Р І Ш Е Н Н Я                                    Справа №2-467/09  

І М Е Н Е М     У К Р А Ї Н И                                          

про задоволення позову про визнання права власності на нерухоме майно  

у зв’язку з його визнанням у попередньому судовому засіданні  

 „11” серпня 2009 року                                        Хорольський районний суд Полтавської області

 в складі: головуючого – судді Личковахи О.О.

при секретарі – Соколовій О.В.

з участю представника позивача – ОСОБА_1

 розглянувши у попередньому судовому засіданні в залі суду м. Хорол цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про визнання права власності на нерухоме майно,

  В С Т А Н О В И В :  

      ОСОБА_2 звернувся в суд з позовом до ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про визнання права власності на нерухоме майно.

В заяві позивач вказував, що на початку серпня 2003 року познайомився з ОСОБА_3 та ОСОБА_4, відповідачами по справі. Позивач вирішив за їх допомоги побудувати в м. Хорол станцію технічного обслуговування автомобілів, маючи намір з часом переїхати в м. Хорол на постійне місце проживання. Позивач фінансував вказане будівництво, а ОСОБА_4, як громадянин України займався відводом земельної ділянки та організацією будівництва.

У серпні 2003 року відповідачка ОСОБА_3 передала позивачу під будівництво СТО частину своєї приватної земельної ділянки, розташованої в м. Хорол по вулиці Фрунзе, 102-а, Полтавської області, розміром 0,0025 га, а відповідач ОСОБА_4 розпочав будівництво станції ТО, яка на сьогоднішній день побудована повністю і працює, але не здана в експлуатацію.

Ні земельна ділянка, ні сама станція ТО на позивача не оформлялися, так як позивач громадянин ОСОБА_5, однак ним оплачені і сама земельна ділянка, і побудована на ній станція технічного обслуговування, про що маються відповідні розписки відповідачів на суму 800000 грн.

Крім цього, позивач розрахувався із відповідачами за надані послуги по будівництву СТО та сплатив вартість обладнання, яке знаходиться на СТО, а саме: підіймач – стенд розвалу сходження, вартістю 10 000 грн., підіймач автомобілів (4 тони), вартістю 12 000 грн., шиномонтаж та балансувальний станок, вартістю 40 000 грн., мийка, вартістю 35 000 грн., інше обладнання на суму 50 000 грн.

На даний час позивач має намір оформити право власності на своє ім’я, але відповідачі відмовляються це зробити добровільно, а тому звернувся в суд з даним позовом.

В судовому засіданні позивач та його представник позов підтримали.

Відповідачі ОСОБА_3 та ОСОБА_4  позов визнали повністю.

Виходячи з викладеного, суд вважає, що рішення у справі можливо постановити при проведенні попереднього судового засідання. Відповідно до ч. 4 ст. 130 ЦПК України при визнанні позову ухвалюється судове рішення в порядку, встановленому ст. 174 цього ж Кодексу. Згідно з ч. 4 ст. 174 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Суд, заслухавши пояснення учасників судового процесу та дослідивши матеріали справи, приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення повністю з наступних підстав.

В судовому засіданні встановлено, що у серпні 2003 року відповідачка ОСОБА_3 передала позивачу під будівництво СТО частину своєї приватної земельної ділянки, розташованої в м. Хорол по вулиці Фрунзе, 102-а, Полтавської області, розміром 0,0025 га, а відповідач ОСОБА_4 розпочав будівництво станції ТО, яка на сьогоднішній день побудована повністю і працює, але не здана в експлуатацію.

Позивач розрахувався із відповідачами за надані послуги по будівництву СТО в сумі 800000 грн. та сплатив вартість обладнання, яке знаходиться на СТО, а саме: підіймач – стенд розвалу сходження, вартістю 10 000 грн., підіймач автомобілів (4 тони), вартістю 12 000 грн., шиномонтаж та балансувальний станок, вартістю 40 000 грн., мийка, вартістю 35 000 грн., інше обладнання на суму 50 000 грн., про що в матеріалах справи маються відповідні розписки.

Ст..328 ЦК України передбачає набуття права власності на підставах, що не заборонені законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше не випливає із закону або законність права власності не встановлена судом.

На підставі наведеного, керуючись ст. 10, 60, 212, 213, 215 ЦПК, 328 ЦК України, суд  

  Р І Ш И В :  

      Позов ОСОБА_2 до ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про визнання права власності на нерухоме майно задовольнити повністю.

 Визнати за ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстрованого за адресою: Російська Федерація, Ханти-мансійський автономний округ, Тюменської області м. Мегіон АТП-12, Б.1616, жителя ІНФОРМАЦІЯ_2, право власності на нерухоме майно приміщення станції тенхзічного обслуговування за адресою: м. Хорол вулиця Фрунзе, 102-а, Полтавської області вартістю 700000 (сімсот тисяч) грн.; та на обладнання: підіймач – стенд розвалу сходження, вартістю 10 000 грн., підіймач автомобілів (4 тони), вартістю 12 000 грн., шиномонтаж та балансувальний станок, вартістю 40 000 грн., мийка, вартістю 35 000 грн., інше обладнання на суму 50 000 грн., а всього на суму 107000 (сто сім тисяч) грн.

 Визнати договір купівлі – продажу земельної ділянки, розташованої в м. Хорол по вулиці Фрунзе, 102-а, Полтавської області, розміром 0,0025 га, укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 – дійсним та визнати за ним право власності на вказану земельну ділянку.

Рішення може бути оскаржено шляхом подання заяви про апеляційне оскарження рішення в 10-денний термін з моменту його оголошення до Хорольського районного суду Полтавської області та подання апеляційної скарги в судову палату по цивільних справах апеляційного суду Полтавської області через Хорольський районний суд протягом двадцяти днів після подання заяви на апеляційне оскарження рішення.

                            Головуючий: