У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 листопада 2009 року м. Івано-Франківськ
Колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:
головуючої-судді Кривобокової Н.М.,
суддів: Гриновецького Б.М., Шайди С.М.,
з участю прокурора Левенець Я.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальну справу за апеляцією засудженого ОСОБА_1 на вирок Косівського районного суду від 27 липня 2009 року, -
в с т а н о в и л а :
Вказаним вироком ОСОБА_1,
ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець с. Замагора Верховинського району, житель с. Шепіт Косівського району Івано-Франківської області, українець, освіта середня, вдівець, непрацюючий, раніше не судимий, громадянин України,-
засуджений за ст. 121 ч.2 КК України на сім років позбавлення волі.
Запобіжний захід щодо ОСОБА_1 залишено тримання під вартою, строк відбуття покарання йому рахується з 23 червня 2008 року.
За вироком суду ОСОБА_1 засуджений за те, що 20 червня 2008 року, перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння, на подвір'ї господарства потерпілого ОСОБА_2 в с. Шепіт Косівського району, на ґрунті неприязних відносин умисно наніс останньому руками декілька ударів в область голови. Внаслідок чого ОСОБА_2 були заподіяні тяжкі тілесні ушкодження у вигляді закритої черепно-мозкової травми з крововиливами під м'яку мозкову оболонку та речовину головного мозку від чого 21.06.2008
________________________________________________________________________________
Справа № 11-510/2009р. Головуючий у І інстанції Гордій В.І.
Категорія ст.121 ч.2 КК України Доповідач Кривобокова Н.М.
року потерпілий помер.
В апеляції засуджений ОСОБА_1 вказує, що він не наносив потерпілому ударів, а знайшов його уже побитого, про що можуть ствердити ряд свідків, які в суді не були допитані. Визнати свою вину примусили працівники міліції. Висновок суду щодо його винуватості у вчиненому ґрунтується на показаннях свідків, які не були очевидцями виникнення у ОСОБА_2 тілесних ушкоджень. Просить вирок скасувати і справу направити на новий судовий розгляд в зв'язку з невідповідністю висновків суду фактичним обставинам справи.
Заслухавши доповідь судді Кривобокової Н.М., думку прокурора Левенець Я.І. про законність та обґрунтованість вироку, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що вона не підлягає до задоволення.
Суд першої інстанції правильно встановив фактичні обставини справи і його висновок про винуватість ОСОБА_1 в умисному спричиненні потерпілому ОСОБА_2 тяжкого тілесного ушкодження, що спричинило смерть останнього ґрунтується на належно зібраних та досліджених в судовому засіданні достовірних доказах.
Так потерпіла ОСОБА_3 ствердила, що її брат - ОСОБА_2 часто жалівся їй на те, що його б”є зять - ОСОБА_1, який проживав з ним в одному будинку, забирає пенсію на випивку, не дає їсти.
Із показань свідка ОСОБА_4 вбачається, що ОСОБА_1 багато років знущався з тестя - ОСОБА_2, тримав його роздітим в холодній хаті, бив та забирав пенсію на випивку, не давав їсти. Був випадок, що ОСОБА_1 зломав ОСОБА_2 ключицю і вона возила останнього в лікарню.
Свідок ОСОБА_5 ствердив, що являвся сусідом потерпілого ОСОБА_2 і 20 червня 2008 року близько 20 год. бачив, як до господарства останнього ішли ОСОБА_1 та його племінник – ОСОБА_6 Через якийсь час чув крики ОСОБА_2 та п’яний голос ОСОБА_1, а зранку від ОСОБА_7 дізнався, що ОСОБА_2 помер. Коли зайшов до будинку то побачив сліди крові з правої сторони обличчя потерпілого.
Із показань свідка ОСОБА_7 – сусідки потерпілого - вбачається, що ОСОБА_1 постійно знущався з ОСОБА_2, бив його та забирав їжу, а 20 червня 2008 року підсудний попросив її допомогти занести до будинку ОСОБА_2, який був ще при свідомості, але не говорив. Зазначила, що у потерпілого були значні тілесні ушкодження на різних ділянках тіла, тому він сам побитись так не міг.
Аналогічними показаннями свідка ОСОБА_8 про те, що ОСОБА_2 був сильно побитий.
Вказані показання потерпілої та свідків об”єктивно підтверджуються даними, що містяться у висновку судово–медичної експертизи № 91-Е від 11.08.2008 року, згідно якого смерть ОСОБА_2 настала від закритої черепно-мозкової травми з крововиливом під м”які мозкові оболонки та в речовину головного мозку, набряком і набуханням речовини головного мозку, які відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, небезпечних для життя в момент спричинення.
Враховуючи локалізацію та характер тілесних ушкоджень ОСОБА_2 було нанесено не менше семи ударів твердими тупими предметами та малоймовірно, що ці тілесні ушкодження могли утворитися внаслідок падіння з висоти власного росту та удару до твердих тупих предметів (т.1 а.с.151-156).
Згідно висновку судово-цитологічної експертизи №156 від 10.07.2008 року встановлено, що виявлена у піднігтьовому вмісті потерпілого ОСОБА_2 кров могла походити від однієї особи потерпілого ОСОБА_2, домішок крові підозрюваного ОСОБА_1 не виключається (т.1 а.с. 60-60).
Суд обґрунтовано взяв до уваги вказані докази, оскільки не здобуто підстав вважати їх недостовірними.
Про те, що 20 червня 2008 року близько 21 год. він, перебуваючи в стані алкогольного сп”яніння, прийшов разом з племінником - ОСОБА_6 до господарства свого тестя - ОСОБА_2, що в с. Шепіт Косівського району, де, розізлившись на потерпілого у відмові дати гроші на горілку, наніс рукою ОСОБА_2 декілька ударів в обличчя та в різні частини тіла, на досудовому слідстві вказував і сам ОСОБА_1 допитаний в якості підозрюваного та обвинуваченого з участю захисника (т.1 а.с.138-140, 180-183) і на місці події відтворив обставини заподіяння потерпілому тілесних ушкоджень (т.1 а.с. 143-147).
Покликання засудженого ОСОБА_1 в апеляції на те, що що він не наносив потерпілому ударів, а знайшов його уже побитого, суд обґрунтовано не взяв до уваги, оскільки воно не ґрунтується на досліджених в судовому засіданні доказах. Зокрема визнавальні показання ОСОБА_1 на досудовому слідстві, проведені з участю адвоката, в цій частині узгоджуються з показаннями потерпілої ОСОБА_3 та свідків ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_7, ОСОБА_8 та висновками експертиз.
Спосіб заподіяння ОСОБА_1 тілесного ушкодження перестарілому ОСОБА_2, їх локалізація в сукупності з даними експертизи свідчать про те, що умисел засудженого був спрямований на заподіяння потерпілому тяжких тілесних ушкоджень небезпечних для життя.
Даним показанням потерпілої та свідкам, на яких в апеляції покликається апелянт, як і матеріалам справи, суд дав правильну оцінку і взяв до уваги саме вищевказані докази, які нічим іншим, крім заперечень своєї вини засудженим ОСОБА_1 не спростовується. Його дії за ст. 121 ч.2 КК України кваліфіковано правильно.
Призначаючи покарання засудженому ОСОБА_1 суд, відповідно до вимог ст. 65 КК України, врахував ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом”якшують і обтяжують покарання, і визначене йому покарання є достатнім для його виправлення і перевиховання. При цьому суд врахував, що ОСОБА_1 раніше не судимий, позитивно характеризується за місцем проживання.
Процесуальних порушень на стадії досудового слідства і в ході судового розгляду справи апеляційним судом не встановлено.
За наведених обставин , підстав для зміни чи скасування вироку суду апеляційний суд не знаходить.
Керуючись ст.ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів, -
у х в а л и л а:
Апеляцію засудженого ОСОБА_1 залишено без задоволення, а вирок Косівського районного суду від 27 липня 2009 року відносно нього - без зміни.
Судді: Н.М. Кривобокова
Б.М. Гриновецький
С.М. Шайда
Згідно з оригіналом:
Суддя Н.М. Кривобокова