Справа № 2а-27017/09/1270  

Категорія 2.5  

  ПОСТАНОВА  

іменем України  

  02 листопада 2009 року                 м. Луганськ  

  Луганський окружний адміністративний суд у складі:  

судді:       Твердохліб Р.С.,  

при секретарі     Лустіной Т.В.,  

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Квартирно-експлуатаційного відділу м. Луганська Міністерства оборони України до Ленінського відділу державної виконавчої служби Луганського міського управління юстиції про скасування постанови державного виконавця № 6-385 про накладання штрафу в розмірі 680,00 грн. за невиконання без поважних причин рішення суду, -

  ВСТАНОВИВ:  

22 жовтня 2009 року позивач Квартирно-експлуатаційний відділ м. Луганська Міністерства оборони України звернувся до Луганського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Ленінського відділу державної виконавчої служби Луганського міського управління юстиції, в якому послався на те, що при виконанні судового рішення – постанови Донецького окружного адміністративного суду, державним виконавцем відповідача було винесено постанову № 6-385 про накладення штрафу на позивача у сумі 680,00 грн. за невиконання  без поважних причин рішення суду. Вважав такі дії відповідача неправомірними та такими, що суперечать діючому законодавству, бо той факт, що боржник у встановлений державним виконавцем строк добровільно не виконав рішення, не є обставиною, за наявності якої боржник притягується до відповідальності, передбаченої ст.88 Закону України ?ро виконавче провадження”.

 У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги та просив суд їх задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, просив відмовити в задоволенні позову та надав суду письмові заперечення проти позову.  

 Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного.

Відносини щодо здійснення примусового виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб) врегульовані Законом України «Про виконавче провадження» та за своєю природою є адміністративно-правовими.

 У відповідності зі ст. 181 КАС України учасники виконавчого провадження та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією, або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також, якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.

Статтею 124 Конституції України встановлено, що судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов’язковими до виконання на всій території України.

Відповідно до вимог ст.24 Закону України ?ро виконавче провадження”,  державний виконавець зобов’язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред’явлення виконавчого документа до виконання і цей документ відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, та пред’явлений до виконання до органу державної виконавчої служби за належним місцем виконання рішення.

Згідно зі ст. 5 Закону України  ?ро виконавче провадження”, державний виконавець здійснює необхідні заходи щодо своєчасного і повного виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення, у спосіб і порядок, визначені виконавчим документом.

Статтею 7 Закону України ?ро виконавче провадження” закріплений обов’язок державного виконавця використовувати надані йому права у точній відповідності із законом і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів громадян і юридичних осіб.  

 Судом встановлено, що 17 червня 2009 року, на виконання Ленінського відділу державної виконавчої служби Луганського міського управління юстиції згідно заяви стягувача надійшов виконавчий лист №2а-28478/08/, виданий Донецьким окружним адміністративним судом 03 червня 2009 року за постановою суду про зобов’язання Квартирно-експлуатаційного відділу м. Луганська надати для постійного проживання квартири АДРЕСА_1 ОСОБА_2 та його родині складом 2 особи, яке встановленим порядком погодити з житловою комісією Донецького гарнізону (а.с.13).

19 червня 2009 року державним виконавцем Ленінського відділу Державної виконавчої служби Луганського міського управління юстиції було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження, відповідно до якої, боржнику був наданий строк для добровільного виконання рішення суду до 25 червня 2009 року.

Згідно з копією Журналу 11-15 реєстрації вихідної кореспонденції №3, копія вказаної постанови була направлена боржнику 19 червня 2009 року за вихідним номером №4737 для відома та виконання (а.с.18-19).

21 липня 2009 року та 27 липня 2009 року державним виконавцем Ленінського відділу Державної виконавчої служби Луганського міського управління юстиції в присутності представника Квартирно-експлуатаційного відділу м. Луганська було складено акти про те, що рішення суду не виконано, та боржником зроблено запит до Донецького окружного адміністративного суду про направлення на їх адресу рішення по даній справі для оскарження в апеляційній інстанції (а.с.20,21).

02 вересня 2009 року, державним виконавцем Ленінського відділу державної виконавчої служби Луганського міського управління юстиції в присутності представника Квартирно-експлуатаційного відділу м. Луганська було складено акт про те, що рішення суду не виконано, а боржникові було надано строк для виконання рішення суду до 09 вересня 2009 року та попереджено про накладення штрафу в разі невиконання рішення суду на підставі ст.ст.87,88 Закону України ?ро виконавче провадження”. Водночас, представник боржника повідомила державного виконавця про те, що 09 серпня 2009 року, нею до Донецького апеляційного адміністративного суду була направлена апеляційна скарга на постанову Донецького окружного адміністративного суду № 2а-28411/08/0570 від 05 березня 2009 року, однак, до теперішнього часу ухвали про відкриття апеляційного провадження по справі на адресу боржника не надходило (а.с.24).

18 вересня 2009 року державним виконавцем Ленінського відділу державної виконавчої служби Луганського міського управління юстиції було складено акт у присутності представника Квартирно-експлуатаційного відділу м. Луганська про те, що рішення суду не виконано, та боржнику надано повторний строк для виконання рішення суду до 24 вересня 2009 року та попереджено, про накладення штрафу у разі невиконання рішення суду на підставі ст.ст. 87,88 Закону України ?ро виконавче провадження” (а.с.25).

18 вересня 2009 року державним виконавцем Ленінського відділу Державної виконавчої служби Луганського міського управління юстиції було винесено постанову №6-384 про накладення штрафу на боржника у розмірі 340,00 грн. за невиконання без поважних причин рішення суду (а.с.5).  

Суд вважає, що доводи позивача про те, що невиконання рішення суду у встановлений державним виконавцем строк не є обставиною, за наявності якої боржник притягується до відповідальності, передбаченої ст.88 Закону України ?ро виконавче провадження” є необґрунтованими.

Відповідно до вимог ст.76 Закону України ?ро виконавче провадження” після відкриття виконавчого провадження по виконавчому документу, який зобов’язує боржника вчинити певні дії, державний виконавець відповідно до вимог ст.24 Закону України ?ро виконавче провадження” призначає йому строк для добровільного виконання рішення.

У разі невиконання без поважних причин цих вимог, державний виконавець застосовує до боржника штрафні санкції чи інші заходи, передбачені законодавством, і призначає новий строк виконання. Якщо після цього рішення суду не буде виконано, державним виконавцем накладається штраф у подвійному розмірі.

Згідно зі ст.6 Закону України ?ро виконавче провадження” вимоги державного виконавця щодо виконання зазначених у статті 3 цього Закону рішень є обов’язковими для усіх органів, організацій, посадових осіб, громадян і юридичних осіб на території України.  

Як було встановлено в ході судового розгляду справи, 19 червня 2009 року державним виконавцем Ленінського відділу державної виконавчої служби Луганського міського управління юстиції було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №13382028, а боржникові – Квартирно-експлуатаційному відділу м.Луганська - наданий строк для добровільного виконання постанови Донецького окружного адміністративного суду від 05 березня 2009 року, про що направлено відповідну копію постанови державного виконавця. Крім того, згідно актів від 02.09.2009 року та 18.09.2009 року позивачу відповідачем двічі надавався строк для добровільного виконання рішення суду. Таким чином, державним виконавцем Ленінського відділу державної виконавчої служби Луганського міського управління юстиції повною мірою були дотримані вимоги ст.ст.3,18,24 Закону України ?ро виконавче провадження”.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку про те, що дії державного виконавця Ленінського відділу державної виконавчої служби Луганського міського управління юстиції по накладенню штрафу на Квартирно-експлуатаційний відділ м. Луганська Міністерства оборони України є правомірними та не суперечать діючому законодавству.

Відповідно до ст.87 Закону України ?ро виконавче провадження” в разі невиконання без поважних причин у встановлений державним виконавцем строк рішення, що зобов’язує боржника виконати певні дії, які можуть бути виконані лише боржником, та рішення про поновлення на роботі, державний виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу в розмірі від двох до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на боржника - юридичну особу - від двадцяти до тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та призначає новий строк для виконання.  

Посилання позивача на оскарження до Донецького апеляційного адміністративного суду постанови Донецького окружного адміністративного суду по справі № 2а-28411/08/0570 від 05 березня 2009 року, як на поважну причину, яка унеможливлює накладення штрафу, є не обґрунтованим, бо відповідно до ч.1 ст.40-1 Закону України ?ро виконавче провадження”, виконавчий документ, прийнятий державним виконавцем до виконання, повертається до суду, який його видав, у разі відновлення судом строку для подання апеляційної скарги на рішення, за яким видано виконавчий документ та прийняття цієї апеляційної скарги до розгляду.

Суд вважає, що лише подання апеляційної скарги на рішення суду яке набрало законної сили, та на підставі якого було видано виконавчий документ, не може бути підставою для невиконання такого рішення, водночас з цим, позивачем не надано належних доказів, щодо поновлення судом пропущеного строку на апеляційне оскарження та прийняття апеляційної скарги судом апеляційної інстанції.  

Згідно вимог частини 1 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а частиною 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача не є обґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.  

На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні 16 жовтня 2009 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Складення постанови у повному обсязі відкладено, про що згідно вимог ч. 4 ст. 167 КАС України повідомлено після проголошення вступної та резолютивної частин постанови в судовому засіданні.

      На підставі викладеного, керуючись ст.124 Конституції України, ст.ст.3,5,18,24,76,87 Закону України ?ро виконавче провадження”; ст.ст.2,11,17,18,71,72,94,158-163,167,181 Кодексу адміністративного судочинства України,  суд      

  постановив:  

 У задоволенні адміністративного позову Квартирно-експлуатаційного відділу міста Луганська Міністерства оборони України до Ленінського відділу державної виконавчої служби Луганського міського управління юстиції про скасування постанови № 6-384 від 18 вересня 2009 року про накладання штрафу в розмірі 340,00 грн. за невиконання без поважних причин рішення суду  – відмовити за необґрунтованістю.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана в строк, встановлений Кодексом адміністративного судочинства, постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку.  

Постанова суду може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду. Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу – з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга  на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

 Повний текст постанови складено та підписано 19 жовтня 2009 року.

    Суддя