинене щодо неповнолітнього.
Однак, враховуючи, що підсудний раніше не судимий, у вчиненому щиросердечно розкаюється, збитки, завдані злочином, відшкодував повністю, вчинив злочин невеликої тяжкості, сприяв розкриттю злочину, суд вважає за можливе звільнити його від кримінальної відповідальності.
Речові докази та судові витрати у справі відсутні.
На підставі встановленого, керуючись ст. 45 КК України, ст. 8 КПК України, суд -
постановив:
Звільнити ОСОБА_1 від кримінальної відповідальності за ч. 2 ст. 172 КК України в зв'язку з дійовим каяттям.
Провадження в справі за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 172 КК України, закрити.
Постанова може бути оскаржена до Апеляційного суду Хмельницької області через Хмельницький міськрайонний суд протягом п'ятнадцяти діб з дня її проголошення.
Суддя: