УКРАЇНА
Апеляційний суд міста Києва
Справа № 11-а-2288\2009 Головуючий у 1-ій інстанції - ОСОБА_1
Категорія - ст. 286 ч.2 КК України Доповідач - Верховець Т.М.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 лютого 2010 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду м. Києва у складі:
головуючого судді Верховець Т.М.
суддів Гладія С.В., Кепкал Л.І.
за участю прокурора Тертичного О.А.
захисника ОСОБА_2
потерпілих ОСОБА_3, ОСОБА_4
предст. потерп. ОСОБА_5
засудженого ОСОБА_6
розглянувши в приміщенні суд у відкритому судовому засіданні в м. Києві справу за апеляціями прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, захисника ОСОБА_2 ( в інтересах засудженого ОСОБА_7 В.) на вирок Святошинського районного суду м. Києва від 23 вересня 2009 року, -
ВСТАНОВИВ:
Цим вироком ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець ІНФОРМАЦІЯ_2, українець, громадянин України, ІНФОРМАЦІЯ_3, не одружений, не працюючий, студент Національної академії державного управління при Президенті України, який зареєстрований та проживає в ІНФОРМАЦІЯ_4, раніше не судимий, -
засуджений за ч. 2 ст. 286 КК України до позбавлення волі строком на 5 (п’ять) років, з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 3 (три) роки.
Міру запобіжного заходу, до вступу вироку в законну силу, засудженому залишено попередню - підписку про невиїзд.
Постановлено стягнути з ОСОБА_6 на користь:
-ОСОБА_3 - моральну шкоду у розмірі 48 515, 41 грн.;
-ОСОБА_8 - моральну шкоду у розмірі 60 000 грн.;
-ОСОБА_4 - моральну шкоду в розмірі 30 000 грн.;
-ОСОБА_9 - моральну шкоду в розмірі 20 000 грн.;
-ОСОБА_10 - матеріальну і моральну шкоду - в розмірі 30 949,
92 грн.;
-НДЕКЦ при ГУМВС України в м. Києві - за проведення експертизи 1 035, 64 грн.;
-Київської міської клінічної лікарні №3 ТМО м. Києва “Лівобережне” - вартість лікування потерпілої 833, 10 грн.;
-Київської міської клінічної лікарні № 17 - вартість лікування потерпілих 13 110 грн.
Згідно вироку суду, ОСОБА_6 21 грудня 2007 року, приблизно о 22 годині 55 хвилин, керуючи у стані алкогольного сп’яніння, технічно справним автомобілем НОМЕР_1, рухаючись в темний час доби по шляхопроводу “Нивки”, що на проспекті Перемоги в м. Києві, рухаючись у напрямку від ст. метро “Берестейська” до ст. метро “Святошино”, по проїзній частині, що має спуск, на дорозі з двостороннім рухом і двома смугами для руху у кожному напрямку, порушивши вимоги п. п. 2.9 (а), 2.3 (б), 11.4, 13.1, 13.3, 14.6 (г) та дорожньої розмітки 1.3 Правил дорожнього руху України, перетнув дорожню розмітку, виїхав на призначений для зустрічного руху бік дороги і став здійснювати обгін вантажного автомобіля, внаслідок чого на смузі зустрічного руху здійснив зіткнення з автомобілем НОМЕР_2, під керуванням водія ОСОБА_11, який рухався у зустрічному напрямку. Внаслідок зіткнення транспортних засобів пасажири автомобіля “Деу-Ланос” отримали: ОСОБА_12 - тяжкі тілесні ушкодження, що спричинили його смерть, ОСОБА_10 та ОСОБА_4 - тяжкі тілесні ушкодження, ОСОБА_9 - тілесні ушкодження середньої тяжкості; водій автомобіля “Деу-Ланос” ОСОБА_11 - тілесні ушкодження середньої тяжкості.
В апеляції захисник ОСОБА_2 (в інтересах засудженого ОСОБА_6 В.) просить вирок суду змінити через надмірну суворість призначеного покарання і його невідповідність особі засудженого та фактичним обставинам справи та призначити засудженому покарання не пов’язане з позбавленням волі, застосувавши ст.75 КК України. В обґрунтування наведеного зазначає, що судом не в повній мірі враховано, що: в ДТП наявна часткова вина водія іншого автомобіля, який учасником ДТП не був, але змінивши напрямок руху, створив аварійну ситуацію на проїзній частині; ОСОБА_6 повністю визнав вину, щиро розкаявся, активно сприяв розкриттю злочину і повністю відшкодував матеріальні збитки, позитивно характеризується, має дві вищі освіти, має дружину, з якою проживає у цивільному шлюбі і яка на даний момент вагітна та хворих батьків пенсіонерів, внаслідок ДТП сам став інвалідом другої групи, до кримінальної відповідальності притягується вперше.
В апеляції прокурор, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, зі змінами, внесеними 24.02.2010 року, просить вирок суду в частині цивільно-правових вимог, заявлених потерпілими скасувати, виділити в окреме провадження та направити на новий судовий розгляд в порядку цивільного судочинства. При цьому прокурор вказує, що вирок в цій частині судом не мотивований та не підтверджений доказами.
Крім того, прокурор просить виключити зазначені у вироку обставини, що обтяжують покарання засудженому ОСОБА_6 - вчинення злочину у стані алкогольного сп’яніння, а також пом’якшують покарання - допомога у встановленні істини по справі на досудовому та судовому слідстві, в силу зайнятої позиції на свій захист.
Заслухавши доповідь судді, прокурора, який не підтримав апеляцію прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, засудженого ОСОБА_6 та захисника ОСОБА_2, які підтримали апеляцію останнього, потерпілих ОСОБА_3, ОСОБА_4, представника потерпілих ОСОБА_3 та ОСОБА_8 - ОСОБА_5, які вважали вирок суду законним та обґрунтованим, вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляцій, провівши судові дебати та надавши засудженому останнє слово, колегія суддів вважає, що апеляції прокурора та захисника задоволенню не підлягають зі слідуючих підстав.
Особи, які подали апеляції не оспорюють фактичні обставини справи і юридичну кваліфікацію дій засудженого ОСОБА_6, тому виходячи з вимог ст.365 КПК України, апеляційний суд не перевіряє висновки суду першої інстанції, щодо фактичних обставин справи, які не оспорюються і докази яких не досліджуються, та вважає, що кваліфікація дій засудженого ОСОБА_6 за ч.2 ст. 286 КК України є правильною.
Доводи захисника ОСОБА_2 про надмірну суворість призначеного покарання і його невідповідність особі засудженого та фактичним обставинам справи є безпідставними.
Згідно вимог ст.65 КК України суд, призначаючи покарання, враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом’якшують та обтяжують покарання.
Суд першої інстанції, при призначенні покарання засудженому ОСОБА_6 виконав вимоги цього закону.
Так, суд першої інстанції призначаючи покарання ОСОБА_6 врахував характер та ступінь суспільної небезпеки скоєного ним злочину, думку потерпілих, щодо міри покарання, особу ОСОБА_6, його характеристики, склад сім’ї, стан здоров’я, як його самого так і членів сім’ї.
Обставиною, що обтяжує покарання засудженому, суд визнав вчинення ним злочину в стані алкогольного сп’яніння.
Обставинами, що пом’якшують покарання засудженому ОСОБА_6 суд визнав отримання ним тілесних ушкоджень в ДТП, наявність другої групи інвалідності, часткове відшкодування матеріальної і моральної шкоди потерпілим, вагітність жінки, з якою він підтримує фактичні шлюбно-сімейні стосунки, допомогу у встановленні істини по справі на досудовому і судовому слідстві, в силу зайнятої позиції на свій захист, тобто всі ті обставини на які посилається в своїй апеляції захисник.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що міра покарання призначена засудженому ОСОБА_6 є необхідною і достатньою для його виправлення і попередження нових злочинів.
Доводи прокурора про необхідність виключення з вироку обставини, що обтяжує покарання засудженому ОСОБА_6 - вчинення злочину у стані алкогольного сп’яніння, оскільки ця обставина не підтверджена належними доводами, є безпідставними.
Як вбачається з матеріалів справи, показань свідка ОСОБА_13, лікаря КМКЛ №17 у м. Києві, 22.12.2007 року о 00.30 год. в приймальне відділення лікарні, після ДТП був доставлений ОСОБА_6 який був з явними ознаками алкогольного сп’яніння. Нарколога в лікарні не було, а викликаний лікар-нарколог з центральної наркологічної служби для огляду пацієнта не з’явився, тому він і ще три чергових лікарі ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16 поставили ОСОБА_6 діагноз - алкогольне сп’яніння, про що зробили відповідний запис в медичній карті № 1974 стаціонарного хворого.
Дані обставини підтвердив свідок ОСОБА_17
Крім того, висновок суду про вчинення злочину в стані алкогольного сп’яніння не оспорює засуджений ОСОБА_6 та в поданій апеляції, в інтересах засудженого, захисник ОСОБА_18
Крім того, з протоколу судового засідання вбачається, що прокурор Сукач О.О., який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції і який подав апеляцію, виступаючи в судових дебатах просив суд визнати обставиною, що обтяжує покарання ОСОБА_6 - скоєння ним злочину в стані алкогольного сп’яніння.
При призначенні засудженому покарання суд може визнати обставинами, які пом’якшують покарання, обставини зазначені в ч.1 ст. 66 КК України. Згідно положень ч.2 ст.66 КК України при призначенні покарання суд може визнати такими, що його пом’якшують і інші обставини, не зазначені в частині 1 цієї статті.
На ряду з іншими, суд при призначенні покарання засудженому, визнав обставиною, що пом’якшує покарання - допомога у встановленні істини по справі на досудовому і судовому слідстві, в силу зайнятої позиції.
Такий висновок суду не суперечить вимогам ст. 66 КК України і матеріалам справи.
В апеляції прокурора, також ставиться питання про скасування вироку в частині цивільно – правових вимог, заявлених потерпілими та направлення справи, в цій частині, на новий судовий розгляд, в порядку цивільного судочинства.
Згідно ч.1 ст. 348 КПК України апеляцію мають право подати, зокрема, цивільний відповідач або його представник - в частині, що стосується вирішення позов; прокурор, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, а також прокурор, який затвердив обвинувальний висновок - у межах обвинувачення, що підтримував прокурор, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції; цивільний відповідач або його представник, у частині, що стосується вирішення цивільного позову.
Як вбачається з матеріалів справи цивільні позови до засудженого, цивільного відповідача ОСОБА_6, подані безпосередньо потерпілими, цивільними позивачами, ОСОБА_3, ОСОБА_8 ОСОБА_4, ОСОБА_9, ОСОБА_10, тому саме ці особи мають право на оскарження вироку, в частині вирішення цивільного позову. Ці особи, вирок суду, в частині вирішення цивільного позову, не оскаржують.
З огляду на вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку про залишення апеляцій, поданих прокурором, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції та захисника ОСОБА_2, в інтересах засудженого ОСОБА_7, без задоволення, а вироку суду без змін.
Вироком Святошинського районного суду м. Києва ОСОБА_6 призначено покарання у виді позбавлення волі, строком на 5 років. При цьому, суд першої інстанції запобіжний захід, у виді підписки про невиїзд з постійного місця проживання, залишив без змін, до вступу вироку в законну силу. Даною ухвалою вирок суду залишено без змін і він набрав законної сили, тому засуджений ОСОБА_6 підлягає взяттю під варту.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів,-
У Х В А Л И Л А :
Апеляції прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, захисника ОСОБА_2 (в інтересах засудженого ОСОБА_7 В.) залишити без задоволення.
Вирок Святошинського районного суду м. Києва від 23 вересня 2009 року відносно ОСОБА_7 залишити без змін.
Взяти ОСОБА_6 під варту, в залі суду.
С У Д Д І :
ОСОБА_19 ОСОБА_20 ОСОБА_21