ВЕРХОВНИЙ СУД

УХВАЛА

22.01.2018 Київ К/9901/5304/18 242/3166/17

Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Гімона М.М., перевіривши касаційну скаргу Селидівського об'єднаного управління пенсійного фонду України Донецької області на постанову Селидівського міського суду Донецької області від 06 листопада 2017 та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 12 грудня 2017 року у справі № 242/3166/17 за позовом ОСОБА_2 до Селидівського об'єднаного управління пенсійного фонду України Донецької області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Управління соціального захисту населення Селидівської міської ради, про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

До Верховного Суду надійшла касаційна скарга Селидівського об'єднаного управління пенсійного фонду України Донецької області, яка подана ним 04 січня 2018 року.

Перевіривши відповідність вказаної касаційної скарги та доданих до неї документів вимогам статті 330 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суддя-доповідач приходить до висновку, що вказана скарга підлягає залишенню без руху, виходячи з такого.

В порушення пунктів 1, 7 частини другої статті 330 КАС України у касаційній скарзі скаржником не вірно зазначено найменування суду касаційної інстанції та не вказано дату отримання копії оскаржуваної ухвали суду апеляційної інстанції.

В силу частини четвертої статті 330 КАС України до касаційної скарги додається документ про сплату судового збору.

Підпунктом 3 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що за подання до адміністративного суду касаційної скарги на рішення суду, заяви про приєднання до касаційної скарги на рішення суду сплачується 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.

Відповідно до підпункту 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» (у редакції, чинній на час подання позовної заяви) за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою, ставка судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2017 рік» від 21 грудня 2016 року № 1801-VIII установлено, що у 2017 році прожитковий мінімум для працездатних осіб: з 1 січня 2017 року - 1600 гривень.

Позовна заява подана у 2017 році та містить одну вимогу немайнового характеру.

Отже, за подання позову сплаті підлягав судовий збір в сумі 640, 00 грн. (1600 х 0,4).

Таким чином, за подання даної касаційної скарги судовий збір має бути сплачено у розмірі 1 280, 00 грн. (640 х 200%), який підлягає зарахуванню на розрахунковий рахунок: 31213207700007, отримувач коштів: УДКСУ у Печерському районі, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 38004897, код банку отримувача: 820019, банк отримувача: ГУ ДКСУ у м. Києві, код класифікації доходу бюджету: 22030102, призначення платежу: « 101; судовий збір за позовом (ПІБ чи назва установи, організації позивача), номер справи (чи номер касаційного провадження), Верховний Суд (Касаційний адміністративний суд)».

Скаржником заявлено клопотання про звільнення від сплати судового збору з посиланням на відсутність коштів.

Частиною першої статті 133 КАС України передбачено, що суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

При цьому особа, яка заявляє відповідне клопотання, в силу статті 77 КАС України повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий/фінансовий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.

В свою чергу, умов, визначених статтею 8 Закону України «Про судовий збір», за яких суд може звільнити від сплати судового збору, скаржником не вказано та їх існування не підтверджено, а лише здійснено посилання на нормативні акти.

Згідно із частиною другою статті 332 КАС України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.

Виходячи з наведеного, суддя-доповідач вважає, що касаційну скаргу слід залишити без руху, а скаржнику надати строк для усунення зазначених вище недоліків.

На підставі викладеного, керуючись статтями 169, 330, 332 КАС України,

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання Селидівського об'єднаного управління пенсійного фонду України Донецької області про звільнення від сплати судового збору відмовити.

Касаційну скаргу Селидівського об'єднаного управління пенсійного фонду України Донецької області на постанову Селидівського міського суду Донецької області від 06 листопада 2017 та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 12 грудня 2017 року у справі № 242/3166/17 залишити без руху та надати строк для усунення недоліків 10 днів з дня вручення даної ухвали.

У разі неусунення недоліків касаційна скарга повертається скаржнику.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя М.М.Гімон