ВЕРХОВНИЙ СУД

УХВАЛА

23.01.2018 Київ К/9901/6064/18 814/2927/16

Верховний Суд у складі судді Касаційного адміністративного суду Бевзенка В.М., перевіривши

касаційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Миколаївській області

на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 05 квітня 2017 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 11 жовтня 2017 року

у справі № 814/2927/16

за позовом ОСОБА_1

до Головного управління Державної фіскальної служби у Миколаївській області

про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,

встановив:

Зазначена касаційна скарга надійшла до Верховного Суду як суду касаційної інстанції в адміністративних справах відповідно до статті 327 Кодексу адміністративного судочинства України.

Законом України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» № 2147-VIII від 03 жовтня 2017 року, який набрав чинності 15 грудня 2017 року, внесено зміни до Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом викладення його в іншій редакції.

Відповідно до підпункту 14 пункту 1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України судові рішення, ухвалені судами апеляційної інстанції до набрання чинності цією редакцією Кодексу, набирають законної сили та можуть бути оскаржені в касаційному порядку протягом строків, що діяли до набрання ним чинності.

Відповідно до частини другої статті 212 Кодексу адміністративного судочинства України касаційна скарга на судові рішення подається протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення постанови в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення постанови в повному обсязі.

Ухвала суду апеляційної інстанції постановлена 11 жовтня 2017 року, тоді як касаційну скаргу подано відповідачем до суду касаційної інстанції 15 січня 2018 року. Тобто є підстави вважати, що строк, встановлений частиною другою статті 212 Кодексу адміністративного судочинства України пропущений і скаржник не порушує питання про поновлення цього строку.

Згідно із частиною третьою статті 332 Кодексу адміністративного судочинства України касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 329 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строків або вказати інші підстави для поновлення строку.

Крім того, відповідно до пункту 7 частини другої статті 330 Кодексу адміністративного судочинства України у касаційній скарзі зазначаються дата отримання копії судового рішення суду апеляційної інстанції, що оскаржується.

В порушення вказаних положень в касаційній скарзі скаржником не зазначено дати отримання Одеського апеляційного адміністративного суду від 11 жовтня 2017 року.

Згідно із частиною четвертою статті 330 Кодексу адміністративного судочинства України до касаційної скарги додаються, зокрема, документ про сплату судового збору.

Скаржником до касаційної скарги не додано документ про сплату судового збору.

Згідно із частиною другою статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Згідно із частиною першою статті 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Пунктом 3 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що за подання до адміністративного суду касаційної скарги на рішення суду, заяви про приєднання до касаційної скарги на рішення суду сплачується 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.

Відповідно до підпункту 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» (в редакції, чинній на момент звернення до суду з позовом) за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою ставка судового збору становить 0,4 розміру мінімальної заробітної плати.

Абзацом 2 частини третьої статті 6 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що у разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Враховуючи викладене, за подання даної касаційної скарги судовий збір має бути сплачено у розмірі 2 204, 80 грн.

Враховуючи ці обставини та положення частини третьої статті 332 Кодексу адміністративного судочинства України, касаційну скаргу слід залишити без руху, а скаржнику надати строк для усунення зазначених недоліків.

Керуючись статтями 248, 327, 332, підпунктом 14 пункту першого Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України,

ухвалив:

1. Касаційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Миколаївській області залишити без руху.

2. Надати строк для усунення недоліків - протягом десяти днів з дня вручення копії ухвали про залишення касаційної скарги без руху.

3. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання й оскарженню не підлягає.

Суддя В.М.Бевзенко