ВЕРХОВНИЙ СУД

УХВАЛА

25.01.2018 Київ К/9901/630/17 826/23758/15

Верховний Суд у складі судді Касаційного адміністративного суду Шипуліної Т.М. розглянув матеріали касаційної скарги Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління ДФС у м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 28.07.2017 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 29.11.2017 у справі № 826/23758/15 за позовом ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 24.04.2015 № НОМЕР_1.

Окружний адміністративний суд м. Києва постановою від 28.07.2017 позовні вимоги задовольнив.

Київський апеляційний адміністративний суд ухвалою від 29.11.2017 (прийнятою в порядку письмового провадження) залишив постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 28.07.2017 без змін.

Державна податкова інспекція у Голосіївському районі Головного управління ДФС у м. Києві звернулась 14.12.2017 до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 28.07.2017 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 29.11.2017.

Верховний Суд ухвалою від 28.12.2017 зазначену касаційну скаргу залишив без руху, у зв'язку з невиконанням вимог частини п'ятої статті 213 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній на момент звернення з касаційною скаргою), з огляду на ненадання документу про сплату судового збору, а також вимог частини четвертої статті 213 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній на момент звернення з касаційною скаргою), з огляду на ненадання документу, який підтверджує повноваження представника податкового органу, у передбаченому законом порядку, та встановив скаржнику строк для усунення недоліків у десять днів з дня вручення копії ухвали.

Вказана ухвала Верховного Суду від 28.12.2017 була отримана скаржником 05.01.2018, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення №0102922210281.

На виконання вимог ухвали Верховного Суду від 28.12.2017 скаржником надіслано клопотання про відстрочення сплати судового збору.

В обґрунтування вказаного клопотання відповідач посилається на обмежене фінансування з державного бюджету для сплати судового збору, що підтверджується випискою залишків коштів станом на 04.01.2018.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 справ «Креуз проти Польщі» «право на суд» не є абсолютним, воно може обмежуватися державою різноманітними засобами, в тому числі фінансовими.

Як зазначено вище, частиною п'ятою статті 213 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній на час подання касаційної скарги) однією з вимог касаційної скарги визначено долучення документу про сплату судового збору.

Відповідно до частини першої статті 133 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній на момент вчинення судом процесуальної дії) суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити оплату судових витрат на визначений строк.

Наведені положення Кодексу адміністративного судочинства України кореспондують положенням частини першої статті 88 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній на момент звернення до суду з касаційною скаргою).

Статтею 129 Конституції України однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Враховуючи наведене та беручи до уваги, що особа, яка утримується за рахунок Державного бюджету України, має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів, якими можна було б забезпечити сплату судового збору, суд вважає, що обставини, пов'язані з фінансуванням установ чи організацій з Державного бюджету України та відсутністю в ньому коштів, призначених для сплати судового збору суб'єктами владних повноважень, не є підставою для відстрочення такої сплати.

З огляду на викладене, суд не вбачає підстав для задоволення клопотання про відстрочення сплати судового збору.

Крім того, на виконання вимог ухвали від 28.12.2017 в частині надання документу про підтвердження повноважень представника податкового органу, яким підписано касаційну скаргу, відповідачем надано копію довіреності Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління ДФС у м. Києві від 13.10.2017 №64/26-50-10-20 на представника ОСОБА_2, яку засвідчив сам ОСОБА_2

Утім, доказів наявності у ОСОБА_2 встановлених законом повноважень на вчинення дій щодо завірення копії довіреності для суду касаційної інстанції не надано.

Таким чином, надана відповідачем копія довіреності не є документом, що посвідчує повноваження ОСОБА_2 на представництво податкового органу.

На момент постановлення цієї ухвали вимоги ухвали Вищого адміністративного суду України від 28.12.2017 про залишення касаційної скарги без руху не виконано.

Згідно з частиною другою статті 332 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній на момент вчинення судом процесуальної дії) до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу, пунктом 1 частини четвертої якої передбачено повернення позовної заяви, якщо недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, не усунуто у встановлений судом строк.

Враховуючи викладене, касаційна скарга підлягає поверненню.

Керуючись статтями 133, 332 Кодексу адміністративного судочинства України, підпунктом 12 пункту 1 Розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України, -

У Х В А Л И В :

1. Відмовити Державній податковій інспекції у Голосіївському районі Головного управління ДФС у м. Києві в задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору за подання касаційної скарги на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 28.07.2017 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 29.11.2017 у справі № 826/23758/15.

2. Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління ДФС у м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 28.07.2017 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 29.11.2017 у справі № 826/23758/15 за позовом ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - повернути.

3. Надіслати копію ухвали про повернення касаційної скарги учасникам справи, а касаційну скаргу з доданими до неї матеріалами - скаржнику.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя Т.М.Шипуліна