Справа № 2-А-818/2009р.
Категорія № 2.19.5
П О С Т А Н О В А
Іменем України
19 листопада 2009р. м. Житомир
Суддя Богунського районного суду м. Житомира Грибан І.О., розглянувши у письмовому провадженні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Богунському районі м. Житомира про визнання відмови протиправною та зобов’язання нарахувати та виплатити щомісячну соціальну допомогу дітям війни, -
ВСТАНОВИВ :
Позивачка звернулася до суду з даним адміністративним позовом, в якому заявляє вимоги до Управління Пенсійного фонду України в Богунському районі м. Житомира. В обґрунтування своїх позовних вимог вказує на те, що вона являється дитиною війни та згідно ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» (далі – Закон) дітям війни з 01.01.2006р. передбачене підвищення до пенсії на 30 % мінімальної пенсії за віком. Законами України «Про Державний бюджет України на 2006 рік» та «Про Державний бюджет України на 2007 рік» дію даної норми було зупинено. Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік» право на державну соціальну допомогу дітям війни було обмежено. Відповідно до рішень Конституційного суду України від 09.07.2007р. та від 22.05.2008р. положення, які призупиняли дію ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», визнано неконституційним та таким, що втратили чинність. Вказує, що мінімальна пенсія за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Згідно із Законом України «Про державний бюджет України на 2006р.» такий мінімум визначено з 01.01.06р. в розмірі 350 грн., з 01.04.06р. – 359 грн., з 01.10.06р. – 366 грн.; із Законом України «Про державний бюджет України на 2007р.» такий мінімум визначено з 01.01.07р. в розмірі 380 грн., з 01.04.07р. – 406 грн., з 01.10.07р. – 411 грн.; із Законом України «Про державний бюджет України на 2008р.» такий мінімум визначено з 01.01.08р. в розмірі 470 грн., з 01.04.08р. – 481 грн., з 01.07.08р. – 482 грн., з 01.10.08р. – 498 грн. Таким чином, сума невиплаченої допомоги за 2006-2008рр. становить 4471, 20 грн. Просила поновити строк звернення до суду за захистом своїх порушених прав, визнати протиправною відмову відповідача щодо виплати щомісячної соціальної допомоги та зобов’язати відповідача нарахувати та виплатити щомісячну соціальну допомогу в розмірі 4471, 20 грн. за 2006-2008рр. Подала заяву про розгляд справи без її участі.
Від відповідача надійшли письмові заперечення на позов, згідно яких фінансове забезпечення державних соціальних гарантій здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України, кошти Пенсійного фонду України не включаються до складу Державного бюджету України. Крім того, звертає увагу на порушення позивачкою строку звернення до суду за захистом своїх прав.
Розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, дослідивши надані по справі докази, суд приходить до наступного висновку.
Відповідно до ст. 99 КАС України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Позивачка звернулася до суду 13.07.2009р. з проханням поновити пропущений строк звернення до суду визнавши причини його пропущення поважними, але докази на підтвердження поважності його пропущення не надано.
Пропущення строків звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за 2006-2007рр. за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін.
Відповідач у своїх письмових запереченнях на позов ставить питання про застосування наслідків порушення строків звернення до адміністративного суду.
Таким чином, вимоги в частині стягнення грошової допомоги за 2006-2007рр. не підлягають задоволенню.
Судом встановлено, що позивачка являється дитиною війни, що підтверджується посвідченням № 137613 від 30.03.2001р. (а.с. 5).
Правовідносини між сторонами виникли в сфері публічно-правових щодо виконання відповідачем, як органом владних повноважень, функцій по реалізації державою соціального забезпечення населення, що регулюється Законом України «Про соціальний захист дітей війни». Відповідно до вимог Закону дітям війни пенсія або щомісячне довічне утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30 % мінімальної пенсії за віком.
Мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Цей розмір на 2008р. визначався Законом України «Про Державний бюджет України на 2008р.».
Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008р. щодо відповідності Конституції України положень деяких статей Закону України «Про Державний бюджет України на 2008р.» визнано неконституційним положення в частині зменшення розмірів соціальних виплат.
Відповідно до вимог ст. 152 Конституції України закони та інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення рішення Конституційним Судом України.
Відповідач був зобов’язаний, відповідно до рішення Конституційного Суду України, після 22.05.2008р. здійснити донарахування допомоги як дитині війни у розмірі, визначеному Законом України «Про соціальний захист дітей війни» в розмірі 30 % від мінімальної пенсії за віком.
Докази щодо відсутності можливості внесення змін розміру виплат допомоги на електронних носіях інформації відповідачами не надані.
Доводи відповідача у письмових запереченнях на позов щодо проведення позивачці з 22.05.2008р. виплат у розмірі 10 % прожиткового мінімуму для осіб, що втратили працездатність, відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України до уваги судом не приймаються, виходячи з положень ст. 9 КАС України.
Згідно приписам ст. 9 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Суд вирішує справи на підставі Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. У разі невідповідності нормативно-правового акту Конституції України, міжнародному договору, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту, суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.
Таким чином, суд при вирішенні спору застосовує положення Закону України «Про соціальний захист дітей війни».
Керуючись ст.ст. 11,52,69,71,158,160,163 КАС України, Законом України «Про соціальний захист дітей війни», Законом України «Про Державний бюджет України на 2008р.», рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008р., суд –
ПОСТАНОВИВ :
Позовні вимоги задовольнити частково.
Визнати неправомірною відмову Управління Пенсійного фонду України в Богунському районі м. Житомира щодо здійснення перерахунку соціальної допомоги, що виплачувалася ОСОБА_1 з 22.05.2008р. по 31.12.2008р. як дитині війни.
Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в Богунському районі м. Житомира здійснити перерахунок соціальної допомоги, виплаченої ОСОБА_1 і 22.05.2008р. по 31.12.2008р., виходячи з розміру 30 % мінімальної пенсії за віком.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів, починаючи з дня її проголошення, шляхом подання через Богунський районний суд м. Житомира заяви про апеляційне оскарження або апеляційної скарги.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку на подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву або апеляційну скаргу не буде подано.
Суддя