ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 липня 2006 р. | № 10/569пн |
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Божок В.С.- головуючого, |
Волковицька Н.О., Коробенко Г.П. |
розглянувши матеріали касаційної скарги | Дочірнього підприємства “Інгаз” |
на постанову | Луганського апеляційного господарського суду від 18.04.2006 |
у справі | господарського суду Луганської області |
за позовом | Відкритого акціонерного товариства “Алчевський металургійний комбінат” |
до | 1. Дочірнього підприємства “Інгаз” 2. Відділу державної виконавчої служби Алчевського міського управління юстиції |
про | припинення правовідносин на підставі наказу господарського суду Луганської області від 11.04.2001 № 6/97 |
в судовому засіданні взяли участь представники: |
від позивача: | Рудьковська І.В. –дов. № 01-026/1022 від 14.12.2005 |
від відповідача: | не з’явились |
ВСТАНОВИВ:
Рішенням від 13.10.2005 господарського суду Луганської області у задоволенні позовних вимог відмовлено.
Постановою від 18.04.2006 Луганського апеляційного господарського суду рішення від 13.10.2005 господарського суду Луганської області скасовано. Позов задоволено частково. Припинено правовідносини між ВАТ “Алчевський металургійний комбінат” і ДП “Інгаз” зі стягнення грошових коштів на підставі наказу господарського суду Луганської області № 6/97 від 11.04.2001. Припинено провадження в решті позовних вимог.
Постанова мотивована тим, що ст.598 Цивільного кодексу України передбачено припинення зобов’язання на підставах, встановлених Законом.
Зобов’язання позивача зі сплати першому відповідачу заборгованості фактично припинилося відповідно до ст.14 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, приймаючи до уваги не звернення стягувача у встановленому порядку з вимогою у справу про банкрутство, яка порушена відносно боржника –позивача по справі.
Не погоджуючись з постановою ДП “Інгаз” звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою і просить її скасувати, посилаючись на те, що судом порушені норми матеріального та процесуального права, зокрема, ст.ст. 11, 37 Закону України “Про виконавчу службу”, ст.ст. 81, 115 Господарського процесуального кодексу України.
Колегія суддів, приймаючи до уваги межі перегляду справи в касаційній інстанції, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального і процесуального права при винесенні оспорюваного судового акта, знаходить необхідним у задоволенні касаційної скарги відмовити.
Відповідно до 598 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Припинення зобов'язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом.
Господарським судом встановлено, що 23.01.2004 господарським судом Луганської області порушена справа про банкрутство ВАТ “Алчевський металургійний комбінат”, однак перший відповідач у справі не реалізував своє право на звернення до суду, як конкурсний кредитор, згідно ч.1 ст.14 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” (чинним на час виникнення правовідносин). Таким чином, зобов’язання позивача зі сплати першому відповідачу заборгованості фактично припинилося відповідно до ст.14 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”.
Статтею 14 вищевказаного Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” передбачено, що конкурсні кредитори за вимогами, що виникли до дня порушення провадження у справі про банкрутство, протягом 30 днів від дня опублікування в офіційному друкованому органі оголошення про порушення справи про банкрутство зобов’язанні подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують.
Вимоги конкурсних кредиторів, що заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, або незаявлені взагалі, - не розглядаються і вважаються погашеними, про що господарський суд зазначає в ухвалі, якою затверджує реєстр вимог кредиторів. Зазначений строк є граничним і поновленню не підлягає.
Вимоги першого відповідача до позивача у справі виникли до дня порушення господарським судом Луганської області справи про банкрутство ВАТ “Алчевський металургійний комбінат”.
Відповідно до чинного законодавства наявність судового рішення та наказу про його виконання не звільняло першого відповідача від обов’язку звернення до суду з заявою про визнання його вимог до позивача.
Господарський суд апеляційної інстанції обґрунтовано дійшов висновку, що припинення у судовому порядку правовідносин між сторонами зі стягнення грошових коштів на підставі наказу господарського суду Луганської області від 11.04.2001 за № 6/97 не суперечить положенням ст.598 Цивільного кодексу України, яке мало бути застосованим судом першої інстанції.
Статтею 16 Цивільного кодексу України визначений спосіб захисту цивільних прав і інтересів, одним з яких є припинення правовідносин.
Господарським судом апеляційної інстанції також зазначено, що питання погашення вимог конкурсних кредиторів у порядку ст.14 вищевказаного Закону є основоположним в процедурі банкрутства, а недотримання цього порядку зводить нанівець дію закону про банкрутство та реалізацію свого права як кредитора з боку стягувачів, а також завідомо ставить стягувача, який не звернувся з вимогами згідно приписів і порядку, визначеного згаданим законом, у більш вигідне положення від тих кредиторів, які дотрималися вимоги законодавства про банкрутство, на що не звернув уваги суд першої інстанції, хоча є посилання на Європейську конвенцію про захист прав людини і основних свобод.
За правилами ст.1 Першого протоколу до Європейської конвенції про захист прав людини і основних свобод ніхто не може бути позбавлений свого майна, інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.
Як встановлено апеляційним господарським судом спірні правовідносини виникли з правовідносин зі стягнення коштів на підставі наказу господарського суду та не пов’язані з виконанням наказу господарського суду органом державної виконавчої служби.
В частині заявленої другої позовної вимоги провадження у справі правомірно припинені судом згідно п.11 ст.80 Господарського процесуального кодексу України, оскільки задоволення попередньої позовної вимоги щодо припинення правовідносин звільняє другого відповідача від здійснення виконавчих дій за наказом господарського суду № 6/97 від 11.04.2001 і є підставою для припинення виконавчого провадження.
Зважаючи на викладене, колегія суддів вважає, що Луганським апеляційним господарським судом дана правильна юридична оцінка обставинам справи, тому постанова відповідає чинному законодавству України та обставинам справи і підстав для її скасування немає.
На підставі викладеного, керуючись ст. 1115, п.1 ст. 1119, ст.11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України
ПОСТАНОВИВ :
В задоволенні касаційної скарги відмовити.
Постанову від 18.04.2006 Луганського апеляційного господарського суду зі справи № 10/569пн залишити без змін.
Головуючий В.С. Божок
Судді Н.О. Волковицька
Г.П. Коробенко