Судове рішення 756/16598/14-к від 27.02.2018

Особи

Учасники процесу:

стягувач (заінтересована особа): держава
потерпілий: Коваль В.В.
адвокат: Студзінський М.А.
цивільний відповідач: ПАТ "Завод пластмас"
засуджений: Шпаківська Юлія Юріївна

Показати/приховати управління відображенням осіб

Ім`я	Замінене і`мя	Особа

Судове рішення #69032227

ОКРЕМА ДУМКА

судді Касаційного кримінального суду Верховного Суду

Бущенка А.П.

у провадженні № 51-673зп18 (справа № 756/16598/14-к)

16 січня 2018 року

Колегія Касаційного кримінального суду Верховного Суду ухвалою від 16 січня 2018 року відмовила в допуску справи до провадження за заявою про перегляд ухвали Апеляційного суду м. Києва від 8 лютого 2017 року та ухвали колегії суддів судової палати у кримінальних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 19 жовтня 2017 року.

Заявник вимагав перегляду судових рішень на підставі, зазначеній у пункті 3 частини першої статті 445 КПК, що передбачає:

«1. Підставами для перегляду судових рішень Верховним Судом України, що набрали законної сили, є: …

3) невідповідність судового рішення суду касаційної інстанції висновку щодо застосування норм права, викладеному в постанові Верховного Суду України; …».

На обґрунтування такої невідповідності заявник послався на постанови Верховного Суду України в цивільних справах.

Більшість колегії вирішила, що можлива невідповідність рішення касаційного суду в кримінальній справі висновку Верховного Суду України в постанові, прийнятій в порядку цивільного судочинства, не може бути підставою для перегляду відповідно до пункту 3 частини першої статті 445 КПК. В ухвалі зазначено: «виходячи з аналізу положень п. 3 ч. 1 ст. 445, ст. 458 КПК …, під «постановою Верховного Суду України» розуміється судове рішення Верховного Суду України, прийняте за результатами розгляду конкретної кримінальної справи з підстав, передбачених пунктами 1, 2 ч. 1 ст. 445 вказаного Кодексу…».

Таким чином, більшість ототожнила вирази «висновок щодо застосування норм права, викладений в постанові Верховного Суду України» (пункт 3 частини першої статті 445) та «висновок Верховного Суду України щодо застосування норми права, викладений у його постанові, прийнятій за результатами розгляду справи з підстав, передбачених пунктами 1 і 2 частини першої статті 445 цього Кодексу» (частина перша статті 458).

За всієї поваги до колег, я не можу погодитися з правильністю такого тлумачення положень статей 445 та 458 КПК, що стало підставою для відмови в допуску справи до провадження.

Навіть з граматичної точки зору вирази в цих двох положеннях не є тотожними. Незважаючи на схожість використаних в них термінів, «висновок» у частині першій статті 458 має суттєву відмінність від «висновку» в пункті 3 частини першої статті 445. У першому випадку для визначення «висновку» використовується обмежувальне визначення: «у … постанові, прийнятій за результатами розгляду справи з підстав, передбачених пунктами 1 і 2 частини першої статті 445 цього Кодексу», що звужує поняття «висновку» у цьому випадку порівняно з більш загальним поняттям «висновку в постанові Верховного Суду України» в пункті 3 частини першої статті 445 КПК.

Тому навіть з погляду граматичного тлумачення важко погодитися з тим, що стаття 445 КПК має на увазі лише висновок Верховного Суду України у кримінальний справі.

Більше того, інші положення законодавства свідчать про те, що «висновок» у статті 445 КПК охоплює висновок, постановлений Верховним Судом України в справі іншої юрисдикції, а не лише в кримінальній справі.

Цивільний процесуальний кодекс у статті 360-7 передбачає:

«Висновок щодо застосування норм права, викладений у постанові Верховного Суду України [за результатами розгляду справи з підстав, передбачених пунктами 1 і 2 частини першої статті 355 цього Кодексу], має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права. Суд має право відступити від правової позиції, викладеної у висновках Верховного Суду України, з одночасним наведенням відповідних мотивів».

Господарський процесуальний кодекс України (у статті 111-28) та Кодекс адміністративного судочинства України (у статті 244-2) містять аналогічні - і за змістом, і за формулюванням - положення про обов'язковість висновків Верховного Суду України.

Таким чином, всі процесуальні кодекси містять однакове «прецедентне» правило, яке зобов'язує суди загальної юрисдикції, незалежно від спеціалізації, рахуватися з висновком Верховного Суду України, постановленим за правилами, визначеними відповідними процесуальними кодексами.

Законодавець не передбачив для процедури, що регулюється статтями 444-458 КПК, виключення з загального правила «врахування» всіма судами загальної юрисдикції «висновку Верховного Суду України», а тому це положення має тлумачитися як таке, що стосується всіх судів загальної юрисдикції в будь-якій процедурі.

Пункт 3 частини першої статті 445 КПК передбачає окремий випадок «врахування» судами загальної юрисдикції висновків Верховного Суду України, постановлених за відповідними правилами КПК, ЦПК, КАСУ, ГПК, а не виключення з загального правила «врахування».

Тому я вважаю, що компаратором для обґрунтування підстави перегляду, передбаченої пунктом 3 частини першої статті 445 може виступати висновок Верховного Суду України, ухвалений при вирішенні не тільки кримінальної справи, але й справи іншої юрисдикції.

Суддя А.П. Бущенко

Показати/Приховати судові провадження

Судове провадження 11-кп/796/517/2017

Номер: 11-кп/796/517/2017
Опис:
Тип справи: на кримінальне провадження з перегляду судових рішень апеляційною інстанцією
Номер справи: 756/16598/14-к
Суд: Апеляційний суд міста Києва
Суддя: Бущенко Аркадій Петрович
Результати справи:
Етап діла: Зареєстровано
Департамент справи:
Дата реєстрації: 16.11.2016
Дата етапу: 16.11.2016