Ухвала

Іменем України

25 січня 2018 р.

м. Київ

Справа № 707/1899/16-к

Провадження № 51-1773ск18

Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:

головуючого - Яковлєвої С. В.,

суддів: Мазура М. В., Матієк Т. В.,

розглянувши касаційну скаргу прокурора, який брав участь в судах першої та апеляційної інстанцій, на вирок Черкаського районного суду Черкаської області від 19 червня 2017 року та ухвалу Апеляційного суду Черкаської області від 17 жовтня 2017 року щодо ОСОБА_1,

встановив:

Вироком Черкаського районного суду Черкаської області від 19 червня 2017 року ОСОБА_1 визнано невинуватою у пред'явленому обвинуваченні за ч. 2 ст. 191 КК України та виправдано, оскільки в її діях відсутній склад вказаного кримінального правопорушення.

Ухвалою Апеляційного суду Черкаської області від 17 жовтня 2017 року вказаний вирок суду першої інстанції щодо ОСОБА_1 залишено без змін.

У касаційній скарзі прокурор порушує питання про скасування судових рішень щодо ОСОБА_1 та призначення нового розгляду в суді першої інстанції.

Перевіривши касаційну скаргу на відповідність вимогам ст. 427 КПК України, колегія суддів дійшла висновку, що скаргу подано без додержання вимог зазначеної статті.

Згідно з п. 4 ч. 2 ст. 427 КПК України касаційна скарга повинна містити обґрунтування заявлених скаржником вимог із зазначенням того, у чому полягає незаконність чи необґрунтованість судового рішення.

Посилаючись у касаційній скарзі на незаконність судового рішення, особа, яка подає касаційну скаргу, має вказати на конкретні порушення закону, що є підставами для скасування або зміни судового рішення, і які, на її думку були допущені судами при винесенні судових рішень, навести конкретні аргументи в обґрунтування кожної позиції.

У поданій касаційній скарзі прокурор посилаючись на допущені, на його думку, істотні порушення вимог кримінального процесуального закону як судом першої, так і апеляційної інстанцій, ставить питання про скасування постановлених цими судами щодо ОСОБА_1 судових рішень.

Однак, зміст касаційної скарги прокурора фактично зводиться до посилань на порушення, які, на його думку, були допущені місцевим судом. При цьому, жодних доводів (окрім формального посилання на невідповідність ухвали апеляційного суду ст. 419 КПК України), які були б відповідно до ст. 438 КПК України підставою для скасування касаційним судом ухвали апеляційного суду, з огляду на положення статей 370, 412, 419 цього Кодексу скарга прокурора не містить.

Суд касаційної інстанції є судом права, відповідно до ст. 433 КПК України переглядає судові рішення у межах касаційної скарги, тому відсутність у ній згаданого обґрунтування й недотримання положень ст. 427 цього Кодексу, перешкоджає вирішенню питання про відкриття касаційного провадження.

Також, окрім вищенаведеного, обґрунтування касаційної скарги прокурора зводиться до надання ним власної оцінки доказам та заперечень правильності встановлених фактичних обставин кримінального провадження, що в силу статей 433, 438 КПК України не є предметом перевірки суду касаційної інстанції.

Оскільки касаційна скарга не відповідає вимогам, які до неї ставляться, її потрібно залишити без руху та встановити строк для усунення зазначених в ухвалі недоліків.

Керуючись ч. 1 ст. 429 КПК України, Суд

постановив:

Залишити касаційну скаргу прокурора без руху і встановити десятиденний строк із дня отримання ухвали на усунення зазначених у ній недоліків.

У разі невиконання викладених в ухвалі вимог касаційну скаргу буде повернуто скаржникові.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді:

С. В. Яковлєва  М. В. Мазур  Т.В. Матієк