УКРАЇНА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 215/4019/17Суддя 1 інстанції Коноваленко М. І.

Номер провадження 33/774/20/К/18Суддя- доповідач Мажара С. Б.

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 січня 2018 року

24 січня 2018 року м. Кривий Ріг

Суддя Апеляційного суду Дніпропетровської області Мажара С.Б., за участю особи, що притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 та захисника ОСОБА_3, який діє в його інтересах, захисника ОСОБА_4, який діє в інтересах потерпілої ОСОБА_5 розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу захисника ОСОБА_3, який діє в інтересах особи, що притягується до адміністративної відповідальності на постанову Тернівського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 19 грудня 2017 року у справі про адміністративне правопорушення, якою

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, який народився у м. Кривому Розі, Дніпропетровської області, громадянина України, працюючого головним спеціалістом ТОВ «БСГ», раніше не судимого, проживаючого в АДРЕСА_1,

визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, та закрито провадження по справі у зв'язку із спливом строків притягнення останнього до адміністративної відповідальності, -

ВСТАНОВИВ:

Згідно постанови суду першої інстанції, 03.09.2017 р. о 09.10год. водій ОСОБА_2, керуючи автомобілем «ВАЗ - 21011», Реєстр.НОМЕР_1 на перехресті доріг вул. Сергія Колачевського, 32, вул. Кемерівська та вул.Сурікова, не був уважним, не стежив за дорожньою обстановкою, не зреагував відповідним чином на її зміни, не вибрав безпечної швидкості, не вжив заходів щодо зменшення швидкості, до повної зупинки транспортного засобу, що завершував рух через перехрестя в результаті чого здійснив зіткнення з транспортним засобом «Форд Мондео» Реєстр НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_5, яка закінчувала маневр повороту ліворуч на перехресті, внаслідок чого автомобілі зазнали механічних пошкоджень.

Вапеляційній скарзі захисник ОСОБА_3 просить постанову суду першої інстанції відносно ОСОБА_2 скасувати, а провадження у справі закрити за відсутністю в діях останнього складу адміністративного правопорушення.

Обґрунтовуючи свої вимоги, апелянт зазначає, що судом першої інстанції не було надано належної оцінки доказам водія ОСОБА_5. відповідно до пояснень якої при виконанні маневру повороту вона деякий час не бачила автомобіль ВАЗ під керуванням ОСОБА_2, так як їй заважав автомобіль ГАЗель. Крім того, судом не було прийнято до уваги, що при заїзді на перехрестя під керуванням водія ОСОБА_2 в момент його перебування за стоп-лінією увімкнувся жовтий колір світлофору, а тому він відповідно до п. 8.11 ПДР України не вдавався до екстреного гальмування, а продовжив рух. Також, апелянт звертає увагу суду, що водієм ОСОБА_5 не було виконано вимоги п.10.1 ПДР України. що і призвело, на думку апелянта, до ДТП. Зазначає, що протокол про адміністративне правопорушення та схема ДТП були сфальсифіковані працівниками поліції.

В судовому засіданні при апеляційному розгляді справи ОСОБА_2 та захисник ОСОБА_3 кожен окремо, підтримали апеляційну скаргу захисника ОСОБА_3 та наполягали на її задоволенні; захисник ОСОБА_4 заперечував проти задоволення апеляційної скарги та просив постанову суду першої інстанції залишити без змін.

Суд апеляційної інстанції, вислухавши пояснення учасників судового провадження, вивчивши матеріали справи, дослідивши доводи апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду, приходить до висновків про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги захисника ОСОБА_3

Аналізуючи оскаржувану постанову з урахуванням доводів апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції вважає висновок суду першої інстанції про доведеність вини ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, таким, що відповідає фактичним обставинам справи.

У відповідності до ст.294 ч.7 КУпАП, апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги.

Статтею 280 КУпАП передбачено, що орган ( посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Дані вимоги закону при розгляді матеріалів про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_2 судом першої інстанції були дотримані.

Вирішуючи питання про обґрунтованість апеляційної скарги по суті та аналізуючи покладений в основу оскаржуваної постанови висновок суду першої інстанції про наявність в діях водія ОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, суд апеляційної інстанції вважає доводи апеляційної скарги такими, що не заслуговують на увагу суду.

Зі змісту ст. 251 КУпАП вбачається, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема, протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, що притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків.

Відповідно до ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Так, викладений в постанові суду першої інстанції висновок про доведеність вини ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, відповідає фактичним обставинам справи, є законним і обґрунтованим та повністю узгоджується із наявними в матеріалах справи доказами, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення; схемою місця події з фототаблицею до неї, що була підписана всіма учасниками пригоди, в тому числі ОСОБА_2, без зазначення останнім зауважень та доповнень; письмовими показаннями водіїв ОСОБА_2 та ОСОБА_5

Оцінюючи вищевказаним доказам, апеляційний суд приходить до висновку про правильність встановлення судом фактичних обставин вчинення ОСОБА_2 адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, зафіксованих в протоколі про адміністративне правопорушення, складеному відносно нього уповноваженою особою органів поліції, та доведеність вини правопорушника поза розумним сумнівом і доводи апеляційної скарги ці висновки не спростовують.

Так, доводи апеляційної скарги захисника ОСОБА_3 про відповідність дій ОСОБА_2 вимогам п. 8.11 ПДР України при проїзді перехрестя, то ці доводи суд апеляційної інстанції вважає необґрунтованими, оскільки відповідно цієї норми - п. 8.11 «Водіям, які в разі ввімкнення жовтого сигналу … не можуть зупинити транспортний засіб … не вдаючись до екстреного гальмування, дозволяється рухатися далі за умови забезпечення безпеки дорожнього руху». Сам же ОСОБА_2 рухаючись через перехрестя на жовтий сигнал світлофору не забезпечив безпеки дорожнього руху, а наявність на перехресті цифрового табло для інформування водіїв про час (в секундах) що залишається до кінця горіння сигналу дозволяло ОСОБА_2 заздалегідь, не застосовуючи екстреного гальмування зупинитись в робочому режимі перед перехрестям, а не намагатись його проскочити.

Крім того, необґрунтованими слід вважати доводи апеляційної скарги захисника ОСОБА_3 про невідповідність дій потерпілої ОСОБА_5 п. 10.1 ПДР України оскільки, як вбачається зі схеми ДТП та письмових пояснень потерпілої, остання почала рух коли автомобіль під керуванням ОСОБА_2 знаходився на відстані близько 50 м від місця зіткнення і цієї відстані відповідно до п. 31.4.1 ПДР України було достатньо для зупинки автомобіля під керуванням водія ОСОБА_2

Доводи апеляційної скарги захисника про те, що водій ОСОБА_2 не повинен був стежити за дорожньою обстановкою протирічать вимогам п. 2.3 б) ПДР України, які вимагають від водіїв обов'язку бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, …», тому ці доводи також не можуть бути прийняті до уваги апеляційним судом.

Крім того, суд апеляційної інстанції вважає хибними твердження апелянта, про те, що потерпіла ОСОБА_5 відповідно до п. 10.4 ПДР України повинна була надати дорогу зустрічним ТЗ, тобто надати дорогу автомобілю під керуванням ОСОБА_2, тоді як в цьому пункті Правил дорожнього руху йдеться мова про надання дороги при виконанні повороту поза перехрестям ( п. 10.4 «Водій, що виконує поворот ліворуч або розворот поза перехрестям … повинен дати дорогу зустрічним транспортним засобам» ) в той час коли ДТП сталося саме на перехресті.

Щодо доводів апеляційної скарги захисника ОСОБА_3 та ОСОБА_2 про фальсифікацію працівниками поліції протоколу про адміністративне правопорушення та схеми ДТП, то апеляційний суд вважає що ці доводи скарги є неаргументованими, оскільки не підтверджені ніякими доказами, тому визнаються необґрунтованими.

Інші зазначені в апеляції захисника доводи також не спростовують висновків суду першої інстанції щодо фактичних обставин вчиненого ОСОБА_2 адміністративного правопорушення та доведеності його вини за ст. 124 КУпАП.

Аналізуючи доводи апеляційної скарги щодо відсутності провини ОСОБА_2 в скоєному ДТП, суд апеляційної інстанції вважає їх неспроможними, оскільки висновки суду першої інстанції в цій частині обґрунтовуються наявними в справі доказами, які суд дослідив під час розгляду справи, з урахуванням відсутності клопотань від учасників судового засідання про експертне дослідження обставин дорожньо-транспортної пригоди.

Будь-яких інших доказів на спростування провини ОСОБА_2 у дорожньо-транспортній пригоді матеріали справи не містять і будь-яких клопотань про їх витребування не було заявлено і під час розгляду справи судом апеляційної інстанції

З урахуванням наведеного, суд апеляційної інстанції не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги ОСОБА_2

Керуючись ст. 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_3, який діє в інтересах ОСОБА_2 - залишити без задоволення.

Постанову Тернівського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 19 грудня 2017 року у справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_2 за ст. 124 КУпАП - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя Апеляційного суду

Дніпропетровської області С.Б. Мажара