печерський районний суд міста києва

Справа № 757/1358/15-ц

Категорія 19

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 березня 2017 року Печерський районний суд м. Києва у складі:

головуючого - судді Гладун Х.А.

при секретарі - Василевській А.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Центрального спеціалізованого будівельного управління Міністерства оборони України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Міністерство оборони України, про повернення грошових коштів з чужого незаконного володіння та стягнення процентів за користування,

В С Т А Н О В И В :

у січні 2015 року ОСОБА_1 (далі - Позивач) звернувся до суду з вказаним позовом до Центрального Спеціалізованого будівельного управління (Госпрозрахункове) ЦСБУ Міністерства Оборони України (далі - Відповідач) про повернення майна з чужого незаконного володіння та стягнення відсотків за користування грошовими коштами.

В обґрунтування пред'явлених вимог вказав, що 12.12.2005 року між ним та Міністерством оборони України, в особі Відповідача було укладено договір купівлі-продажу нерухомого військового майна - будови, будівлі, споруди військового містечка Б-21 в цілому, що розташоване за адресою: м. АДРЕСА_1, загальною площею 458,40 кв.м. На виконання умов укладеного договору, Позивачем 16.02.2006 року на рахунок Відповідача було перераховано 920000 грн. 27.12.2006 року Позивач на підставі договору купівлі-продажу відчужив вказане майно на користь ОСОБА_2 Рішенням Балаклавського районного суду м. Севастополя від 18.10.2011 року, яке було залишено без змін ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 11.03.2013 року визнано недійсним договір купівлі-продажу, укладений між Позивачем та Міністерством оборони України. Рішенням Апеляційного суду м. Севастополя від 29.08.2013 року витребувано у ОСОБА_2 на користь держави в особі Міністерства оборони України нерухоме майно військового містечка Б-21. Посилаючись на те, що судом визнано недійсними не всі правочини щодо відчуження нерухомого майна, а лише договір, укладений між ним та Міністерством оборони України в особі Центрального спеціалізованого будівельного управління (Госпрозрахункове) ЦСБУ, то передані на виконання недійсного договору грошові кошти є майном, яке набуте Відповідачем без достатньої правової підстави. Просив задовольнити пред'явлені вимоги.

Заочним рішенням Печерського районного суду м. Києва від 13.05.2015 р., що залишено без змін ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 08.07.2015 р., з підстав пред'явлення позову до неналежного відповідача, оскільки Центральне спеціалізоване будівельного управління (Госпрозрахункове) ЦСБУ під час укладання договору купівлі-продажу лише діяв від імені Міністерства оборони України.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07.10.2015 р. рішення судів першої та апеляційної інстанцій скасовані, справу передано на новий розгляд.

Скасовуючи рішення судів попередніх інстанцій, касаційний суд вказав, зокрема, про необхідність попередження судом першої інстанції осіб, які беруть участь у справі, про наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій, а саме, щодо залучення Держави Україна в особі Міністерства оборони України до участі у справі в якості співвідповідача.

В судовому засіданні представник Позивача доводи та вимоги позову підтримав в повному обсязі, просив задовольнити. Не зважаючи на виконання судом вказівок суду касаційної інстанції клопотання про залучення до участі у справі в якості співвідповідача Держави Україна в особі Міністерства оборони України не заявив та наполягав на статусі Центрального Спеціалізованого будівельного управління (Госпрозрахункове) ЦСБУ Міністерства Оборони України як єдиного Відповідача у справі. При цьому акцентував увагу на отриманні саме Центральним Спеціалізованим будівельним управлінням (Госпрозрахункове) ЦСБУ Міністерства Оборони України перерахованих Позивачем 16.02.2016 р. коштів в сумі 920000,00 грн. на рахунок Філії ЦСБУ «Укроборонбуд» № 26001962481345 у Філії ПУМБ, що підтверджується відповідною банківською випискою та Актом ревізії окремих питань ЦСБУ щодо фінансово-господарської діяльності його філії «Укроборонбуд» за період з 18.04.2005 р. по 01.02.2008 р. від 11.02.2008 р. № 234/43/14.

Представник Відповідача проти вимог та доводів позовної заяви заперечив, посилаючись на їх безпідставність та необґрунтованість. Підтримав письмові заперечення. Зазначив, що спірні грошові кошти Відповідачем від Позивача не отримувалися, що підтверджується Актом ревізії окремих питань фінансово-господарської діяльності від 25.07.2008 р. № 234/43/130. Кошти фактично перераховані Позивачем на рахунок, що в договорі купівлі-продажу не значиться. Згідно судових рішень нерухоме майно, за яке Позивачем перераховувалися кошти вибуло з володіння держави поза її волею внаслідок протиправних дій директора філії ЦСБУ ОСОБА_3, якого вироком Шевченківського районного суду м. Києва від 20.10.2010 р. за перевищення службових повноважень під час укладання договорів було засуджено до 8 років позбавлення волі з позбавленням права займати посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих функцій на 3 роки. Вказує, що під час укладання договору купівлі-продажу нерухомого майна діяв виключно від імені Міністерства оборони України, а тому не є суб'єктом права вимоги чи несення відповідного обов'язку. Таким чином є неналежним Відповідачем. Крім того вказав, що ухвалою Господарського суду м. Києва від 28.03.2016 р. у справі 3 910/3927/16 порушено провадження у справі про банкрутство Відповідача. Оголошення про порушення справи про банкрутство було опубліковано на сайті Вищого господарського суду України 29.03.2016 р. о 18-22 год., номер публікації 29715. Зважаючи на те, що Позивач у тридцятиденний строк з дня оприлюднення оголошення про порушення справи про банкрутство із заявою про визнання його грошових вимог до боржника у справі про банкрутство не звернувся, підстави для задоволення позову в розумінні ч. 3 ст. 17 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» відсутні.

Представник Третьої особи проти вимог та доводів позовної заяви заперечив, посилаючись на їх безпідставність та необґрунтованість.

Суд, заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, розглянувши подані сторонами документи, повно і всебічно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до положень ч.1 ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Згідно зі ст. 60, 61 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, обставини, визнані сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, не підлягають доказуванню.

Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги Позивач вказав, що заочним рішенням Балаклавського районного суду м. Севастополя від 18.10.2011 р., що набрало законної сили, визнано недійсним договір купівлі-продажу нерухомого майна - військового містечка Б-21, розташованого за адресою: м. АДРЕСА_1, укладеного між Позивачем та Міністерством оборони України, а тому передані на виконання недійсного договору грошові кошти є майном, яке набуте Відповідачем без достатньої правової підстави

Судовим розглядом встановлено, що 12.12.2005 року між Позивачем та Міністерством оборони України від імені якого діяло Центральне спеціалізоване будівельне управління (Госпрозрахункове) ЦСБУ в особі директора філії ЦСБУ (Госпрозрахункове) ЦСБУ - «Укроборонбуд» ОСОБА_3 укладено договір купівлі-продажу нерухомого майна - військового майна - будови, будівлі, споруди військового містечка Б-21 в цілому, що розташоване за адресою: м. АДРЕСА_1, загальною площею 458,40 кв.м.

Згідно п. 3.1. вказаного договору ціна реалізації нерухомості складає 920000,00 грн.

Положеннями п. 3.2. встановлено, що оплата вартості Нерухомості здійснюється Покупцем шляхом перерахування 100% всієї суми коштів ціни реалізації нерухомості на рахунок № 35227031003192 в ОПЕРУ Державного казначейства України, код ОКПО 00034022 (спеціальний фонд Міністерства оборони України власні надходження державного бюджету).

Згідно листа Департаменту фінансів Міністерства оборони України від 23.02.2016 р. № 218/1/3/77 від Позивача на рахунок Міністерства оборони України 14.12.2005 р. надійшли кошти в сумі 920000,00 грн., які 16.12.2015 р. повернуто платнику як помилково зараховані. Повторно кошти в сумі 920000,00 грн. від Позивача надійшли на рахунок Міністерства оборони України 19.12.2005 р., які 22.12.2005 р. також повернуто платнику. На рахунок Міністерства оборони України від ЦСБУ або Філії ЦСБУ «Укроборонбуд» кошти в сумі 920000,00 грн. не надходили.

16.02.2016 р. Позивачем кошти в сумі 920000,00 грн. сплачено на рахунок Філії ЦСБУ «Укроборонбуд» № 26001962481345 у Філії ПУМБ, що підтверджується банківською випискою та Актом ревізії окремих питань ЦСБУ щодо фінансово-господарської діяльності його філії «Укроборонбуд» за період з 18.04.2005 р. по 01.02.2008 р. від 11.02.2008 р. № 234/43/14.

Вказані обставини Сторонами визнаються. При цьому, підстави перерахування коштів на відмінний від вказаного у договорі купівлі-продажу рахунок, сторона Позивача не пояснила.

При цьому, згідно п.п. 1.2, 3.1, 3.4 Положення про Філію ЦСБУ «Укроборонбуд», затвердженого наказом начальника ЦСБУ МО України від 18.04.2005 р. № 63 філія не є юридичною особою, має самостійний баланс, розрахунковий, валютний та інші рахунки в установах банків, печатку і штампи.

Таким чином судовим розглядом встановлено, що кошти в сумі 920000,00 грн. сплачені Позивачем на рахунок Філії ЦСБУ «Укроборонбуд», яке не є юридичною особою, а є відокремленим підрозділом Центрального спеціалізованого будівельного управління (Госпрозрахункове) ЦСБУ Міністерства оборони України.

Як вказувалося вище, позовні вимоги обґрунтовані безпідставним утриманням Відповідачем грошових коштів в сумі 920000,00 грн., сплачених Позивачем на виконання умов договору купівлі-продажу нерухомого військового майна від 12.12.2005 р., який в подальшому судовим рішенням визнано недійсним.

Так, загальні підстави для виникнення зобов'язання у зв'язку з набуттям, збереженням майна без достатньої правової підстави визначені нормами глави 83 ЦК України.

Стаття 1212 ЦК України регулює випадки набуття майна або його збереження без достатніх правових підстав.

Предметом регулювання інституту безпідставного отримання чи збереження майна є відносини, які виникають у зв'язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна i які не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права.

Зобов'язання з безпідставного набуття, збереження майна виникають за наявності трьох умов: а) набуття або збереження майна, б) набуття або збереження за рахунок іншої особи, в) відсутність правової підстави для набуття або збереження майна (відсутність положень закону, адмiнiстративного акта, правочинну або інших підстав, передбачених статтею 11 ЦК України).

Об'єктивними умовами виникнення зобов'язань iз набуття, збереження майна без достатньої правової підстави виступають: 1) набуття або збереження майна однiєю особою (набувачем) за рахунок iншої (потерпілого); 2) шкода у вигляді зменшення або незбiльшення майна у iншої особи (потерпілого); 3) обумовленість збільшення або збереження майна на стороні набувача шляхом зменшення або вiдсутностi збільшення на стороні потерпілого; 4) вiдсутнiсть правової підстави для вказаної зміни майнового стану цих осіб.

За змістом ч. 1 ст. 1212 ЦК України безпідставно набутим майном є майно, набуте особою або збережене нею у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави.

Відповідно до ч. 1 п. 1 ч. 2 ст. 11, ч.ч. 1, 2 ст. 509 ЦК України цивiльнi права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогiєю породжують цивiльнi права та обов'язки. До підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, належать договори та iншi правочини. Зобов'язанням є правовiдношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися вiд певної дiї, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Зобов'язання повинно виконуватися належним чином вiдповiдно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших aктiв цивільного законодавства, а за вiдсутноcтi таких умов та вимог цього Кодексу, інших aктiв цивільного законодавства - вiдповiдно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно із ч. 1 ст. 177 ЦК України об'єктами цивільних прав є, зокрема, речі, у тому числі гроші.

Під вiдсутнiстю правової підстави розуміється такий перехід майна від однієї особи до іншої, який або не ґрунтується на прямій вказiвцi закону, або суперечить меті правовiдношення i його юридичному змісту. Тобто вiдсутнiсть правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином.

Як було встановлено вище перераховані Позивачем за договором купівлі-продажу нерухомого майна від 12.12.2005 р. кошти в сумі 920000,00 грн. були ним сплачені на рахунок Філії ЦСБУ «Укроборонбуд», що підтверджується банківською випискою та Актом ревізії окремих питань ЦСБУ щодо фінансово-господарської діяльності його філії «Укроборонбуд» за період з 18.04.2005 р. по 01.02.2008 р. від 11.02.2008 р. № 234/43/14. При цьому також встановлено, що Філія ЦСБУ «Укроборонбуд» є відокремленим підрозділом Центрального спеціалізованого будівельного управління (Госпрозрахункове) ЦСБУ Міністерства оборони України.

Відтак, вказані грошові кошти отримані та утримуються Відповідачем за відсутності правових підстав, а відтак, підлягають поверненню Позивачу в порядку ст.1212 ЦК України.

Разом з тим судовим розглядом також встановлено, що ухвалою Господарського суду м. Києва від 28.03.2016 р. у справі 3 910/3927/16 порушено провадження у справі про банкрутство Відповідача. Оголошення про порушення справи про банкрутство було опубліковано на сайті Вищого господарського суду України 29.03.2016 р. о 18-22 год., номер публікації 29715.

Відповідно до ч. 1 ст. 17 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» у разі якщо до боржника, щодо якого порушена справа про банкрутство, пред'явлений позов, який ґрунтується на грошових зобов'язаннях боржника, що виникли до порушення провадження у справі про банкрутство, суди мають у встановленому процесуальним законом порядку приймати такі позовні заяви і вирішувати спір за цією вимогою по суті за правилами позовного провадження до офіційного оприлюднення оголошення про порушення справи про банкрутство.

Положеннями ч. 3 вищевказаної статті також встановлено, що якщо позивач не звернувся у тридцятиденний строк з дня офіційного оприлюднення оголошення про порушення справи про банкрутство із заявою про визнання його грошових вимог до боржника у справі про банкрутство, суд, який розглядає позовну заяву, після закінчення тридцятиденного строку з моменту офіційного оприлюднення поновлює позовне провадження та відмовляє у задоволенні позову.

В судовому засіданні представником Позивача не заперечувалося, що у встановлений законом строк Позивач із заявою про визнання його грошових вимог до Відповідача у справі про банкрутство останнього не звертався, що також підтверджується даними ухвали попереднього засідання Господарського суду м. Києва від 16.02.2017 р. у справі № 910/3927/16, якою затверджено перелік кредиторів Відповідача, до якого Позивач не входить.

Враховуючи вищевикладене, правові підстави задоволення позову - відсутні.

Керуючись ст.ст. 11, 177, 509, 1212 ЦК України; ст. ст. 10, 11, 57-61, 88, 169, 179, 208, 209, 212-215, 218, 294 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

позов ОСОБА_1 до Центрального спеціалізованого будівельного управління Міністерства оборони України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Міністерство оборони України, про повернення грошових коштів з чужого незаконного володіння та стягнення процентів за користування - залишити без задоволення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення. Апеляційна скарга подається Апеляційному суду м. Києва через Печерський районний суд м. Києва.

Суддя Х.А. Гладун