ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
|
26 липня 2006 р. |
№ 45/664-05 |
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Перепічая В.С. (головуючого),
Вовка І.В.,
Гончарука П. А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_1 на постанову Харківського апеляційного господарського суду від 17.05.2006 року у справі № 45/664-05 за позовом Суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_1 до Міжгалузевої регіональної корпорації “Теплоенергія” про стягнення суми,
У С Т А Н О В И В:
У грудні 2005 року позивач звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою, в якій просить з урахуванням наданих уточнень стягнути з відповідача 20 000 грн. збитків, 672 грн. пені, 260, 72 грн. інфляційних сум та 237, 7 грн. 3% річних у зв'язку з невиконанням останнім зобов'язань з оплати виконаних робіт за договором на виконання супутніх аудиторських послуг від 01.07.2005 року.
Рішенням господарського суду Харківської області від 22.03.2006 року позов задоволено частково та стягнуто з відповідача на користь позивача 20 000 грн. збитків, а в решті позовних вимог відмовлено.
Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 17.05.2006 року зазначене рішення суду першої інстанції скасовано та в позові відмовлено.
У касаційній скарзі позивач вважає, що апеляційним судом порушено норми матеріального та процесуального права, і тому просить прийняту ним постанову скасувати, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.
Доповідач -Вовк І.В.
Відзив на касаційну скаргу від відповідача до суду не надходив.
Заслухавши пояснення позивача, дослідивши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи і прийняті в ній судові рішення, суд вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, 01.07.2005 року між сторонами було укладено договір на виконання супутніх аудиторських послуг, за умовами якого позивач (аудитор) зобов'язується здійснити виконання доручених відповідачем (замовником) супутніх аудиторських послуг з участі та контролю за проведенням інвентаризації матеріальних активів на матеріальному складі за адресою: АДРЕСА_1, а відповідач - прийняти та оплатити виконану роботу.
П.4.1 договору передбачено, що відповідач за надані позивачем супутні аудиторські послуги здійснює оплату в розмірі 20 000 грн. без податку на додану вартість.
Відповідно до п. 4.2 договору оплата проводиться шляхом сплати авансу в сумі 25% від зазначеної в п.4.1. суми договору та рівними долями по 25% щомісячно протягом терміну дії цього договору.
За п.3.2 договору після закінчення роботи аудитор надає замовнику акт прийому -здачі виконаних робіт.
Згідно п. 5.1 договору замовник несе відповідальність за недотримання термінів прийому виконаної за цим договором роботи та термінів розрахунків з аудитором у вигляді сплати пені в розмірі 0. 04 % від суми договору за кожен день прострочення платежу.
Предметом даного судового розгляду є вимоги про стягнення збитків, завданих відповідачем несплатою ним авансових платежів у вигляді неодержаних доходів та про стягнення пені, інфляційних сум і 3% річних.
Ст.623 ЦК України визначено, боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки. Розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання, доказується кредитором. При визначенні неодержаних доходів (упущеної вигоди) враховуються заходи, вжиті кредитором щодо їх одержання.
Отже, умовами відповідальності у вигляді відшкодування збитків є встановлення факту їх наявності, порушення стороною зобов'язання та причинний зв'язок між порушенням зобов'язання і завданими збитками. При цьому на кредитора покладається обов'язок доведення факту порушення зобов'язання, наявності збитків і їх розміру та причинно-наслідкового зв'язку між порушенням зобов'язання й понесеними збитками.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що позивачем не доведено здійснення ним яких-небудь заходів щодо одержання певних доходів у зв'язку з виконанням спірного договору (витребування певної інформації чи документації, залучення для проведення послуг фахівців, звернення до відповідача з вимогою оплатити аванс, надання відповідачу актів виконаних робіт), тобто позивачем не доведено наявності умов для покладення на відповідача обов'язку відшкодування збитків за заявленими вимогами.
До того ж, апеляційний суд правильно виходив з того, що за змістом договору укладеного між сторонами на відповідача покладено зобов'язання здійснити оплату за надані послуги.
Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Отже, апеляційний господарський суд дійшов правильного висновку про відсутність правових підстав для стягнення збитків й обґрунтовано відмовив в позові, скасувавши рішення суду першої інстанції в цій частині.
Разом з тим, висновок суду першої інстанції про відсутність правових підстав для стягнення пені, інфляційних сум та 3% річних у зв'язку з тим, що ст. 625 ЦК України та п.5.1 договору встановлюється відповідальність відповідача за невиконання грошових зобов'язань, які не є предметом заявленого позову, відповідає вимогам закону та матеріалам справи, і тому суд апеляційної інстанції обгрунтовано залишив рішення місцевого господарського суду в цій частині без змін.
Доводи касаційної скарги не спростовують висновків апеляційного суду.
За таких обставин, прийнята постанова апеляційного господарського суду відповідає матеріалам справи та вимогам закону, і тому її слід залишити без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.
З огляду наведеного та керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119,11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу Суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Харківського апеляційного господарського суду від 17.05.2006 року - без змін.
Головуючий В.Перепічай
Судді І. Вовк
П. Гончарук