П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

справа №569/14659/17

провадження № 22-ц/787/156/2018

25 січня 2018 року м. Рівне

Апеляційний суд Рівненської області в складі колегії суддів: Бондаренко Н.В.(суддя доповідач), Григоренка М.П., Шимківа С.С.

учасники справи:

позивач - ОСОБА_3

відповідач - Приватне акціонерне товариство "Рівнеазот"

розглянув у письмовому провадженні апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Рівнеазот" на рішення Рівненського міського суду Рівненської області в складі судді Тимощука О.Я. від 14 листопада 2017 року,

в с т а н о в и в :

25 вересня 2017року ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до ПАТ "Рівнеазот" про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні.

З врахуванням уточнених позовних вимог, просить суд з підстав, викладених у позовній заяві, стягнути з відповідача на його користь середній заробіток в розмірі 38003,27 грн. за період затримки виплати розрахункових сум.

Рішенням Рівненського міського суду Рівненської області від 14 листопада 2017 року стягнуто з ПрАТ "Рівнеазот" на користь ОСОБА_3 середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні, за період з 22 червня 2017 року по 14 листопада 2017 року включно в розмірі 38003 грн. 27 коп. Вирішено питання про судові витрати.

В поданій на вказане рішення суду апеляційній скарзі ПрАТ "Рівнеазот" покликається на його незаконність та необґрунтованість в зв'язку з порушенням норм процесуального та матеріального права, неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи.

Зазначає, що наявні поважні причини та об'єктивні обставини, які мають істотне значення та підтверджують відсутність його вини у несвоєчасному виконанні своїх зобов'язань по виплаті заробітної плати перед позивачем.

Зокрема, відповідно до Договору № 1798 від 25.11.2005 року, ПрАТ "Рівнеазот" здійснює очистку каналізаційних госппобутових та промислових стічних вод усього міста Рівне. Однак, РОВКП ВКГ "Рівнеоблводоканал" має заборгованість перед ПрАТ "Рівнеазот", яка станом на 16.05.2017р. становила 11238581,67 грн. в зв'язку з чим утримання очисних споруд здійснюється за власні кошти ПрАТ "Рівнеазот", що спричиняє додаткові непередбачувані витрати на забезпечення належної діяльності очисних споруд, оскільки перебої в їхній роботі можуть призвести до значного забруднення навколишнього природного середовища в межах усього міста.

Крім того, 7 березня 2017 року, ПрАТ "Рівнеазот" було повністю обмежено поставку природного газу, що унеможливило виробництво ним мінеральних добрив та іншої продукції хімічної промисловості.

Вважає, що порушуючи строки розрахунку із звільненими працівниками товариство діє у стані крайньої необхідності, що у відповідності до ч. 2 ст. 1171 ЦК України, є підставою для звільнення його від відшкодування шкоди частково або в повному обсязі.

Просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким звільнити ПрАТ "Рівнеазот" від відшкодування шкоди заподіяної ОСОБА_3 затримкою розрахунку при звільненні.

Апеляційна скарга підлягає відхиленню з наступних підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_3 працював в ПрАТ "Рівнеазот" та наказом№ 1542-ВК від 7 червня 2017 року був звільнений з роботи на підставі ст.38 КЗпП України за власним бажанням у зв'язку з невиконанням власником законодавства про працю з 21 червня 2017 року.

Відповідачем не заперечується, що розрахунок з ОСОБА_3 не було проведено як на день звільнення так і на момент ухвалення рішення судом першої інстанції.

Згідно із ч.1 ст. 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення.

Відповідно до ч.1 ст. 117 КЗпП України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 КЗпП України, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Як роз'яснюється у п.20 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.12.1999 року № 13 "Про практику застосування судами законодавства про оплату праці", установивши при розгляді справи про стягнення заробітної плати у зв'язку із затримкою розрахунку при звільненні, що працівникові не були виплачені належні йому від підприємства, установи, організації суми у день звільнення, коли він у цей день не був на роботі, - наступного дня, після пред'явлення ним роботодавцеві вимог про розрахунок, суд на підставі ст.117 КЗпП України стягує на користь працівника середній заробіток за весь період затримки розрахунку, а при непроведенні його до розгляду справи по день постановлення рішення, якщо роботодавець не доведе відсутності у цьому своєї вини. Сама по собі відсутність коштів у роботодавця не виключає його відповідальності.

Таким чином, за положеннями статті 117 КЗпП України обов'язковою умовою для покладення на підприємство відповідальності за невиплату належних працівникові сум при звільненні є наявність вини підприємства.

Ухвалюючи рішення про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, суд першої інстанції вірно виходив із того, що з вини відповідача позивачу не виплачена належна останньому сума зарплати у строки, зазначені у ст. 116 КЗпП України, а тому наявні правові підстави для застосування норм ст. 117 КЗпП України.

Розмір середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні в сумі 38003 грн. 27 коп. визначений судом відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою КМ України від 8.02.1995р. №100, згідно пункту 8 якого нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком.

Сторони розмір стягнутої судом першої інстанції суми середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні не оспорюють та не оскаржують.

Покликання відповідача на відсутність його вини у невиплаті належних позивачу сум при звільненні в зв'язку з наявністю непогашеної заборгованості РОВКП ВКГ "Рівнеоблводоканал" перед ПрАТ "Рівнеазот", а також неможливістю виробляти продукцію в наслідок обмеження постачання природного газу, не заслуговують на увагу, оскільки відсутність фінансово-господарської діяльності або коштів у роботодавця не виключає його вини у невиплаті належних звільненому працівникові коштів та не звільняє роботодавця від відповідальності, передбаченої статтею 117 КЗпП України.

Також, безпідставними є доводи апеляційної скарги щодо порушення відповідачем строків розрахунку із звільненим працівником у стані крайньої необхідності, що у відповідності до ч. 2 ст. 1171 ЦК України, є підставою для звільнення його від відшкодування шкоди частково або в повному обсязі, так як вказана правова норма передбачає підстави для звільнення від відшкодування шкоди, а не від відповідальності роботодавця за невиплату належних працівнику сум при звільненні, а тому не підлягає застосуванню до даних правовідносин.

Рішення суду постановлено з дотриманням норм матеріального і процесуального права, судом в повній мірі з'ясовано обставини, що мають значення для справи, доводи апеляційної скарги правильності висновків суду не спростовують, підстави для його скасування відсутні.

Керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 375, 381, 382, 383, 384, 390 ЦПК України, апеляційний суд

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Рівнеазот" відхилити.

Рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 14 листопада 2017 року залишити без змін.

Судові витрати, понесені по оплаті судового збору при подачі апеляційної скарги віднести за рахунок Приватного акціонерного товариства "Рівнеазот".

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її проголошення. Касаційна скарга може бути подана до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини постанови, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Судді: Бондаренко Н.В.

Григоренко М.П.

Шимків С.С.