Ухвала

25 січня 2018 року

м. Київ

справа № 369/6140/16-ц

провадження № 61-3711зп18

Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Курило В. П. розглянув заяву Генеральної прокуратури України про перегляд Верховним Судом рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від

26 вересня 2016 року, рішення апеляційного суду Київської області від

07 грудня 2016 року та ухвали колегії суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 20 вересня 2017 року в справі за позовом керівника Києво-Святошинської місцевої прокуратури Київської області в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Київській області до ОСОБА_1, третя особа - ОСОБА_2, про скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень про право власності на земельну ділянку, витребування з незаконного володіння земельної ділянки на користь держави,

ВСТАНОВИВ :

14 грудня 2017 року до Верховного Суду України надійшла заява Генеральної прокуратури України про перегляд Верховним Судом рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 26 вересня 2016 року, рішення апеляційного суду Київської області від 07 грудня 2016 року та ухвали колегії суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 20 вересня

2017 року.

Відповідно до розділу 6 «Прикінцеві положення» Закону України № 2147-VIII від 03 жовтня 2017 року «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів», цей Закон набирає чинності з дня початку роботи Верховного Суду, визначеного рішенням його Пленуму відповідно до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (Відомості Верховної Ради України, 2016 року, № 31, стаття 545), опублікованим у газеті «Голос України».

Пунктом 1 постанови Пленуму Верховного Суду № 2 від 30 листопада

2017 року «Про визначення дня початку роботи Верховного Суду», визначено днем початку роботи Верховного Суду 15 грудня 2017 року.

Статтею 388 ЦПК України визначено, що судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

24 січня 2018 року заява Генеральної прокуратури України про перегляд Верховним Судом рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 26 вересня 2016 року, рішення апеляційного суду Київської області від 07 грудня 2016 року та ухвали колегії суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 20 вересня 2017 року надійшла до Верховного Суду.

Відповідно до підпункту 1 пункту 1 розділу XIII Перехідні положення ЦПК України у редакції Закону України № 2147-VIII від 03 жовтня 2017 року «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» заяви про перегляд судових рішень Верховним Судом України у цивільних справах, які подані та розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку колегією у складі трьох або більшої непарної кількості суддів за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. Такі заяви розглядаються без повідомлення та виклику учасників справи, за винятком випадку, коли суд з огляду на обставини справи ухвалить рішення про інше.

Генеральна прокуратура України звернулась до суду про перегляд Верховним Судом рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від

26 вересня 2016 року, рішення апеляційного суду Київської області від

07 грудня 2016 року та ухвали колегії суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 20 вересня 2017 року, в якій порушує питання про скасування зазначених рішень на підставі статті 360-4 ЦПК України (в редакції 2004 року).

Подана заява про перегляд судових рішень не відповідає вимогам положень Цивільного процесуального кодексу України (в редакції 2004 року) і підлягає залишенню без руху, виходячи з наступного.

Згідно зі статтею 353 ЦПК України (в редакції 2004 року) Верховний Суд переглядає судові рішення у цивільних справах виключно з підстав і в порядку, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до частини першої статті 354 ЦПК України (в редакції 2004 року) сторони та інші особи, які брали участь у справі, мають право подати заяву про перегляд судових рішень у цивільних справах після їх перегляду у касаційному порядку.

Статтею 355 ЦПК України (в редакції 2004 року) встановлено підстави для подання заяви про перегляд судових рішень.

Положеннями статей 357, 358 ЦПК України (в редакції 2004 року) визначено вимоги і порядок подання заяви про перегляд судових рішень.

На порушення вимог статті 357 ЦПК України (в редакції 2004 року) у поданій заяві не зазначено обґрунтування підстав для перегляду судових рішень, передбачених статтею 355 ЦПК України (в редакції 2004 року), зокрема:

- з яких конкретно, передбачених статтею 355 ЦПК України (в редакції

2004 року), підстав подається зазначена заява (пункти 1, 2, 4 частини першої статті 355 ЦПК України (в редакції 2004 року));

- конкретні норми матеріального (пункт 1) та/або процесуального (пункт 2) права, які неоднаково застосовані судом касаційної інстанції;

- в чому саме полягає неоднакове застосування судом касаційної інстанції норм матеріального права, та в яких саме судових рішеннях (судів касаційної інстанції) ці норми у подібних правовідносинах застосовано по-іншому (якщо заява подається на підставі пункту 1 частини першої статті 355 ЦПК України (в редакції 2004 року));

- в чому полягає неоднакове застосування судом касаційної інстанції норм процесуального права - при оскарженні судового рішення, яке перешкоджає подальшому провадженню у справі, та якими судовими рішеннями судів касаційної інстанції це підтверджується (якщо заява подається на підставі пункту 2 частини першої статті 355 ЦПК України (в редакції 2004 року));

- у чому полягає невідповідність судового рішення суду касаційної інстанції викладеному у постанові Верховного Суду України висновку щодо застосування у подібних правовідносинах норм матеріального права та в яких постановах викладений такий висновок (якщо заява подається на підставі пункту 4 частини першої статті 355 ЦПК України (в редакції 2004 року)).

Таким чином заявнику слід надіслати на адресу суду уточнену заяву про перегляд судових рішень, відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

На порушення статті 358 ЦПК України (в редакції 2004 року) заявником до заяви не додано документа, що підтверджує сплату судового збору в повному обсязі.

За змістом статті 358 ЦПК України (в редакції 2004 року) до заяви також додається документ про сплату судового збору.

Згідно зі статтею 4 Закону України «Про судовий збір» (чинної на час звернення до суду із заявою про перегляд судових рішень) за подання заяви про перегляд судових рішень Верховним Судомсправляється судовий збір, який відповідно до підпункту 8 пункту 1 частини другої цієї статті становить 130 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.

Враховуючи те, що за подання позовної заяви повинно бути сплачено

2 756 грн судового збору, заявник за подання заяви про перегляд судових рішень має сплатити 3 582 грн 80 коп. (2 756 грн х 130 %) судового збору. Враховуючи те, що заявником згідно платіжного доручення від 12 грудня

2017 року № 5483 сплачено 2 414 грн 82 коп., а тому заявнику потрібно доплатити 1 167 грн 98 коп. судового збору за подання заяви про перегляд судових рішень.

Судовий збір за подання заяви про перегляд судових рішень до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду має бути перераховано або внесено до УДКСУ у Печерському районі м. Києва, код ЄДРПОУ: 38004897, банк отримувача: ГУ ДКСУ у м. Києві, МФО: 820019, рахунок отримувача: 31213207700007, ККДБ: 22030102.

Порядок сплати судового збору визначено статтею 6 Закону України «Про судовий збір». На підтвердження сплати судового збору необхідно суду надати документ, що підтверджує його сплату.

Відповідно до частини другої статті 359 ЦПК України (в редакції 2004 року) суддя-доповідач протягом трьох днів здійснює перевірку відповідності заяви вимогам цього Кодексу. У разі встановлення, що заяву подано без додержання вимог статей 357 та 358 цього Кодексу, заявник письмово повідомляється про недоліки заяви та строк, протягом якого він зобов'язаний їх усунути.

Згідно з пунктом 1 частини четвертої статті 359 ЦПК України (в редакції

2004 року) заява повертається заявнику, якщо заяву подано без додержання вимог статей 357 та 358 цього Кодексу і заявник не усунув недоліки протягом установленого строку.

Враховуючи вищенаведене та керуючись підпунктом 1 пунктом 1 розділу XIII Перехідні положення ЦПК України у редакції Закону України № 2147-VIII від

03 жовтня 2017 року «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів», статтями 353, 355, 357, 358 ЦПК України (в редакції 2044 року), суддя Верховного Суду,

УХВАЛИВ :

Заяву Генеральної прокуратури України про перегляд Верховним Судом рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від

26 вересня 2016 року, рішення апеляційного суду Київської області від

07 грудня 2016 року та ухвали колегії суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 20 вересня 2017 року залишити без руху.

Надати Генеральній прокуратурі України строк до 14 лютого 2018 року для усунення зазначених недоліків.

Роз'яснити, що у разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали заява буде повернута заявнику.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя В. П. Курило