Копія                    

  Справа №1-132, 2009р.  

  В И Р О К  

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И  

19 жовтня 2009 року Лисянський районний суд Черкаської області  

в складі: головуючого-судді                   Добриднюк Н.О.

при секретарі                             Мельніченко Н.І.

з участю прокурора                   Сафонової О.В.              

розглянувши у відкритому судовому засіданні  в смт. Лисянка  справу про обвинувачення

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки ІНФОРМАЦІЯ_2, жительки смт. Лисянка Черкаської області, вул. Кірова,32, українки, громадянки України, ІНФОРМАЦІЯ_3, розлученої, тимчасово не працюючої, раніше не судимої, обвинуваченої за ч.1  ст. 185 КК України,

  В С Т А Н О В И В:  

 Підсудна ОСОБА_1 25 вересня 2009 року близько 14-00 години, перебуваючи у будинку ОСОБА_2, який розташований в с. Орли Лисянського  району Черкаської області, таємно, умисно, з корисливих мотивів, шляхом вільного доступу, викрала     мобільний телефон моделі « Самсунг Х200 » вартістю 450 грн. з SIM- картою до нього вартістю 25 грн. який належить ОСОБА_2 чим завдала шкоди останній на загальну суму 475 грн. 00 коп.

Допитана в судовому засіданні підсудна ОСОБА_1 свою вину в скоєнні злочину             визнала повністю і пояснила, що дійсно 25 вересня 2009 року близько 14.00 години  вона, разом із сином ОСОБА_3, прийшли додому до ОСОБА_2 в с. Орли Лисянського району Черкаської області, яку знали і часто допомогали їй по господарству. ОСОБА_2 запропонувала їм пообідати і вони сіли в неї обідати. Під час обіду в кухні домоволодіння ОСОБА_2 вона побачила на столі біля посуду мобільний телефон моделі « Самсунг Х200 », який таємно викрала. Вона не бачила і не знає,   чи   бачив крадіжку її син -  ОСОБА_3. Телефон вона продала за 100 гривень, які вони з сином використали на придбання продуктів харчування. В скоєному  щиро розкаюється, поступила необдумано, запевняє, що подібного більше ніколи не повториться.

Крім визнання вини самою підсудною,  винність її в скоєнні злочину доведена:

Показаннями потерпілої ОСОБА_2, яка суду  пояснила, що дійсно 25.09.2009 року вона виявила,   що з її будинку зник її мобільний телефон моделі « Самсунг Х200 » вартістю 450 грн. з SIM- картою до нього вартістю 25 грн.  під  час того, як до неї зайшли гості ОСОБА_1 з сином ОСОБА_4. На даний час телефон їй повернули, претензій матеріального та морального характеру до підсудної не має, не бажає, щоб її покарали суворо.

Показаннями свідка ОСОБА_5, який суду пояснив, що 25.09.2009 року, коли він знаходився на своєму робочому   місці на газовій дільниці в смт. Лисянка, близько 16.30 год. прийшла ОСОБА_1 з сином ОСОБА_4, який стояв за межами території газової дільниці.  ОСОБА_1 запропонувала йому купити мобільний телефон моделі « Самсунг Х200 » за 100 гривень, на що він погодився. Колив він запитав   чий   це телефон, то ОСОБА_1 сказала, що це її телефон. Він ОСОБА_1 знав, так як раніше вони проживали по сусідству і він подумав, що їй просто необхідні гроші, тому погодився купити телефон. Про те,  що телефон крадений він не знав і не здогадувався. Йому було відомо, що ОСОБА_1 працювала у рибгоспі, тому думав, що вона придбала собі телефон ,але тепер продає.

Показаннями свідка ОСОБА_6, яка суду  пояснила, що 25.09.2009 року близько 14.00 год. вона бачила, що в подвір’я її сусідки ОСОБА_2 в с. Орли Лисянського району Черкаської області приходили невідома їй жінка з молодим хлопцем, а коли вони пішли – вона не бачила і про крадіжку  мобільного телефону ОСОБА_2 нічого не знає.

Показаннями свідка   ОСОБА_3, який суду пояснив, що 25.09.2009 року в обідню пору  він, разом зі своєю матір’ю – ОСОБА_1, знаходились в с. Орли Лисянського району Черкаської області. Коли проходили по одній із вулиць села, то в подвір’ї побачили бабу років 70. Вони зайшли до неї в двір, мати розмовляла з нею, як із знайомою, а потім  попросила їсти. Баба запросила їх в літню кухню, де насипала їм супу, вони    поїли і пішли від баби. Коли вони обідали в кухні, то він бачив на столі серед посуду мобільний телефон червоного кольору з підключеним зарядним пристроєм,  але моделі телефону він не бачив. Вони пішли через поле в смт. Лисянку, і на території газової дільниці мати зайшла на територію, а він залишився за ворітьми. Через  деякий час його покликала мати і сказала відкрити сумку. Він відкрив сумку і дістав з неї мобільний телефон, як він зрозумів, це був мобільний телефон червоного кольору, який він   бачив у кухні баби в с. Орли, де вони  обідали.

Мати взяла в нього телефон, а він відійшов у бік. Через деякий час     мати   підійшла до нього, тримаючи в  руках 100-гривневу купюру, вони пішли в магазин і купили продуктів  харчування.

Даними заяви ОСОБА_7 про крадіжку її мобільного телефону моделі « Самсунг Х200 » (а.с.9) та SIM- картою до нього. ( а.с.7).

Даними протоколу огляду місця події в домоволодіння ОСОБА_2 в с. Орли Лисянського району Черкаської області, з якого вбачається, що на столі в кухні лежить  зарядний пристрій до мобільного телефону моделі « Самсунг Х200 » (а.с.9) та план – схемою до нього ( а.с. 10).

Даними довідки   про вартість мобільного телефону    моделі « Самсунг Х200 » та сім –карти ( а.с. 19).

Даними протоколу видачі мобільного телефону   моделі « Самсунг Х200 » без SIM- карти (а.с. 16).

На підставі наведеного суд вважає винність ОСОБА_1 в скоєнні злочину доведеною, а її дії  необхідно кваліфікувати за ч.1  ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна ( крадіжка).

Обираючи покарання підсудній суд враховує ступінь тяжкості скоєного  злочину, особу винної яка негативно характеризується за місцем проживання та обставини, що пом»якшують та обтяжують покарання.

Обставин, що обтяжують покарання, суд в діях підсудної не  вбачає.

Як пом’якшуючі покарання обставини, суд враховує, що  підсудна до кримінальної відповідальності притягується вперше, вину свою у вчиненні злочину визнала повністю, розкаялась в скоєному, в ході досудового слідства та в судовому засіданні давала послідовні, правдиві покази, чим сприяла  розкриттю злочину, потерпіла до підсудної претензій не має, матеріальні збитки повністю відшкодовані.

Враховуючи наведені обставини, що пом’якшують покарання  та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, з урахуванням особи винної, суд приходить до   переконання про можливість призначення підсудній покарання, не пов’язаного з позбавлення  волі, а призначення покарання у вигляді громадських робіт.

На підставі викладеного та керуючись ст.. 323,324 КПК України суд,    

З А С У Д И В:  

Визнати винною ОСОБА_1 в скоєнні злочину передбаченого ч. 1  ст. 185 КК України та призначити їй покарання сто двадцять годин   громадських робіт.

До набрання вироком чинності міру запобіжного заходу ОСОБА_1 залишити підписку про невиїзд.

На вирок може бути подано апеляцію до апеляційного суду Черкаської області на  протязі п’ятнадцяти діб з моменту його проголошення.

 Головуюча – підпис

ВІРНО:

Суддя  Лисянського

районного суду                                                                                                 ОСОБА_8