ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
|
11 липня 2006 р. |
№ 14/230-48/148 |
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
|
|
Плахотнюк С.О. - головуючого, Панченко Н.П., Самусенко С.С., |
|
розглянувши матеріали касаційної скарги |
ВАТ “Дослідницько-експериментальний завод № 20 цивільної авіації” |
|
на постанову |
Київського апеляційного господарського суду від 10 квітня 2006 року |
|
та рішення |
господарського суду міста Києва від 18 липня 2005 року |
|
у справі |
№ 14/230-48/148 |
|
господарського суду |
міста Києва |
|
за позовом |
ВАТ “Дослідницько-експериментальний завод № 20 цивільної авіації” |
|
до |
СПД - фізичної особи ОСОБА_1 |
|
про |
розірвання договору та стягнення 22 400 грн. |
|
за зустрічним позовом |
СПД - фізичної особи ОСОБА_1 |
|
до |
ВАТ “Дослідницько-експериментальний завод № 20 цивільної авіації” |
|
про |
стягнення 11 175 грн. 49 коп. |
|
за участю представників від позивача - від відповідача - |
сторін ОСОБА_2, ОСОБА_3 ОСОБА_4, ОСОБА_5 |
В С Т А Н О В И В:
Ухвалою господарського суду міста Києва від 01.07.2004 порушено провадження у справі №14/230 за позовом ВАТ “Дослідницько-експериментальний завод № 20 цивільної авіації” до СПД - фізичної особи ОСОБА_1 про розірвання договору та стягнення 22400 грн.
СПД - фізична особа ОСОБА_1 звернувся із зустрічним позовом у вказаній справі до ВАТ “Дослідницько-експериментальний завод № 20 цивільної авіації” про стягнення 11 175 грн. 49 коп.
Рішенням господарського суду міста Києва від 22 вересня 2004 року у справі №14/230, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 15 грудня 2004 року, первісний позов ВАТ “Дослідницько-експериментальний завод № 20 цивільної авіації” до СПД - фізичної особи ОСОБА_1 задоволено повністю, зустрічний позов залишено без задоволення.
Постановою Вищого господарського суду України від 05 квітня 2005 року рішення господарського суду міста Києва від 22 вересня 2004 року та постанову Київського апеляційного господарського суду від 15 грудня 2004 року скасовано, а справу передано на новий розгляд до господарського суду міста Києва.
Рішенням господарського суду міста Києва від 18 липня 2005 року по справі №14/230-48/148 у задоволенні первісного позову було відмовлено повністю, зустрічний позов задоволено частково, стягнуто з відповідача за зустрічним позовом 9600 грн. основного боргу, 59 грн. 97 коп. річних, 134 грн. 40 коп. інфляційних, 97 грн. 94 коп. витрат по сплаті державного мита та 103 грн. 42 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, в задоволенні решти зустрічних позовних вимог відмовлено.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 10 квітня 2006 року рішення господарського суду міста Києва від 18 липня 2005 року у справі №14/230-48/148 залишено без змін, апеляційну скаргу ВАТ “Дослідницько-експериментальний завод № 20 цивільної авіації” -без задоволення.
ВАТ “Дослідницько-експериментальний завод №20 цивільної авіації” звернулося до Вищого господарського суду України із касаційною скаргою на постанову Київського апеляційного господарського суду від 10 квітня 2006 року та рішення господарського суду міста Києва від 18 липня 2005 року у справі №14/230-48/148.
В касаційній скарзі ВАТ “Дослідницько-експериментальний завод №20 цивільної авіації” посилається на порушення місцевим та апеляційним господарськими судами норм матеріального та процесуального права і просить скасувати оскаржувані судові рішення та направити справу на новий розгляд до господарського суду міста Києва
Вищим господарським судом України ухвалою від 13 червня 2006 року по справі №14/230-48/148 порушено касаційне провадження.
Перевіривши доводи касаційної скарги, правильність застосування норм матеріального та процесуального права місцевим та апеляційним господарськими судами при прийнятті оскаржуваної постанови, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст.1117 ГПК України касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.
Попередніми судовими інстанціями встановлено наступні обставини у даній справі.
19.09.2002 між сторонами було укладено договір на аудиторську перевірку НОМЕР_1, у відповідності до умов якого позивач за первісним позовом доручив, а відповідач зобов`язався провести аудиторську перевірку фінансово-господарської діяльності підприємства позивача у строк з 01.11.2002 по 31.12.2002.
Метою проведення аудиторської перевірки згідно п.1.2 зазначеного договору було підтвердження достовірності балансу підприємства позивача на 31.12.2002, а також перевірка правильності обчислення, повноти і своєчасності сплати податків і інших обов`язкових платежів до бюджету і позабюджетних фондів, передбачених законодавством України.
Cторонами договору не було обумовлено термін його дії.
У відповідності до умов розділу 7 вказаного договору вартість робіт за цим договором складає 32 000 грн. без ПДВ.
Згідно п.п. 8.1, 8.2 договору позивач зобов`язався перерахувати на розрахунковий рахунок відповідача попередню оплату у розмірі 70% (від вартості робіт) в триденний термін після підписання договору та перерахувати 30% до надання відповідачем аудиторського висновку або вмотивованої відмови від видачі аудиторського висновку. У разі порушення строків перерахування грошей з вини позивача, відповідач мав право припинити проведення робіт за даним договором або переглянути вартість робіт по цьому договору в односторонньому порядку.
Позивачем на підставі рахунку-фактури відповідача №НОМЕР_2 платіжним дорученням №НОМЕР_3 перераховано на рахунок відповідача 22 400 грн.
Згідно статті 651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору
допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.
У відповідності до ст.188 Господарського кодексу України зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором.
В даному випадку судами встановлено, що позивачем за первісним позовом не надсилалась відповідачу пропозиція про розірвання договору, право на односторонню відмову від договору не було встановлено сторонами в укладеному між ними договорі на аудиторську перевірку НОМЕР_1 від 19.09.2002.
Враховуючи вищенаведені встановлені попередніми судовими інстанціями обставини у даній справі, колегія суддів касаційної інстанції вважає, що у задоволенні позовних вимог Відкритого акціонерного товариства „Дослідно-експериментальний завод №20 цивільної авіації” до Суб`єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1 про розірвання договору та про стягнення 22 400 грн. відмовлено правомірно.
Позивач за зустрічним позовом не надав суду докази надання аудиторського висновку у визначений договором НОМЕР_1 від 19.09.2002 строк, а саме: до 07.01.2003.
Позивач за зустрічним позовом направив відповідачу 23.03.2004 акт прийому-передачі виконаних робіт від 22.02.2004, аудиторський висновок від 22.03.2004, додаток №1 до аудиторського висновку від 22.03.2004.
04.06.2004 позивач за зустрічним позовом направив відповідачу акт приймання-передачі виконаних робіт від 14.06.2004, аудиторський висновок від 03.01.2003, додаток №1 до аудиторського висновку від 03.01.2003.
Згідно умов договору на аудиторську перевірку НОМЕР_1 від 19.09.2002 перерахування 30% вартості робіт передує видачі аудиторського висновку.
Суди визначили, що відповідач за зустрічним позовом не сплатив 30% вартості робіт по договору, тобто не виконав свого зобов`язання, виконання якого мало передувати видачі аудиторського висновку.
Попередніми судовими інстанціями встановлено, що укладеним між сторонами договором передбачено, що аудиторська перевірка проводиться для підтвердження балансу підприємства позивача на 31.12.2002, а мета аудиторської перевірки не ставилась в залежність від проведення документальної перевірки Державною податковою інспекцією у Солом`янському районі міста Києва.
Місцевим господарським судом встановлено, що на момент укладення договору НОМЕР_1 від 19.09.2002 позивач не знав про перевірку ДПІ.
Про втрату інтересу до результатів робіт за договором № НОМЕР_1 позивачем вказано у позовній заяві за вих. №64/408 від 17.06.2004, яка складена позивачем після отримання ним 30.03.2004 негативного аудиторського висновку, після того, як відповідачем були виконані зобов`язання за договором.
Позивач не скористався правом відмови від прийняття виконаних робіт шляхом надіслання виконавцеві (відповідачу) пояснювальної записки з викладом причин відмови в триденний термін після надання виконавцем (відповідачем) аудиторського висновку, як передбачено умовами розділу 3 договору НОМЕР_1 від 19.09.2002.
Попередні судові інстанції дійшли висновку, що позивач за зустрічним позовом виконав свої зобов`язання по договору НОМЕР_1 від 19.09.2002, тому у відповідності до п.8.1 договору відповідач за зустрічним позовом повинен перерахувати 30% вартості робіт, що складає 9 600 грн.
Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Враховуючи вищенаведені встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини у даній справі, судова колегія Вищого господарського суду України вважає, що доводи касаційної скарги не знайшли свого підтвердження під час здійснення її перегляду в порядку касаційного провадження, тому погоджується з висновками попередніх судових інстанцій, вважає рішення господарського суду першої інстанції та постанову апеляційного господарського суду такими, що відповідають матеріалам справи, нормам матеріального та процесуального права, тому підстави для задоволення касаційної скарги відсутні.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111 ГПК України, Вищий господарський суд України
П О С Т А Н О В И В :
1. Касаційну скаргу ВАТ “Дослідницько-експериментальний завод № 20 цивільної авіації” на постанову Київського апеляційного господарського суду від 10 квітня 2006 року та рішення господарського суду міста Києва від 18 липня 2005 року у справі № 14/230-48/148 залишити без задоволення.
2. Постанову Київського апеляційного господарського суду від 10 квітня 2006 року та рішення господарського суду міста Києва від 18 липня 2005 року у справі № 14/230-48/148 залишити без змін.
Головуючий суддя С. Плахотнюк
Судді: Н. Панченко
С. Самусенко