Постанова

Іменем України

22 січня 2018 року

м. Київ

справа №712/877/16-ц

провадження № 61-1264св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

Курило В. П. (суддя-доповідач), Коротуна В. М., Червинської М. Є.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_4,

відповідач - Комунальне підприємство «Соснівська служба утримання будинків»,

третя особа - ОСОБА_5,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу Комунального підприємства «Соснівська служба утримання будинків» на рішення Соснівського районного суду Черкаської області від 03 червня 2016 року у складі судді Пироженко В. Д. та ухвалу апеляційного суду Черкаської області від 19 липня 2016 року у складі суддів Ювшина В. І., Гончар Н. І., Корнієнко Н. В.,

ВСТАНОВИВ :

У лютому 2016 року ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом до Комунального підприємства «Соснівська служба утримання будинків» (далі - КП «Соснівська служба утримання будинків»), третя особа - ОСОБА_5 про стягнення матеріальної та моральної шкоди.

Позовна заява мотивована тим, що 09 січня 2016 року близько 14-ї години позивач рухався по тротуару біля житлового будинку АДРЕСА_1. Із покрівлі зазначеного житлового будинку на голову позивачу впала велика глиба замерзлого в лід снігу, яка травмувала позивача. Свідками пригоди було викликано швидку медичну допомогу (далі - ШМД). Бригада ШМД надала позивачу медичну допомогу та доставила в третю міську лікарню з діагнозом закрита черепно-мозкова травма та струс головного мозку. Відповідно до довідки КЗ «Третя Черкаська міська лікарня швидкої медичної допомоги ЧМР» від 14 січня 2015 року № 64 позивач знаходився на стаціонарі даної медичної установи в нейрохірургічному відділенні з 09 січня 2016 року. На день подання позову, позивач переніс дві хірургічні операції.

Просив суд стягнути з відповідача КП «Соснівська служба утримання будинків» на користь позивача матеріальну шкоду завдану внаслідок ушкодження здоров'я в розмірі 20 829,98 грн та на відшкодування моральної шкоди стягнути в розмірі 75 000 грн.

Рішенням Соснівського районного суду Черкаської області від 03 червня 2016 року позов задоволено частково. Стягнуто з КП «Соснівська служба утримання будинків» на користь ОСОБА_4 матеріальну шкоду в сумі 20 829,98 грн та 25 000 грн моральної шкоди. Вирішено питання про розподіл судового збору .

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що позивачем було доведено факт спричинення моральної та матеріальної шкоди саме з вини відповідача КП «Соснівська служба утримання будинків».

Ухвалою апеляційного суду Черкаської області від 19 липня 2016 року апеляційна скарга КП «Соснівська служба утримання будинків» відхилена, а рішення суду першої інстанції залишено без змін.

Погоджуючись з висновком суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції виходив з того, що відповідач не забезпечив належну безпеку будинку в зимовий період, що призвело до зсуву із покрівлі чотириповерхового будинку на тротуар та травмування пішохода. Крім того, в процесі розгляду справи відповідачем не спростовано презумпцію винуватості.

У касаційній скарзі, поданій у серпні 2016 року, КП «Соснівська служба утримання будинків» просить скасувати судові рішення і ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга мотивована тим, що суд апеляційної інстанції розглянув апеляційну скаргу КП «Соснівська служба утримання будинків» без участі представника комунального підприємства. Крім того, позивачем не доведено, що він був травмований з вини відповідача, а також позивачем не доведено факт падіння глиби снігу саме з даху будинку.

Підпунктом 4 пунктом 1 розділу XIII Перехідні положення ЦПК України у редакції Закону України № 2147-VIII від 3 жовтня 2017 року «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

У статті 388 ЦПК України зазначено, що судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

15 січня 2018 року справа передана до Верховного Суду.

Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Встановлено й це вбачається з матеріалів справи, що оскаржувані судові рішення ухвалені з додержанням норм матеріального та процесуального права, а доводи касаційної скарги цих висновків не спростовують.

Із матеріалів справи вбачається, що 09 січня 2016 року близько 14-ї години ОСОБА_4 рухався по тротуару біля житлового будинку АДРЕСА_1. Із покрівлі зазначеного житлового будинку ОСОБА_4 на голову впала велика глиба замерзлого в лід снігу, яка травмувала позивача, в зв'язку з чим він тривалий період часу знаходився на лікуванні, переніс дві хірургічні операції на голові. На лікування позивачем було витрачено 20 829,98 грн.

Відповідно довідки до акта огляду медико-соціальною комісією від 19 лютого 2016 року № 199487, ОСОБА_4 визнаний інвалідом ІІ групи загального захворювання.

Розмір матеріальної шкоди підтверджується довідкою медичного закладу про перебування позивача на лікуванні та товарними і касовими чеками на придбання медичних засобів (а. с. 9-35).

Судом встановлено, що балансоутримувачем житлового будинку по АДРЕСА_1 є КП «Соснівська служба утримання будинків».

Відповідно до підпунктів 9 та 10 пункту 14 договору про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, укладеного 13 липня 2008 року між ОСОБА_5 та РЕУ № 6, предметом якого є надання послуг з утримання будинку і споруд та прибудинкової території, виконавець зобов'язаний проводити підготовку будинку до експлуатації в осінньо-зимовий період та здійснювати контроль за технічним станом квартири. Також балансоутримувач зобов'язаний в зимовий період очищати кришу багатоповерхового будинку від снігу та криги.

Частиною першої статті 1166 ЦК України визначено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

В частині другій статті 1166 ЦК України зазаначено, що особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Таким чином, цивільне законодавство в деліктних зобов'язаннях передбачає презумпцію вини; якщо в процесі розгляду справи зазначена презумпція не спростована, то вона є юридичною підставою для висновку про наявність вини заподіювача шкоди.

Виходячи з визначених цивільним процесуальним законом принципів змагальності й диспозитивності цивільного процесу, саме на відповідача покладено обов'язок доведення відсутності його вини в завданні шкоди позивачу.

Задовольняючи частково позовні вимоги ОСОБА_4, суди на підставі доказів, поданих сторонами, що належним чином оцінені (ст. 89 ЦПК України), дійшли правильного висновку про те, що відповідач не забезпечив належну безпеку будинку в зимовий період, що призвело до падіння змерзлого снігу на голову позивача, в зв'язку з чим ОСОБА_4 отримав тяжкі тілесні ушкодження, переніс декілька операцій, став інвалідом II групи, пережив психологічний стрес, фізичні страждання, душевний дискомфорт.

Доводи КП «Соснівська служба утримання будинків» про те, що суд апеляційної інстанції розглянув апеляційну скаргу КП «Соснівська служба утримання будинків» без їхньої участі є необґрунтовані, оскільки судом апеляційної інстанції відповідач, юридична особа, належним чином повідомлялася про день та час слухання справи, що підтверджується матеріалами справи та розглянуто справу

відповідно до положення частини другої статті 305 ЦПК України (в редакції, чинній на момент пред'явлення позову).

Крім того, доводи касаційної скарги про те, що позивачем не доведено, що він був травмований з вини відповідача, а також щодо призначення судово будівельно-технічну експертизу для з'ясування звідки саме сталося падіння снігу є необґрунтовані, оскільки вказані обставини не потребують доведення та встановлені судами.

Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін, оскільки доводи касаційної скарги висновків суду не спростовують.

Керуючись статтями 400, 401, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ :

Касаційну скаргу Комунального підприємства «Соснівська служба утримання будинків» залишити без задоволення.

Рішення Соснівського районного суду Черкаської області від 03 червня 2016 року та ухвалу апеляційного суду Черкаської області від 19 липня 2016 року залишити без змін.

Постанова оскарженню не підлягає.

Судді: В. П. Курило

В.М. Коротун

М.Є. Червинська