ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
УХВАЛА
31 липня 2006 р. | № 30/103 |
Колегія суддів Вищого господарського суду України у складі:
Головуючого судді Кузьменка М.В.,
судді Васищака І.М.,
судді Палій В.М,
розглянувши
касаційну скаргу Київської міської клінічної лікарні №1
на постанову від 07 червня 2006р.
Київського апеляційного господарського суду
у справі №30/103 господарського суду м. Києва
за позовом Київської міської клінічної лікарні №1
до Акціонерного товариства закритого типу “Медичний
інститут Української асоціації народної медицини”
про стягнення 117 735,56грн., розірвання договору
в с т а н о в и л а :
Київська міська клінічна лікарня №1 звернулася до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою на постанову Київського апеляційного господарського суду від 07.06.2006р., прийняту у справі №30/103 господарського суду м. Києва.
Вказана скарга не може бути прийнята до розгляду і підлягає поверненню скаржнику з таких підстав.
Відповідно до п.4 ст.111 ГПК України, до касаційної скарги додаються, зокрема, докази сплати державного мита.
Державне мито сплачується в порядку і розмірі, встановлених законодавством України, що визначено ст.46 ГПК України. При цьому, відповідно до ст.45 ГПК України, позовні заяви і заяви про оскарження рішень, ухвал, постанов господарського суду оплачуються державним митом, крім випадків, встановлених законодавством.
Розмір державного мита визначений Декретом Кабінету Міністрів України “Про державне мито”, а порядок сплати –Інструкцією про порядок обчислення та справляння державного мита, яка затверджена наказом Головної державної податкової інспекції України від 22 квітня 1993р. №15.
За змістом ст.2 Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито”, одним з об’єктів справляння державного мита є касаційна скарга на рішення та постанови суду.
Розмір ставок державного мита визначений ст.3 вказаного Декрету. Зокрема, відповідно до підпункту “г” п.2 вказаної норми, ставка державного мита з касаційних скарг на рішення та постанови встановлена у розмірі 50 відсотків ставки, що підлягає сплаті у разі подання заяви для розгляду спору в першій інстанції, а із спорів майнового характеру –50 відсотків ставки, обчисленої виходячи з оспорюваної суми.
Відповідно до п.36 Інструкції про порядок обчислення та справляння державного мита, яка затверджена наказом Головної державної податкової інспекції України від 22.04.93 №15, позовні заяви по спорах, які виникають при укладенні, зміні або розірванні господарських договорів, що носять одночасно майновий характер, до яких включено вимоги про стягнення штрафу тощо, оплачуються державним митом як за ставками, встановленими для позовів майнового характеру, так і за ставками, встановленими для розгляду позовних заяв по спорах, що виникають при укладенні, зміні або розірванні господарських договорів. У такому ж порядку оплачуються державним митом позовні заяви, що носять одночасно майновий і немайновий характер.
У поданій позовній заяві Київською міською клінічною лікарнею №1 було об’єднано дві вимоги: немайнового характеру –щодо розірвання договору та майнового характеру –стягнення заборгованості по орендній платі і пені.
Відповідно до оскаржуваної постанови залишено без змін рішення господарського суду м. Києва від 22.03.2006р. Вказаним рішенням позивачу відмовлено у задоволені позову у повному обсязі. При цьому, у касаційній скарзі Київська міська клінічна лікарня №1 просить постанову Київського апеляційного господарського суду від 07.06.2006р. скасувати, а позов задовольнити. При цьому, скаржник не вказує, що ним оскаржується рішення у певній частині (щодо відмови у позові в частині розірвання договору чи в частині стягнення заборгованості).
Отже, до касаційної скарги, скаржником мали бути додані докази сплати державного мита, яке обчислено виходячи із ставок державного мита з касаційних скарг, з урахуванням ставок державного мита, встановлених як для позовів майнового характеру, так і позовів немайнового характеру.
Разом з тим, до касаційної скарги скаржником додане платіжне доручення №993 від 03.07.2006р., відповідно до якого до державного бюджету сплачено державне мито 5 891,87грн., тобто менше ніж встановлено (1178374,45/100*1/100*50+85/100*50=5 934,37).
Доказів доплати державного мита скаржником не надано.
Допущене скаржником порушення є підставою для повернення касаційної скарги.
Після усунення допущеного порушення, скаржник, має право повторно подати касаційну скаргу в загальному порядку.
На підставі викладеного, керуючись ст.86, п.4 ст.1113 ГПК України, колегія суддів
у х в а л и л а:
Касаційну скаргу Київської міської клінічної лікарні №1 на постанову Київського апеляційного господарського суду від 07.06.2006р. у справі №30/103 господарського суду м. Києва та додані до неї документи повернути.
Головуючий суддя М.Кузьменко Суддя І.Васищак
Суддя В.Палій