УКРАЇНА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 211/4945/17Суддя 1 інстанції Ніколенко Д. М.

Номер провадження 33/774/22/К/18Суддя- доповідач Русакова І. Ю.

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 січня 2018 року м.Кривий Ріг

Суддя Апеляційного суду Дніпропетровської області Русакова І.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_2, адвоката Голуба С.О. на постанову Довгинцівського районного суду м.Кривого Рогу Дніпропетровської області від 15 грудня 2017р. у справі про адміністративне правопорушення, якою

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 року

народження, громадянина України, який не працює,

проживає за адресою: АДРЕСА_1-,

визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та накладено стягнення у виді штрафу в розмірі 600 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 10200 грн., з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік, стягнуто судовий збір в розмірі 320 грн.

за участю захисника ОСОБА_5

ВСТАНОВИВ:

За постановою суду першої інстанції, ОСОБА_4 визнаний винуватим та на нього накладено адміністративне стягнення за те, що він 24 жовтня 2017р. об 11-30 год. біля будинку №141 по вул.Вернадського в м.Кривому Розі Дніпропетровської області, керував автомобілем «Mitsubishi Pajero», державний номерний знак НОМЕР_1, з ознаками алкогольного сп'яніння: порушення мови, різкий запах алкоголю з порожнини рота. На вимогу працівника поліції в присутності двох свідків відмовився від проходження огляду на визначення стану алкогольного сп'яніння у встановленому законом порядку, чим порушив вимоги п.2.5 Правил дорожнього руху, за що ч.1 ст.130 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність.

В апеляційній скарзі захисник Голуб С.О. в інтересах ОСОБА_2 просить постанову суду скасувати, провадження у справі закрити на підставі п.8 ч.1 ст.247 КУпАП.

Обґрунтовуючи апеляційні вимоги, захисник Голуб С.О. вважає,що постанова суду є незаконною, при цьому, посилаючись на вимоги ст..ст. 8, 61 Конституції України, та положення п.8 ст.247 КУпАП, зазначає, що, 29.11.2017р. слідчим відділом Криворізького ВП ГУНП в Дніпропетровській області, в рамках проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні №12017040230001904, ОСОБА_4 було повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.286 КК України, за фактом порушення ним вимог п.п.1.5, 2.3, 10.1, 10.9 Правил дорожнього руху України, під час керування ним автомобілем «Mitsubishi Pajero», державний номерний знак НОМЕР_1, на якому він, допустив наїзд задньою частиною керованого автомобіля на пішохода ОСОБА_6, також, між іншим, в постанові вказано, що водій відмовився від проходження медичного огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння, чим порушив п.2.5 ПДР України, і це, на думку захисника є обставиною, яка виключає провадження в справі про адміністративне правопорушення.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши захисника ОСОБА_7, яка підтримала апеляційну скаргу захисника Голуба С.О., дослідивши доводи апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість оскаржуваної постанови, суд апеляційної інстанції приходить до наступних висновків.

Викладений в постанові суду першої інстанції висновок про доведеність вини ОСОБА_4 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, відповідає фактичним обставинам справи, є законним і обґрунтованим і повністю узгоджується із наявними в матеріалах справи доказами, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серії БР №076682 від 24.10.2017р.,складеним уповноваженою особою з дотриманням вимог, передбачених ст.ст.254-256 КУпАП; поясненнями свідків, відповідно до яких в їх присутності ОСОБА_4 24.10.2017 р. о 14-40 год. відмовився в психоневрологічному диспансері від проходження медичного огляду на визначення стану сп'яніння, поясненнями ОСОБА_4, з яких видно, що він відмовився пройти медичний огляд, тому, що вважав себе тверезим, копією висновку щодо результатів медичного огляду від 24.10.2017р., відповідно до якого ОСОБА_4 відмовився від медичного огляду на стан сп'яніння в присутності свідків(а.с.1-6), а також відеозаписом з боді-камери поліцейських, де зафіксовано, що о 14:55год. ОСОБА_4 в присутності двох свідків відмовився від проходження медичного огляду для визначення стану сп'яніння (а.с.8).

Відповідальність за ч.1 ст.130 КУпАП настає і у випадку відмови особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість руху.

Вказані положення повністю кореспондуються з положеннями п.2.5. Правил дорожнього руху України, згідно з якими водій повинен на вимогу працівника міліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп'яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.

Отже, встановлені обставини в їх сукупності об'єктивно і в повній мірі підтверджують факт відмови ОСОБА_4 від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного, чи іншого сп'яніння, на вимогу працівників поліції.

Даючи оцінку вищевказаним доказам, апеляційний суд приходить до висновку про правильність встановлення судом фактичних обставин вчинення ОСОБА_4 адміністративного правопорушення, зафіксованого в протоколі про адміністративне правопорушення, складеному відносно нього уповноваженою особою органів поліції, котре полягає у відмові особи, яка керує транспортним засобом, від проходження в закладі охорони здоров'я відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння, та погоджується з кваліфікацією цих дій правопорушника за ч.1 ст.130 КУпАП.

Доводи сторони захисника про відсутність належних та допустимих доказів вини ОСОБА_4 а також про недотримання судом вимог ст.ст. 8, 61 Конституції України, п.8 ст.247 КУпАП, апеляційний суд вважає необґрунтованими і такими, що спростовуються вищевказаними доказами та зводяться до теоретичного розкриття вказаних понять в апеляційній скарзі.

Твердження сторони захисту про те, що вручення постанови про підозру ОСОБА_4 за ч.1ст.286 КК України, а в подальшому звільнення його від кримінальної відповідальності, на підставі ст.46 КК України, у зв'язку з примиренням з потерпілим, є підставою для застосування положень п.8 ч.1ст.247 КУпАП, апеляційний суд вважає безпідставними, такими, що суперечать положенням на які посилається сторона захисту.

За змістом п.8 ч.1 ст.247 обставиною, що виключають провадження в справі про адміністративне правопорушення є:

8) наявність по тому самому факту щодо особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, постанови компетентного органу (посадової особи) про накладення адміністративного стягнення, або нескасованої постанови про закриття справи про адміністративне правопорушення, а також повідомлення про підозру особі у кримінальному провадженні по даному факту.

З постанови про підозру щодо ОСОБА_4 за ч.1ст.286 КУпАП від 29.11.2017р., а також з ухвали Довгинцівського районного суду м.Кривого Рогу від 14.12.2017р. про йогозвільнення від кримінальної відповідальності за ч.1ст.286 КУпАП, на підставі ст.46 КК України, у зв'язку з примиренням з потерпілим, вбачається, що при дорожньо-транспортній події яка відбулася 24.10.2017 р. він порушив п.п.1.5, 2.3(б), 10.1, 10.9 Правил дорожнього руху і це призвело до заподіяння тілесних ушкоджень середнього ступеню тяжкості потерпілій ОСОБА_6 Тобто в результаті саме зазначених положень Правил дорожнього руху, виконання яких було необхідною умовою для запобігання події настали наслідки які були підставою для внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань і початку досудового розслідування.

Кримінальна відповідальність за ст.286 КК України настає за порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керують транспортними засобами. Диспозиція цієї статті є банкетною, тому при вирішенні питання про притягнення до кримінальної відповідальності потрібно звертатися до нормативних актів, які регламентують порядок дорожнього руху та експлуатації механічного транспорту. Основним нормативним актом у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху є Правила дорожнього руху України. При визначенні характеру порушення правил безпеки руху необхідно встановлювати, яку статтю чи пункт Правил порушила особа, що керувала транспортним засобом.

Порушення водієм п.2.5 Правил дорожнього руху України, яке полягає у відмові особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, не охоплюється складом злочину, передбаченого ст.286 КК України

Отже, на думку апеляційного суду, суд першої інстанції законно і вмотивовано не прийняв до уваги доводи адвоката відносно закриття провадження у справі на підставі п.8 ч.1 ст. 247 КУпАП.

При розгляді справи судом порушень ст.ст.279, 280 КУпАП не допущено, докази перевірені на їх допустимість, належність та достатність відповідно до ст.252 КУпАП, а всі обставини, що мають значення для вирішення справи, суд з наведенням відповідних мотивів встановив та правильно кваліфікував вчинене правопорушення.

Неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права, які б були підставою для скасування постанови судді та закриття провадження у справі, апеляційним переглядом не встановлено.

Ураховуючи наведене, суд апеляційної інстанції вважає необхідним апеляційну скаргу захисника Голуба С.О., в інтересах ОСОБА_4, залишити без задоволення, а постанову місцевого суду - без змін.

Керуючись ст. 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу захисника Голуба С.О., в інтересах ОСОБА_4 - залишити без задоволення.

Постанову Довгинцівського районного суду м.Кривого Рогу Дніпропетровської області від 15 грудня 2017р. у справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_4 за ч.1 ст.130 КУпАП - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя Апеляційного суду

Дніпропетровської області І.Ю. Русакова