22-ц/775/56/2018(м)

263/4402/17

Головуючий у 1 інстанції Киян Д.В.

Категорія 20 Доповідач Мальцева Є.Є.

П О С Т А Н О В А

І м е н е м У к р а ї н и

17 січня 2018 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Донецької області у складі:

головуючого судді - Мальцевої Є.Є.,

суддів - Мироненко І.П., Баркова В.М.,

секретар - Герасимова Г.Є.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Маріуполі матеріали цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визнання недійсним додаткового договору, за апеляційною скаргою ОСОБА_4, який діє в інтересах позивача ОСОБА_1, на ухвалу Жовтневого районного суду міста Маріуполя Донецької області, ухвалену 12 грудня 2017 року у м.Маріуполі Донецької області,

ВСТАНОВИЛА :

В провадженні Жовтневого районного суду Донецької області знаходиться цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визнання недійсним додаткового договору.

Під час розгляду справи 12 грудня 2017 року представниками відповідача ОСОБА_2 заявлено клопотання про зупинення провадження у справі до закінчення та прийняття рішення за результатами кримінального провадження, внесеного в ЄРДР за №12017050770006446 від 17.11.2017 року, оскільки один з письмових доказів по справі є підроблений, на його думку встановлення та підтвердження такого факту є вирішальним для даної цивільної справи.

Ухвалою Жовтневого районного суду Донецької області від 12 грудня 2017 року зупинено провадження по даній цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визнання недійсним додаткового договору - до прийняття рішення по кримінальному провадженню, внесеному в ЄРДР №12017050770006446 від 17.11.2017 року.

Не погоджуючись з ухвалою про зупинення провадження у справі, представник позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_4, посилаючись на порушення норм процесуального права, просив скасувати ухвалу. Вказував, що підстави заявленого клопотання про зупинення провадження по справі не мають значення для вирішення позовних вимог ОСОБА_1, які є предметом розгляду в даній справі. Акт прийому-передачі, в справжності якого є сумнів у відповідача, не може бути доказом невідповідності оспореного договору вимогам закону, і не був пред'явлений позивачем як доказ в обґрунтування обставин спору.

Відповідно до ч.2 ст. 372 ЦПК України апеляційний суд розглянув справу у відсутності ОСОБА_1, ОСОБА_3, які надали заяви про розгляд скарги без їх участі, та у відсутності ОСОБА_2, належним чином повідомленої про час та місце розгляду справи.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника позивача ОСОБА_4, заперечення представника відповідача ОСОБА_2 - адвоката ОСОБА_5, який просив залишити скаргу без задоволення, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга представника позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_4 - підлягає задоволенню з таких підстав.

Зі справи вбачається, що 03.04.2017 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 (до зміни прізвища - ОСОБА_2.), ОСОБА_3 про визнання додаткового договору№1 від 27.12.2016 року, укладеного між відповідачами, недійсним. Посилалася в позові на те, що у провадженні Жовтневого районного суду м.Маріуполя є справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа - ОСОБА_3, про витребування майна з чужого незаконного володіння, в межах якої 20.12.2016 року судом накладений арешт на спірне майно - меблі, обладнання, побутову техніку. Однак, у порушення рішення суду про накладення арешту на майно, що є предметом позову, 27.12.2016 року ОСОБА_2 ( на той час до зміни прізвища - ОСОБА_2.) та ОСОБА_3 уклали додатковий договір №1 про продаж спірного майна. Позивач звернулася до суду із даним позовом на підставі статей 203 ч.1, 215 ч.1, 216 ч.1, 228, 236 ЦК України, вказуючи, що додатковий договір не міг бути укладений щодо майна, на яке на цей час був накладений судом арешт.

З матеріалів справи вбачається, що за умовами договору купівлі-продажу нежилого приміщення від 28.22.2016 року ОСОБА_3 продала, а ОСОБА_6 купила приміщення АДРЕСА_1

Згідно з додатковим договором №1 від 27.12.2016 року до нотаріального договору купівлі-продажу нежилого приміщення від 28.11.2016 року, ОСОБА_3 та ОСОБА_6 домовилися доповнили пункт 1 договору купівлі-продажу вказаного нежилого приміщення додатковими умовами. За цими умовами ОСОБА_3, крім продажу нерухомого майна, продає, а ОСОБА_6 купує меблі, професійне обладнання та побутову техніку, які є предметом позову ОСОБА_1 про витребування майна, і знаходяться у проданому приміщенні (а.с.5).

У грудні 2016 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_6 (на даний час ОСОБА_6.), третя особа - ОСОБА_3, про витребування майна з чужого незаконного володіння. В позові вказувала, що у проданому ОСОБА_3 відповідачу нежилому приміщенні знаходиться перукарське обладнання, яким користується ОСОБА_1 на підставі договору оренди цього ж нежилого приміщення АДРЕСА_1 і обладнання, укладеним з ОСОБА_3. Факт отримання перукарського обладнання та меблів підтверджується актом передачі (а.с162) майна від 01.07.2016 року (а.с.25-27).

Ухвалою Жовтневого районного суду м.Маріуполя від 20.12.2016 року було відкрито провадження у справі та призначено до розгляду справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_6, третя особа - ОСОБА_3, про витребування майна з чужого незаконного володіння, якою одночасно частково задоволено клопотання про забезпечення позову і накладено арешт на предмет позову - рухоме майно: меблі, професійне обладнання, побутову техніку (а.с.4).

Клопотання про зупинення провадження по даній справі представник відповідача ОСОБА_2 - ОСОБА_5 обґрунтовував тим, що відкрито кримінальне провадження за ст. 358 ч.1 КК України у зв'язку із підробкою вищевказаного акту прийому-передачі обладнання перукарні від 01.07.2016 року, укладеному між ОСОБА_3 і ОСОБА_1, що є важливим для розгляду справи. Заява про кримінальний злочин надійшла 17.11.2017 року, і тієї ж дати внесена в ЄРДР за №12017050770006446 (а.с.196).

Відповідно до п.6 ч.1 ст.251 ЦПК України суд зобов'язаний зупинити провадження у справі у разі об'єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об'єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

Також п.4 ч.1 ст.201 ЦПК України, що діяв на час вирішення судом клопотання про зупинення провадження по справі, зобов'язував суд зупинити провадження у справі у разі неможливості розгляду цієї справи до вирішення справи, що розглядається в порядку конституційного, цивільного, господарського, кримінального чи адміністративного судочинства.

Така підстава для зупинення провадження у справі застосовується у тому разі, коли в іншій справі можуть бути вирішені питання, що стосуються підстав, заявлених у справі вимог, чи умов, від яких залежить можливість її розгляду. Тобто між справами, що розглядаються, повинен існувати тісний матеріально-правовий зв'язок, який виражається в тому, що факти, встановлені в одній із справ, будуть мати преюдиціальне значення для іншої справи.

Зупинення провадження у справі - це тимчасове припинення судом вчинення процесуальних дій під час судового розгляду з визначених у законі об'єктивних підстав, які перешкоджають подальшому розгляду справи і передбачити усунення яких неможливо.

Представником відповідача заявлено клопотання про зупинення провадження у справі до прийняття рішення у кримінальному провадженні за ст.358 ч.1 КК України у зв'язку із підробкою акту прийому-передачі обладнання перукарні від 01.07.2016 року.

Із матеріалів справи вбачається, що позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3, предметом якого є визнання додаткового договору про купівлю професійного обладнання та меблів недійсним на підставі ст.ст.203,215,228,236 ЦК України, обґрунтовуючи його тим, що спірний договір про внесення змін, що стосуються відчуження рухомого майна, до договору продажу приміщення, укладений всупереч вимогам закону - під час дії арешту на вказане рухоме майно, накладеного судом в межах іншого спору.

Вирішуючи клопотання, суд першої інстанції погодився із доводами заявника, і дійшов до висновку, що розгляд даної цивільної справи необхідно зупинити до прийняття рішення по кримінальній справі, яка перебуває в провадженні Центрального відділу поліції Головного управління Національної поліції в Донецькій області. При цьому суд першої інстанції не зазначив, у чому полягає неможливість розгляду справи про визнання додаткового договору від 27.12.2016 року про купівлі-продаж спірного майна недійсним на заявлених підставах до вирішення питання про справжність акту прийому-передачі спірного майна під час укладання договору оренди, укладеного раніше, тобто, що унеможливлює встановлення судом обставин справи і перевірку доказів позивача в обґрунтування позовних вимог в межах даної справи.

Тому посилання суду першої інстанції на те, що немає можливості вирішення даного спору без врахування результату іншої справи, що розглядається в кримінальному провадженні, а тому слід зупинити провадження по даній справі, є помилковим, оскільки підстави для зупинення провадження відсутні.

Відповідно вимог ст.344 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

На підставі викладеного, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга представника позивача підлягає задоволенню, а ухвала суду - скасуванню, з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 381-382 ЦПК України, колегія суддів

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу представника позивача - ОСОБА_4 - задовольнити.

Ухвалу Жовтневого районного суду Донецької області від 12 грудня 2017 року про зупинення провадження у справі скасувати, справу повернути до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги протягом тридцяти днів безпосередньо до суду касаційної інстанції з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складений 22 січня 2018 року.

Судді

Мальцева Є.Є.

Мироненко І.П.

Барков В.М.